ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2024Справа № 910/8362/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення доказів у справі №910/8362/24
За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про стягнення 88695381,00 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Дворніков А.О.;
від відповідача: Коваль Н.Т.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - відповідач) про стягнення 88695381,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором постачання природного газу №1/2023-ТЕС-ДЕК від 20.01.2023 року відповідач не повернув передплату за договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 82287972,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 3333464,55 грн та 3% річних у розмірі 3073944,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8362/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
У судовому засіданні 22.10.2024 оголошено перерву до 29.10.2024.
У той же час, 22.10.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшла заява про забезпечення доказів, у якій заявник просить суд витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків докази, а саме:
- інформацію (з підтверджуючими доказами) з приводу того чи були включені АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» до складу податкового кредиту господарські операції за договором від 20.01.2023 №1/2023-ТЕС-ДЕК постачання природного газу за комерційними актами приймання-передачі від 31.01.2023 та від 28.02.2023 на суму 142 208 903,80 грн та 68 082 943,52 грн відповідно, у період з 31.01.2023 по 12.09.2024;
- інформацію (з підтверджуючими доказами) з приводу того чи були включені АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» до складу податкового кредиту господарські операції за договором від 10.03.2022 № ТЕС-ЗЕЗ постачання природного газу за комерційними актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1 та від 30.04.2022 №2 на суми 175 106 789,23 грн та 193 123 559,80 грн відповідно, у період з 31.03.2022 по 12.09.2024;
- інформацію чи відбулось коригування податкового кредиту АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» за наслідками прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі №908/780/23 щодо господарських операцій за договором від 10.03.2022 №ТЕС-ЗЕЗ постачання природного газу за комерційними актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1 та від 30.04.2022 №2 на суми 175 106 789,23 грн та 193 123 559,80 грн відповідно.
Необхідність забезпечення вищевказаними доказами пояснює тим, що АТ «ДТЕК «Дніпроенерго» в цілому заперечує наявність у нього грошових зобов'язань перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», а тому з метою з'ясування чи були добросовісно відображені у податковому обліку господарські операції за договорами №1/2023-ТЕС-ДЕК та №ТЕС-ЗЕЗ постачання природного газу, необхідно витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідну інформацію, оскільки на адвокатський запит такої інформації отримати не вдалося.
28.10.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» надійшли заперечення на клопотання про забезпечення доказів, у яких позивач зауважив, що інформація, яку намагається отримати відповідач не впливає на предмет спору у даній справі, а останній, у свою чергу, не навів будь-яких переконливих обставин, що саме витребувана інформація може підтвердити чи спростувати в межах розгляду даної справи. При цьому, відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення доказів призначено на 29.10.2024.
У судовому засіданні 29.10.2024 представник відповідача просив заяву про забезпечення доказів задовольнити, у свою чергу представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечив.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення доказів суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Так, у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу, призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 1, 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Узагальнюючи вищевикладене слід зазначити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У даному випадку, в поданій заяві не наведено будь-яких належних обґрунтувань з посиланням на відповідні відомості, докази та обставини, які б свідчили про небезпеку того, що витребувана відповідачем інформація щодо добросовісного відображення позивачем у податковому обліку господарських операції за договорами №1/2023-ТЕС-ДЕК та №ТЕС-ЗЕЗ, може бути знищена або одержання якої з часом може стати неможливим або ускладненим.
Всі твердження відповідача зводяться до необхідності перевірки належного виконання позивачем вимог податкового законодавства в частині відображення господарських операцій за спірними договорами, з метою зарахування зустрічних однорідних вимоги за ними, однак обставини зарахування зустрічних однорідних вимог не є предметом спору у даній справі, а суд під час розгляду справи, з огляду на вимоги процесуального Закону повинен спиратися виключно на докази, факти та обставини, що мають відношення до предмета спору, та збирати докази, які є релевантними для його розгляду.
Таким чином, відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Приписами частини 5 статті 112 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення доказів шляхом витребування інформації у зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 73, 74, 80, 86, 93, 110, 111, 112, 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2024
СуддяТ.В. Васильченко