вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" листопада 2024 р. Справа№ 927/79/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Укртелеком»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024
у справі № 927/79/24 (суддя Моцьор В.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком»
до Акціонерного товариства «Укрпошта»
про стягнення 35 362,82 грн
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Акціонерним товариством «Укртелеком» подано позов до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення витрат по утриманню спільного майна в сумі 35 362,82 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що АТ «Укртелеком» та АТ «Укрпошта» є співвласниками нерухомого майна, а саме: будинку № 28 по проспекту Миру в місті Чернігові Чернігівської області та будинку № 9 по вулиці Поштовій в смт Короп Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Враховуючи, що покрівлі обох будинків перебувають у спільній сумісній власності позивача та відповідача, без визначення часток в натурі, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу частину витрат, понесених внаслідок виконання робіт з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій покрівлі зазначених будинків.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками, водночас судом встановлено, що позивач провів роботи з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій покрівлі будівель без згоди відповідача, на свій ризик, не погодивши вартість робіт, а також своєчасно не повідомив про приписи ДСНС України. Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. В даному випадку суд вважає, що саме недобросовісні дії позивача призвели до виникнення даного спору. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про стягнення збитків немає, оскільки відповідач довів у суді відсутність своєї вини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 Акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртелеком». Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь Акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Чернігівської філії АТ «Укртелеком» витрати спільного майна в сумі 35 362,82 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь Акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Чернігівської філії АТ «Укртелеком» також витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 633,20 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає про те, що перший та другий відповідачі, як співвласники будівель зобов'язані виконувати вимоги Правил пожежної безпеки, водночас, невиконання Правил пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідно до Правил пожежної безпеки, перевірка стану вогнезахисного покриву повинна проводитись кожного року та за необхідності проведення вогнезахисного обробляння, господарчий орган повинен забезпечити їх проведення.
Скаржник вказує на те, що до матеріалів справи АТ «Укртелеком» були додані докази того, що послуги з вогнезахисту по двом об'єктам: будинку 28 по проспекту Миру м. Чернігів та будинку 9 по вул. Поштова смт Короп були надані якісно та в повному обсязі відповідно до умов укладеного договору.
На думку скаржника, АТ «Укрпошта» було допущено бездіяльність, яка полягає у не проведенні відповідальними за пожежну безпеку будинків 9 на вул. Поштова в смт Короп та 28 по проспекту Миру в м. Чернігові під час щорічної перевірки стану вогнезахисного покриву покрівель обох будинків, відсутності планування коштів необхідних для виконання заходів пожежної безпеки, в частині вогнезахисного просочування та відмову у відшкодуванні витрат АТ «Укртелеком», за проведені послуги з вогнезахисного просочування, тому висновок суду, що саме позивачем було порушено положення розділу ІХ «Правил з вогнезахисту» та Кодексу цивільного захисту, оскільки представники служби пожежної безпеки АТ «Укрпошта» не залучались до перевірок, недоведеним, оскільки, проведення щорічних перевірок є обов'язком кожного співвласника і не залежить від запрошення (залучення) іншим співвласником, а кожен із співвласників має рівні як права, так і обов'язки, в тому числі в сфері пожежного захисту.
Скаржник зазначає про те, що від відповідача жодних звернень з приводу створення спільної комісії перевірки стану вогнезахисного покриву або проведення самостійної перевірки самостійно не надходило.
Скаржник вважає, що відповідач, відмовившись від оплати за послуги з вогнезахисного просочування покрівель будинків, співвласником яких являється, тим самим зберіг грошові кошти за рахунок позивача, в свою чергу, повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатилась, не вимагається. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: по перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); по друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала.
На думку скаржника, відповідач знав про свій обов'язок виконувати заходи пожежної безпеки обох будинків, до яких належать і створення комісії з проведення щорічної перевірки стану вогнезахисного покриву покрівель обох будинків, також як співвласник будинків зобов'язаний виконувати вимоги правил пожежної безпеки, в частині, що дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, включити витрати по виконанню заходів пожежної безпеки в свій бюджет та нести ці витрати. Жодних з перелічених заходів відповідачем вжито не було до 2023 року та в 2023 році після отримання першого листа від АТ «Укртелеком» в вересні 2023 року, та претензії в грудні 2023 року. Таким чином, АТ «Укртелеком» вважає, дату 14 грудня 2023 року - моментом виникнення прострочення зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна, оскільки грудень 2023 року - це останній місяць календарного року, в якому повинні були проведені відповідні заходи з пожежної безпеки стану вогнезахисного покриву покрівель обох будинків, та коли відповідач був достеменно проінформованим про наявність свого зобов'язання по відношенню до позивача, щодо оплати частини понесених витрат відповідно до отриманої претензії від 04.12.2024 № 04-12/149 та після закінчення встановленого строку для оплати зберіг у себе дані грошові кошти, за рахунок АТ «Укртелеком».
Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що доводи скаржника є не обгрунтованими, оскільки по перше за положеннями статті 74 ГПК України доведення обставин, що мають значення для справи, є обов'язком виключно сторін по справі, а не суду, а по друге, такими недоведеними обставинами апелянт безпідставно вважає вимоги «Правил пожежної безпеки», яких має дотримуватись відповідач, та організація відповідної діяльності на підприємстві відповідача, та стверджує, що «АТ «Укрпошта» допустила бездіяльність, яка полягає у непроведенні відповідальними и за пожежну безпеку будинків 9 на вул. Поштова в смт Короп та 28 по проспекту Миру в м. Чернігові під час щорічної перевірки стану вогнезахисного покриву покрівель обох будинків, відсутності планування коштів необхідних для виконання заходів пожежної безпеки в частині вогнезахисного просочування та відмову у відшкодуванні витрат АТ «Укртелеком», за проведені послуги з вогнезахисного просочування», однак, бездіяльність відповідача з указаних питань не була предметом позову.
Скаржник не зазначає, в чому полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм, та стверджує, що в даній справі судом підлягала застосовуванню стаття 1212 глави 83 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Відповідач вказує на те, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією прийняти участь у протипожежних заходах вже після того, як він самостійно обрав підрядну організацію (договір від 31.08.2023 №63ОР00-1192/23), самостійно узгодив істотні умови договору, в тому числі в частині вартості послуг, та вже після того, як відповідні роботи за договором були фактично виконані та перевірені (акти перевірки відповідності вогнезахисту від 25.09.2023 та 26.09.2023).
Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. В даному випадку саме недобросовісні дії позивача призвели до виникнення даного спору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/79/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24. Призначено до розгляду апеляційну Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, періодичні відключення електроживлення, надходження матеріалів справи 11.04.2024, тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/79/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач є співвласниками нерухомого майна, а саме: будинку № 28 по проспекту Миру в місті Чернігові Чернігівської області та будинку № 9 по вулиці Поштовій в смт Короп Новгород-Сіверського району Чернігівської області, на підтвердження чого позивачем надано:
- угоду про розподіл на баланси співкористувачів нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.11.2004, укладену між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якої розподілено на баланси співкористувачів приміщення будинку № 28 по проспекту Миру м. Чернігова, збудованого у 1962 році загальною площею 5 496,3 кв.м, згідно з переліком приміщень.
Відповідно до п.2 вказаної угоди балансова вартість нерухомого майна розподілена таким чином:
Чернігівська дирекція УДППЗ «Укрпошта» 1815,5 кв.м, початкова балансова вартість 309 255,48 грн, що становить 33 відсотки;
Чернігівська філія ВАТ «Укртелеком» 3680,8 кв.м, початкова балансова вартість 690 670,57грн, що становить 67 відсотків.
Відповідно до умов п.3 угоди витрати на утримання виробничих площ з належними спорудами та прибудинковою територію покладаються на сторони угоди згідно розподілу, визначеного п.2 цієї угоди.
За співкористувачами зберігаються права і обов'язки, визначені угодою про спільне користування будинком, належними до нього спорудами і прибудинковою територією та цільову участь у витратах на їх утримання (п. 4 угоди).
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №102962625 від 08.11.2017, відповідно до якого АТ «Укрпошта» є власником 1/3 нерухомого майна загальної площі 5 496,3 кв.м за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 28;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.04.2005 серія САА №770985, відповідно до якого ВАТ «Укртелеком» є власником нерухомого майна за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 28; форма власності: колективна;
- технічний паспорт на будівлю за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 28;
- рішення виконавчого комітету Коропської селищної ради від 25.11.2004 №351, відповідно до якого ВАТ «Укртелеком» є власником приміщення Коропського цеху електрозв'язку №3 ЧФ ВАТ «Укртелеком» за адресою, зокрема по вул. Поштова, 9 згідно поверхового плану та приналежності;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.12.2004 серії САА №757217, відповідно до якого ВАТ «Укртелеком» є власником нерухомого майна загальною площею 1293,1 кв.м за адресою: вул. Поштова, 9, смт Короп, Чернігівська область, форма власності: колективна; частка власності: 9/10;
- інвентаризаційна справа на майновий комплекс по вул. Поштова, 9, смт Короп;
- Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №339117486 від 13.07.2023, згідно з якою приміщення за адресою Чернігівська обл., Коропський р-н, смт Короп, вул. Поштова, 9, загальною площею 1293,1 кв. м, належить на праві власності: ВАТ «Укртелеком», форма власності: колективна; частка власності: 9/10, на підставі свідоцтва про право власності САА 757217 від 17.12.2004, реєстраційний номер 9121740 та Центру поштового зв'язку №5 Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», форма власності: загальнодержавна; частка власності: 1/10, на підставі свідоцтва про право власності САА 757409 від 16.11.2005, реєстраційний номер 12800512.
- лист АТ «Укрпошта» №1.36.124-19001-23 від 13.11.2023, згідно з яким АТ «Укрпошта» є власником, зокрема, відповідно до Свідоцтва про право власності 1/10 частки майнового комплексу за адресою: вул. Поштова, 9, смт Короп. Також у листі зазначено, що покрівлі будинків за даними адресами перебувають в спільному користуванні АТ «Укрпошта» Чернігівського регіону та АТ «Укртелеком» без визначення частки в натурі. Також зазначено про відсутність технічної угоди про розподіл обов'язків щодо обслуговування даху між співкористувачами.
Як вбачається із матеріалів справи, угоди про розподіл покрівлі по будинку № 28 по проспекту Миру в місті Чернігові Чернігівської області та по будинку № 9 по вул. Поштова, смт Короп, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область не укладалась.
Відповідач також зазначає, що є співвласником приміщень за вказаними вище адресами, що угоди з приводу розподілу покрівлі не укладались, що покрівлі перебувають у спільній сумісній власності сторін.
Провідним інспектором Чернігівського міського відділу Управління ДСНС України у Чернігівській області Бєломитцевим Д.С. у період з 13 червня по 1 липня 2016 року проведено планову перевірку території та приміщень Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 28 та видано директору Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» Сидоренку О.В. припис №28 від 01.07.2016. Згідно з приписом встановлено ряд порушень, які необхідно усунути, зокрема, «дерев'яні конструкції покрівлі обробити вогнезахисним розчином» відповідно до п. 2.5 р. ІІІ НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» у строк до 01.07.2017.
Також головним інспектором Коропського РС Управління ДСНС України у Чернігівській області Калюжним О.А. у період з 02 січня 2019 року по 16 січня 2019 року проведено планову перевірку території, будівлі та приміщення станційно-лінійної дільниці №2 (смт Короп) районного центру телекомунікації №232 (м. Мена) Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» за адресою: Чернігівська область, Коропський район, смт Короп, вул. Поштова, 9 та видано начальнику дільниці Кривенку В.П. припис №1 від 16.01.2019. Згідно з приписом встановлено ряд порушень, які необхідно усунути, зокрема, «дерев'яні елементи горищних покриттів будівлі обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності» відповідно до п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» у строк до 18.03.2019.
На виконання цих приписів у 2023 році Чернігівською філією АТ «Укртелеком» були виконані проекти вогнезахисних робіт та отримано послуги з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій покрівлі будівлі площею 1 351,20 кв.м, за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 28 та покрівлі будівлі площею 402,3 кв.м, за адресою Новгород-Сіверський район смт Короп, вул. Поштова, 9, всього на суму 58 938,04 грн, на підтвердження чого позивачем надано:
- копію договору №63ОР00-1192/23 від 31.08.2023, укладеного між АТ «Укртелеком» та ПП «Пожзабезпечення Л»;
- акт перевірки відповідності вогнезахисту від 25.09.2023 №73/23 (за адресою: проспект Миру, 28, м. Чернігів)
- акт перевірки відповідності вогнезахисту від 26.09.2023 №75/23 (за адресою: вул. Поштова, 9, смт Короп, Чернігівська область);
- акт здачі-приймання наданих послуг по договору від 31.08.2023 № 63ОР00-1192/23 на суму 58 938,04 грн;
- рахунок-фактура №ПС-0000741/23 від 02.10.2023 на суму 58 938,04грн;
- платіжна інструкція від 02.11.2023 №8247 про оплату за надані послуги по договору на суму 58 938,04грн;
- положення про відділ підтримки бізнесу Чернігівської філії АТ «Укртелеком» (п. 5.13.4, 7.1, 9.5 - в частині повноважень працівника товариства на перевірку якості проведених робіт).
На підтвердження наявності дозволу виконавця послуг на проведення послуг з вогнезахисту надано копії: ліцензії (перелік ліцензій розміщений в вільному доступі на сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій), сертифікат відповідності просочувальної суміші, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та регламент робіт з вогнезахисту.
04.12.2023 позивач направив відповідачу вимогу № 04-12/149 про відшкодування витрат в розмірі 35 362,82 грн в семиденний строк з дня отримання даної вимоги.
Вимога була отримана відповідачем 07.12.2023, про що свідчить трекінг із сайту Укрпошти, проте відповідач відповіді не надав, кошти не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон.
Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Відповідно до ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Тобто, у разі ухилення співвласника від участі у витратах на утримання спільної власності, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно й вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна. У свою чергу, такий співвласник може висунути відповідні заперечення, вважаючи здійснені співвласниками витрати надмірними або зайвими.
Отже, в разі доведеності одним зі співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у ньому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 522/21596/17.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення збитків понесених позивачем при виконанні робіт по утриманню спільного з відповідачем майна.
Так, покрівлі обох будинків перебувають у спільній сумісній власності позивача та відповідача, без визначення часток в натурі, тому обидві сторони мають рівні права та обов'язки щодо утримання даного майна.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч.2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій інших осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та цивільні обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є інші юридичні факти.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст.1 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах компетенції забезпечують розроблення та впровадження організаційних і практичних заходів щодо запобігання пожежам і їх наслідкам, гасіння пожеж, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів, територій і майна (ч. 8 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджені Правила пожежної безпеки в Україні, якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд та які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.1,2 розділу 1 Правил пожежної безпеки).
Пунктом 2.5. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки встановлено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву (п. 2.7 Правил пожежної безпеки).
Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (п. 2.9 Правил пожежної безпеки).
В свою чергу, будинок № 28 по проспекту Миру в місті Чернігів Чернігівської області та будинок № 9 по вулиці Поштовій в смт Короп Новгород-Сіверського району Чернігівської області віднесено до третього ступеню вогнестійкості, оскільки являються будинками з несучими та огороджуючими конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев'яні конструкції, які захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не пред'являються вимоги щодо межі вогнестійкості та поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
Як вбачається із матеріалів справи, Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій видано відповідні приписи від 01.07.2016 №28 (п. 2) та від 16.01.2019 № 1 (п. 1), якими зобов'язано позивача - співвласника будинку № 28 по проспекту Миру в місті Чернігові та будинку № 9 по вулиці Поштовій в смт Короп , усунути встановлені порушення, зокрема, дерев'яні елементи покрівлі, горищних покриттів будівлі обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності відповідно до п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
На виконання цих приписів позивачем були виконані проекти вогнезахисних робіт та отримано послуги з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій покрівлі будівлі площею 1 351,20 кв.м, за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 28 та покрівлі будівлі площею 402,3 кв.м, за адресою Новгород-Сіверський район смт Короп, вул. Поштова, 9 в 2023 році всього на загальну суму 58 938,04 грн.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Стаття 369 ЦК визначає засади володіння, користування та розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності та передбачає, що співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки розпоряджаються таким майном за спільною згодою, але й володіють та користуються ним спільно.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що для того, щоб провести певні роботи, пов'язані з утриманням спільного сумісного майна, необхідна згода іншого співвласника - відповідача, натомість, із матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, останній звернувся до відповідача з листом щодо забезпечення пожежної безпеки від 27.09.2023 № 675-вих-HR-63ОР00-2023, у якому повідомив, що на виконання приписів ДСНС України проведено вогнезахист дерев'яних конструкцій покрівель адміністративних будівель спільного користування, зокрема, за адресами: м. Чернігів, проспект Миру, 28 та Чернігівська область, смт Короп, вул. Поштова, 9 та просив прийняти участь у протипожежних заходах та компенсувати витрати на вогнезахист дерев'яних конструкцій покрівель відповідно відсотку займаної площі.
Відповідач у відповідь на вказаний лист (лист від 13.11.2023 №1.36.124-19001-23) повідомив позивача, зокрема, про те, що станом на листопад 2023 року відповідач не має приписів від ДСНС України про виконання робіт з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій будівель за вказаними адресами; що фінансування витрат на заходи пожежної безпеки відповідача проводиться згідно з затвердженим бюджетом на 2023 рік; що до плану витрат бюджету 2023 року такі витрати не вносились. Одночасно відповідач інформував позивача про відсутність у відповідача актів перевірки відповідності вогнезахисних робіт вимогам Регламенту, нормативно-технічним документам та якості та про те, що в склад комісії по перевірці відповідності вогнезахисту не включено представника відповідача.
Тобто, позивач звернувся до відповідача з пропозицією прийняти участь у протипожежних заходах вже після того, як він самостійно обрав підрядну організацію (договір від 31.08.2023 №63ОР00-1192/23), самостійно узгодив істотні умови договору, в тому числі в частині вартості послуг, та вже після того, як відповідні роботи за договором були фактично виконані та перевірені (акти перевірки відповідності вогнезахисту від 25.09.2023 та 26.09.2023), крім того, представники служби пожежної безпеки відповідача до таких перевірок не залучались позивачем, що є порушенням положень розділу IX «Правил з вогнезахисту» та Кодексу цивільного захисту України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої про те, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками, натомість позивачем проведено роботи з вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій покрівлі будівель без згоди відповідача, на свій ризик, не погодивши вартість робіт, а також своєчасно не повідомив про приписи ДСНС України.
За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно із ч. 2 названої норми Закону, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено наявність елементів складу правопорушення у діях відповідача, водночас, позивач, як вже зазначалось, самостійно обрав підрядну організацію (договір від 31.08.2023 №63ОР00-1192/23), самостійно узгодив істотні умови договору, в тому числі в частині вартості послуг, та вже після того, як відповідні роботи за договором були фактично виконані та перевірені (акти перевірки відповідності вогнезахисту від 25.09.2023 та 26.09.2023), крім того, представники служби пожежної безпеки відповідача до таких перевірок не залучались позивачем, що є порушенням положень розділу IX «Правил з вогнезахисту» та Кодексу цивільного захисту України.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що саме недобросовісні дії позивача призвели до виникнення даного спору, у зв'язку із чим, підстав для задоволення позову про стягнення збитків немає, оскільки відповідачем доведено відсутність своєї вини.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, у даній справі не є предметом позову бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні відповідальними за пожежну безпеку будинків 9 на вул. Поштова в смт Короп та 28 по проспекту Миру в м. Чернігові під час щорічної перевірки стану вогнезахисного покриву покрівель обох будинків.
Крім того, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність такої умови як збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого). Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.
Водночас, скаржником не доведено того, що відповідач збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2024 у справі № 927/79/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 927/79/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич