61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
22.10.2024 Справа №905/1157/24
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 490 666,00 гривень
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 490 666,00 гривень, з яких: 416 666 гривень заборгованість за кредитом, 74 000,00 гривень заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору, у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2024. Також даною ухвалою встановлено строки на вчинення процесуальних дій учасниками справи.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Відповідача про розгляд справи було повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що підтверджується відповідною роздруківкою.
Також, судом вжито заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом передачі телефонограми, проте зв'язок з абонентом встановити не виявилось можливим.
Виходячи з того, що позовні вимоги заявлені до фізичної особи, місцем реєстрації якої згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, є тимчасово окупована територія, судом направлено звернення до компетентних органів з відповідним запитом про надання відомостей про реєстрацію означеної особи у якості внутрішньо переміщеної особи.
11.09.2024 від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На електронну адресу суду 13.09.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь про відсутність відомостей щодо реєстрації відповідача в якості внутрішньо переміщеної особи. Вказана відповідь надійшла на поштову адресу суду 17.09.2024.
Ухвалою суду від 23.09.2024 задоволено заяву представника позивача на участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Враховуючи, що процесуальний строк на подання заяв по суті справи сплинув, судом здійснено усі можливі та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 22.10.2024.
Від позивача 22.10.2024 отримано заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 22.10.2024 не з'явився.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, враховуючи вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення останнього про розгляд судом справи, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
17.12.2021 Фізичною особою підприємцем Тюріним Денисом Володимировичем (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано (шляхом накладання електронного цифрового підпису) Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ».
Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк».
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1 заяви про приєднання).
Пунктом 1.2 заяви про приєднання встановлено розмір кредиту: 500 000,00 гривень.
Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п. 1.3 заяви про приєднання).
У період з дати підписання заяви та до 31.12.2020 процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 заяви про приєднання).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п. 1.5 заяви про приєднання).
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору (п. 1.6 заяви про приєднання).
Відповідно до п. 1.7 заяви про приєднання, сторони узгодили, що в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку, - настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту.
Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Заяву від 17.12.2021 підписано з боку відповідача електронним цифровим підписом.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У разі, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України)
Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між Фізичною особою підприємцем Тюріним Денисом Володимировичем та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» договору б/н від 17.12.2021, який є договором приєднання у розумінні приписів Цивільного кодексу України та складається з Заяви та розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг (умови).
Пунктом 3.2.2.1 умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовленні цим договором терміни. Істотні умови кредиту зазначаються у заяві про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ», а також системі Приват24.
Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Згідно з п. 3.2.2.3 умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах:
- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в даті щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.2.3.1 умов);
- клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.2.3.1.4 умов).
Пунктом 3.2.2.3.2 умов встановлено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах.
При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п.3.2.2.6.2.).
Згідно з п. 3.2.2.3.3 умов у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами.
Розділом 3.2.2.5 умов регламентовано обов'язки клієнта.
Пунктом 3.2.2.5.2 умов встановлено обов'язок зі сплати щомісячних процентів за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2.
Відповідно до п. 3.2.2.5.3 умов встановлено повернення кредиту та здійснення інших платежів, передбачених договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.2.3.1, 3.2.2.3.2, 3.2.2.5.14, 3.2.2.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Пунктом 3.2.2.5.5 умов встановлено зобов'язання сплати банку клієнтом процентів згідно з п.п. 3.2.2.3.1, 3.2.2.3.2.
Відповідно до п. 3.2.2.5.6 умов клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення.
Згідно з п. 3.2.2.5.7 умов черговий платіж по кредиту «КУБ» може списуватися з поточного рахунку клієнта лише за рахунок його власних коштів.
Розділом 3.2.2.6 умов врегульовано права банку.
Відповідно до п. 3.2.2.6.4 умов банк має право на списання грошових коштів з поточних рахунків клієнта згідно з п. 3.2.2.5.6 при настанні термінів будь-якого з платежів, зазначених у заяві або передбачених цим договором, у межах сум, що підлягають сплаті банку.
Згідно з п. 3.2.2.6.5 умов у разі порушення клієнтом термінів виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно до п. 3.2.2.5.6 цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.
Відповідно до п. 3.2.2.9.1 умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1, 3.2.2.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
Пунктом 3.2.2.9.2 умов встановлено, що нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Згідно з п. 3.2.2.9.3 умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.2.3.1).
Пунктом 3.2.2.9.6 умов передбачено, що зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 3.2.2.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 3.2.2.10 цього договору, далі - процентів згідно з п. 3.2.2.3.4 цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п. 3.2.2.3.3 цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.2.9.3 цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.2.9.7 умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 3.2.2.11 договору).
Додатком № 1 до заяви приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 17.12.2021 сторони узгодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом. Згідно цього графіку відповідач повинен був протягом 12 місяців вносити кожного місяця 41 666,67 гривень - суму кредиту, 8 000,00 гривень (1-6 місяці) та 7 000,00 гривень (7-12 місяці) - суму процентів.
Згідно наданої позивачем банківської виписки по рахунку відповідача за період 20.12.2021-29.08.2024 суд встановив, що 20.12.2021 банком було видано відповідачу кредит КУБ згідно договору б/н в розмірі 500 000,00 гривень.
За твердженням позивача, умови кредитного договору відповідачем в повному обсязі не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті і заборгованість відповідача за кредитним договором становить: заборгованість за кредитом в сумі 416 666,00 гривень, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 74 000,00 гривень.
Таким чином, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з позичальника вказаної заборгованості.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов'язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.
Підписавши 10.09.2021 заяву електронним цифровим підписом, відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, які разом з цією заявою складають кредитний договір.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
20.12.2021 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000,00 гривень, що підтверджуються відповідною випискою.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 1.3 заяви про приєднання строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевказані умови договору строк виконання відповідачем свого обов'язку з повернення отриманих кредитних коштів є таким що настав.
Позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого станом на 29.08.2024 заборгованість відповідача складає 490 666,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 416 666,00 гривень, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 74 000,00 гривень.
В підтвердження заявлених вимог, позивачем до матеріалів справи надані виписки по рахункам, на яких обліковується заборгованість відповідача за кредитом, за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
На час розгляду спору доказів сплати заборгованості по кредитному договору не надано, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. Обставин наведених позивачем у позовній заяві належними та допустимими доказами не спростовано.
Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вказане, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками у вигляді щомісячної комісії правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо припинення ФОП Тюріним Д.В. підприємницької діяльності на час вирішення спору.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Як вже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість кредитним, укладеним між ним та ФОП Тюріним Д.В.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо невиконання відповідачем господарського договору, яким було опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 490 666,00 гривень, з яких: 416 666,00 гривень заборгованість за кредитом, 74 000,00 гривень заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) 416 666,00 гривень заборгованості кредитом, 74 000,00 гривень заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 887,99 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 22.10.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д; код ЄДРПОУ 14360570)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Суддя С.М. Фурсова