ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
31.10.2024Справа № 910/7771/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 390 906, 89 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 25.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/7771/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 26.09.2024.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 25.07.2024 за № 73708.
15.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 71 702, 28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 71 702, 28 грн залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству «Сенс Банк» п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви з кредиторськими вимогами до боржника, шляхом надання доказів направлення копії заяви боржнику.
28.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшла заява про усунення недоліків із доказами направленням копії заяви з кредиторськими вимогами боржнику.
30.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про результати розгляд вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 26.09.2024.
03.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов поточний звіт керуючого реструктуризацією.
10.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 104 413, 22 грн.
12.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про доповнення до звіту про результати розгляду вимог кредиторів.
16.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про взяття до уваги звіту про перевірку декларації про майновий стан боржника.
16.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про залучення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 26.09.2024.
25.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про взяття до уваги звіту про перевірку декларації про майновий стан боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 попереднє засідання відкладено на 31.10.2024.
У попередньому засіданні 31.10.2024 керуючий реструктуризацією додатково зазначив про результати розгляду вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» та повідомив про часткове їх визнання.
Боржник та представники кредиторів в дане засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду,зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні, що відбулось 31.10.2024, судом розглянуто заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 25.07.2024 за № 73708.
Після оприлюднення вказаного оголошення до суду надійшла заява АТ «Сенс Банк» з кредиторськими вимога гами до боржника на суму 71 702,28 грн.
Заявлені вимоги підтверджуються такими документами: угодою про надання кредиту № 491030312 від 23.07.2020, угодою про надання кредиту № 491035905 від 25.09.2020, випискою по угоді № 491030312, випискою по угоді № 491035905 та розрахунками по відповідних угодах.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/866/20 завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань (правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Щодо угоди № 491030312 від 23.07.2020 слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в порядку стягнення заборгованості за договором № 491030312 від 23.07.2020 було вчинено виконавчий напис № 25740 від 13.08.2021, відповідно до якого встановлено, що за відповідною угодою заборгованість становила 27 985,05 грн.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зроблені такі висновки, зокрема, п. 54 цієї постанови передбачено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Більше того, у постанові ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 вказано на наступне.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Крім того, у постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Стосовно нарахування суми неустойки варто зазначити наступне. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (п. 6.28. постанови ВП ВС від 19.05.2020 по справі № 910/23028/17).
Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18) (п. 6.29. постанови ВП ВС від 19.05.2020 по справі № 910/23028/17).
Тобто після вчинення виконавчого напису № 25740 від 13.08.2021 кредитор втратив право нараховувати проценти за користування кредитом.
Натомість, з виписки по угоді № 491030312 від 23.07.2020 та розрахунку, наданого кредитором, встановлено, що з 15.11.2021 по 23.01.2024 боржником здійснювалося погашення за угодою № 491030312 від 23.07.2020, сума погашення 25 470,07 грн.
Таким чином, залишок заборгованості за угодою № 491030312 від 23.07.2020 становить 2 514,98 грн (27 985,05 - 25 470,07). Однак, кредитором було заявлено 13 273,60 грн. Тому не визнається заборгованість за угодою № 491030312 від 23.07.2020 у розмірі 10 758,62 грн (13 273,60 - 2514,98).
Водночас, вимоги кредитора за угодою № 491035905 від 25.09.2020 підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають визнанню в цій частині в розмірі 53 583,88 грн.
Отже, визнанню підлягають 56 098,86 грн (2514,98 за угодою № 491030312 від 23.07.2020 та 53 583,88 грн за угодою № 491035905 від 25.09.2020.
Із поданого керуючим реструктуризацією № 02-01/68-37 від 30.08.2024 звіт про результати розгляду вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , вбачається, що вимоги АТ «Сенс Банк» визнаються частково в сумі 60 943,66 грн, з яких: 4 844,80 грн - вимоги, що погашаються до задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 56 098,86 грн - вимоги другої черги (основна заборгованість), встановлено таке.
Отже, з огляду на викладене вище, суд погоджується із висновком керуючого реструктуризацією про часткове визнання грошових вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 в сумі 60 943, 66 грн, з яких: 4 844, 80 грн - вимоги, що погашаються до задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 56 098, 86 грн - вимоги другої черги (основна заборгованість).
Також, до суду надійшла заява ТОВ «Цикл Фінанс» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 104 413, 22 грн.
Заявлені вимоги підтверджуються такими документами: копією кредитного договору № 26202000427332 від 30.05.2019, копією кредитного договору № 22037000176885 від 25.09.2019, копією договору факторингу № 15/12/2021 від 15.12.2021 з додатками, розрахунками заборгованості, виписками по особовому рахунку боржника, копією договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/866/20 завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань (правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Отже, визнанню підлягають вимоги в розмірі 19 309,60 грн за договором № 26202000427332 від 30.05.2019 та 73 412,41 грн за договором № 22037000176885 від 25.09.2019, оскільки, боржником не було повернуто отримані від первісного кредитора грошові кошти, при тому, судом перевірено правомірність нарахування відсотків та встановлено, що таке нарахування було здійснено кредитором правомірно у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
В той час, відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу не є витратами, пов'язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, у розумінні ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
З іншого боку, існування у ТОВ «Цикл Фінанс» витрат на правничу допомогу щодо підготовки заяви про визнання грошових вимог само по собі не зумовлює обов'язок боржника їх відшкодовувати.
Таким чином, грошові вимоги в розмірі 3 028,00 грн, які кредитор просив включити у витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, судом не визнаються.
З урахуванням доповнень керуючого реструктуризацією № 02-01/68-40 від 12.09.2024 до звіту про результати розгляду вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» були визнані частково в сумі 101 385, 22 грн, з яких: 4 844, 80 грн - вимоги, що погашаються до задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 95 329, 22 грн - вимоги другої черги (основна заборгованість), встановлено таке.
Також, суд вважає за необхідне відзначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 запропоновано ТОВ «Цикл Фінанс» у строк до 25.10.2024 надати письмові пояснення щодо заяви з кредиторськими вимогами до боржника з урахування результатів розгляду керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Карасюком О.В. заяви кредитора грошовими вимогами до боржника.
Натомість, від ТОВ «Цикл Фінанс» жодних документів до суду не надходило.
Отже, з огляду на викладене, суд погоджується із висновком керуючого реструктуризацією про часткове визнання грошових вимог ТОВ «Цикл Фінанс» та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 в сумі 101 385,22 грн, з яких: 4 844, 80 грн - вимоги, що погашаються до задоволення вимог кредиторів (судовий збір), 95 329, 22 грн - вимоги другої черги (основна заборгованість).
Судом встановлено, що станом на 31.10.2024 заяв від інших кредиторів до суду не надходило.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати кредиторами у справі № 910/7771/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Акціонерне товариство «Сенс Банк» на суму 60 943, 66 грн, з яких: 4 844, 80 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 56 098, 86 грн - вимоги другої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на суму 101 385, 22 грн, з яких: 4 844, 80 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 95 329, 22 грн - вимоги другої черги.
2. У визнанні вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» на суму 10 758, 62 грн - відмовити.
3. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на суму 3 028,00 грн. - відмовити.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14.11.2024.
6. Керуючому реструктуризацією боржника у строк до 02.12.2024 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
7. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 26.12.2024 об 11:10 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
8. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), керуючому реструктуризацією та кредиторам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.11.2024
Суддя Сергій СТАСЮК