Справа № 502/523/23
05 листопада 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12023160000000504 від 22.03.2023 р. відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
В ході судового розгляду відповідного кримінального провадження прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що обвинувачена може вчиняти інші кримінальні правопорушення, ухилятись від виконання процесуальних рішень, незаконно впливати на свідків і експерта, а також перешкоджати встановленню істини у справі, що з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, свідчить, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам.
Обвинувачена не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого вважав, що ризики на які посилається прокурор у клопотанні, наразі нічим не підтверджені.
Заслухавши заявлене прокурором клопотання та думку інших учасників судового провадження, проаналізувавши відповідні положення діючого законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, серед іншого, запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як зазначено в ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Під час судового провадження ухвалою суду від 06.09.2024 р. відносно обвинуваченої було продовжено дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 06.11.2024 р., включно, а судове провадження не може бути закінчене до цієї дати.
Враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначене обвинуваченій у разі визнання її винуватою, на переконання суду, вказана обставина свідчить про існування ризику переховування обвинуваченої від суду, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 196, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло з 23:00 до 05:00 наступної доби, - відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - строком на 2 місяці, а саме - до 05.01.2025 р. включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України протягом дії відповідного запобіжного заходу покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1/ прибувати за першою вимогою до суду;
2/ повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала припиняє свою дію після 05.01.2025 р.
Контроль за виконанням ухвали обвинуваченою покласти на ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1