79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" жовтня 2024 р. Справа №914/607/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд»
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 (повний текст рішення складено 29.07.2024, суддя Гоменюк З.П.)
у справі № 914/607/24
за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова
в інтересах держави в особі
позивача-1 Львівської міської ради, м. Львів
позивача-2 Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд», м. Рівне
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні щодо предмета спору на стороні позивача 1 Львівського комунального підприємства «Львівавтодор»
про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору у розмірі 236313,71 грн
за участю представників:
прокурор - Панькевич Р.В.
від позивача 1 - не з'явились
від позивача 2 - не з'явились
від відповідача - Гуль Н.В.(в режимі відеконференції)
від третьої особи на стороні позивача - 1 - Пинів Є.М.
04.03.2024 Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» 236313,71 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов договору.
Господарський суд Львівської області в рішенні від 17.07.2024 позов задоволив; з ТОВ «НВП Шляхбуд» на користь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради стягнув 236313,71 грн вартості фактично невиконаних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку № 9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» (45000000-7), оскільки встановив, що:
- прокурор звернувся до суду з даним позовом з дотриманням порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою захисту інтересів держави в особі Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, оскільки протиправне привласнення бюджетних коштів призведе до збитків в розмірі 236313,71 грн, що порушує економічні інтереси держави та негативно впливає на стан виконання бюджету, що, в свою чергу, ставить під загрозу економічну безпеку держави, робить неможливим належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій;
- за наслідками виконання договору, хоча й були складені акти приймання виконаних будівельних робіт, однак їх зміст не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме до актів приймання виконаних будівельних робіт були внесені обсяги робіт, які були передбачені, проте, фактично не виконані відповідачем, що, зокрема, підтверджується висновком експерта № СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що суд при розгляді справи допустив порушення норм матеріального права та не дослідив наявних в матеріалах справи письмових доказів, які стосуються предмета доказування, у зв'язку з чим прийняв незаконне рішення, яке на думку скаржника підлягає скасування з огляду на таке:
- місцевий господарський суд безпідставно не взяв до уваги висновок судового експерта №0015/2022 від 15.06.2022 року про проведення будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 4202114000000082 від 15.04.2021 року та не надав йому жодної оцінки в оскаржуваному рішенні. Так, скаржник зазначає, що в матеріалах цієї справи наявні два висновки будівельно-технічної експертизи, а саме №СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021 (з якого вбачається, що обсяги фактично виконаних окремих будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт на вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) в промзоні «Сигнівка» згідно договору №03/10/2019-1 від 03.10.2019 частково не відповідають обсягам вказаним в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в)) та висновок будівельно-технічної експертизи №0015/2022 від 15.06.2022 (з якого вбачається, що обсяги фактично виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинка №9-а до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» відповідають обсягам, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №№ 1-4 за серпень 2020, № б/н від 06.10.2020, №6 від 30.11.2020, №№ 1-5 за листопад 2021). Отже, в даній справі наявні два абсолютно протилежні висновки судових експертів щодо одних і тих же обставин;
- відповідач зазначає, що протиправна поведінка та вина його директора не є доведеною через відсутність обвинувального вироку суду щодо нього, відтак висновок суду про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення збитків, є передчасним. Разом з тим, за твердженням апелянта прокурором та позивачем не доведено наявності фактів порушення умов договору та не надано суду належних доказів завдання збитків позивачеві.
Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова, в силу вимог ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та вказав:
- Львівською обласною прокуратурою скеровано до Личаківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021140000000082 від 15.04.2021 щодо директора ТОВ «НВП Шляхбуд» ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які згодом передано до Рівненського міського суду Рівненської області. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «НВП Шляхбуд» з корисливих мотивів, достовірно знаючи про реальні обсяги виконаних товариством робіт, виготовив завідомо неправдиві офіційні документи, які були підставою для приймання виконаних робіт замовником та для проведення за ними остаточних розрахунків між сторонами. Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021 встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт частково не відповідають обсягам та вартості будівельних робіт. Таким чином, ТОВ «НВП Шляхбуд» при виконанні будівельних робіт за договором допустив їх неналежне виконання, а саме не виконав належним чином роботи, які були передбачені проектно-кошторисною документацією, проте отримав оплату за їх виконання за рахунок бюджетних коштів, відтак, йдеться про порушення апелянтом договірного зобов'язання, визначеного розділом 6 договору та ст. 526 ЦК України, що свідчить про його протиправну поведінку;
- враховуючи, що взяті на себе зобов'язання ТОВ «НВП Шляхбуд» у повному обсязі не виконало, безпідставно отримало бюджетні кошти в сумі 236313,71 грн, якими оплачено виконані роботи за завищеними фактичними показниками та до цього часу кошти не повернуто позивачу, такі кошти підлягають поверненню Львівській міській раді в примусовому порядку;
- щодо твердження апелянта про ненадання оцінки висновку судового експерта від 15.06.20222 за № 0015/2022, прокурор зазначає, що суд, у своєму рішенні, вказав, що належним доказом у цій справі висновок експерта № СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021, в якому йдеться про те, що підрядником (ТОВ «НВП Шляхбуд») завищено вартість будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку № 9-а до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» на загальну суму 236313,71 грн та завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.
Процесуальний хід розгляду цієї апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.
В дане судове засідання прибули представниця відповідача, яка підтримала вимоги своєї апеляційної скарги, прокурор та представник третьої особи, які заперечили вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила таке:
03.10.2019 між ЛКП «Львівавтодор» (далі замовник) та ТОВ «НВП Шляхбуд» (далі підрядник) було укладено договір підряду №03/10/2019-1 на виконання робіт на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» (45000000-7) (далі договір), відповідно до умов якого, підрядник зобов'язався власними і залученими силами в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» (45000000-7), а замовник зобов'язався прийняти об'єкт і здійснити фінансування прийнятих робіт (п. 1.1. договору).
В п. 2.1. договору сторони погодили, що загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14978068,00грн в т.ч ПДВ 2416178,00грн; вартість робіт, що підлягають виконанню за договором у 2019 році становить 14497068,00 грн в т.ч. ПДВ 2416178,00 грн.
Тверда договірна ціна визначається на основі цінової пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі за результатами проведених із замовником переговорів, встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і уточнюється в порядку передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі» та іншим чинним законодавством (п. 2.2 договору)
За умовами п. 2.3. договору договірна ціна може уточнюватися у разі зменшення загальної вартості робіт за згодою сторін та, у разі якщо управлінням фінансового контролю департаменту «Адміністрація міського голови» буде виявлено завищення кошторисної вартості робіт, про що сторони письмово укладають додатковий договір та викладають договірну ціну у новій редакції.
Пунктами 2.5.-2.6. передбачено, якщо фактична вартість робіт перевищує ціну, яка визначена пунктом 2.1. договору, всі пов'язані з цим витрати несе підрядник. Договірна ціна робіт обґрунтовується у відповідності з Національним стандартом України ДСТУ Б Д.1.1-:2013 «Правила визначення будівництва» затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.-7.2013 р. №293 з усіма змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 3.1.-3.2. договору роботи за договором повинні бути виконані в строки відповідно до календарного графіку виконання робіт; тривалість будівництва проекту організації будівництва (ПОБ) не повинна перевищувати 7 місяців; початок виконання робіт з дати отримання дозволу на виконання робіт.
Календарним графіком виконання робіт можуть бути передбачені перерви на зимовий або інших несприятливий для виконання робіт період із розрахунком, щоб загальна тривалість будівництва не перевищувала 7 місяців.
В пунктах 4.1.1.-4.1.3 договору сторони обумовили, що замовник має право здійснювати технічний нагляд, контроль за якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта; відповідністю виконаних робіт вимогам проекту, кошторису будівельних норм і правил; відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам, не втручаючись у господарську діяльність підрядника; вимагати від підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм; якщо підрядник не виправив у встановлений строк неякісно виконані роботи - залучати до цього третіх осіб, з компенсацією затрат за рахунок підрядника (шляхом утримання відповідних сум при розрахунках); перевіряти вчасність та правильність ведення підрядником виконавчої документації, яка передбачена діючими нормами та правилами.
За положеннями пунктів 5.1.-5.2. договору замовник має право, але не зобов'язаний, перерахувати підряднику аванс на придбання необхідних матеріалів та на виконання робіт в межах 30% вартості річного обсягу робіт; зарахування авансу здійснюється на підставі актів виконаних робіт протягом 90 днів з дати перерахування авансу, але не пізніше 25.12.2019 р., в іншому випадку підрядник повертає кошти на рахунок замовника. Такий аванс може бути наданий підряднику лише за наявності бюджетного фінансування.
Розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти банківських днів та тільки в межах бюджетних призначень і при умові поступлення коштів на рахунок Замовника по даному об'єкту. У разі затримки бюджетного фінансування штрафні санкції до замовника при затримці оплати не застосовуються.
Згодом між ЛКП «Львівавтодор» та ТОВ «НВП Шляхбуд» було укладено ряд додаткових договорів:
- №1 від 20.12.2019, яким до договору №03/102019-1 внесено зміни в п.2.1, а саме загальна вартість робіт, що підлягають виконанню, визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14489268,00 грн. з ПДВ в тому числі виконання за договором у 2019 році 14498268,00грн;
- №1.1 від 27.12.2019, яким до договору №03/10/2019-1 внесено зміни в п.2.1, а саме загальна вартість робіт, що підлягають виконанню, визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14489268,00 грн. з ПДВ в тому числі виконання за договором у 2019 році становить 0,00 грн. та в наступних бюджетних періодах 14489268,00 грн;
- №2 від 25.02.2020, яким до договору №03/10/2019 внесено зміни в п.2.1, а саме загальна вартість робіт, що підлягають виконанню, визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14396276,40 грн. з ПДВ в тому числі виконання за договором у 2019 році становить 0,00 грн. та у 2020 році 14396276,40 грн. Крім цього, внесено зміни у п.5.1 договору, а саме замовник має право, але не зобов'язаний, перерахувати підряднику аванс на придбання необхідних матеріалів на виконання робіт до 30% вартості річного обсягу робіт. Такий аванс може бути наданий лише за наявності бюджетного фінансування. Також змінено юридичні адреси, телефони, банківські реквізити;
- №3 від 19.05.2020, яким в договорі №03/10/2019-1 п.14.1. викладено в новій редакції, а саме термін закінчення згідно календарного графіку виконання робіт - 01 вересня 2020 року;
- №4 від 28.08.2020, яким в договорі №03/10/2019-1 п.14.1. викладено в новій редакції, термін закінчення робіт згідно календарного графіку виконання робіт встановлено 31 грудня 2020 року;
- №5 від 27.10.2020 до договору №03/10/2019-1 внесено зміни в п.2.1, а саме загальна вартість робіт, що підлягають виконанню визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14396276,40 грн. з ПДВ в тому числі виконання за договором у 2019 році становить 0,00 грн. та у 2020 році 14396276,46 грн., в тому числі кошти місцевого бюджету 10087496,40 грн;
- №6 від 30.12.2020 до договору №03/10/2019-1 внесено зміни в п.2.1, а саме загальна вартість робіт, що підлягають виконанню визначена на підставі твердої договірної ціни і складає 14396276,40 грн. з ПДВ в тому числі виконання за договором у 2019 році становить 0,00 грн., у 2020 році - 8114488,80 грн. та в наступних бюджетних періодах 6281787,60 грн. крім цього, п. 14.1 договору викладено в новій редакції, а саме терміни закінчення згідно календарного графіку виконання робіт 01 вересня 2021 року.
На виконання договору між ЛКП «Львівавтодор» та ТОВ «НВП Шляхбуд» було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за серпень, жовтень 2020 року за № 1-5 та акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за 30.11.2020.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3:
- за серпень 2020 року вартість виконаних робіт з початку будівництва по звітній місяць включно (з ПДВ) становила 2206304,40 грн.;
- за 06.10.2020 вартість виконаних робіт з початку будівництва по звітній місяць включно (з ПДВ) становила 4308780,00 грн;
- за 30.11.2020 вартість виконаних робіт з початку будівництва по звітній місяць включно (з ПДВ) становила 8114488,80 грн.
За виконані з лютого по листопад 2020 року роботи з капітального ремонту об'єкта, що був предметом договору №03/10/2019-1, ЛКП «Львівавтодор» провело оплату ТОВ «НВП Шляхбуд» на загальну суму 8114488,80 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями за № 301 від 25.02.2020 на суму 4308780,00 грн та за №18000 від 30.11.2020 на суму 3805708,80 грн. Вказане свідчить про те, що замовник у 2020 році розрахувався з виконавцем за роботи на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» (45000000-7) відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ, у повному обсязі.
Разом з тим, матеріали справи, також, містять такі докази:
· копію обвинувального акта у кримінальному провадженні №42021140000000082 від 15.04.2021 щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який 27.01.2020 Львівською обласною прокуратурою був скерований до Личаківського районного суду м. Львова, а згодом вказані матеріали були передані Рівненському міському суду Рівненської області;
· висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021 на 10 арк. (оригінал перебуває у Галицькій окружній прокуратурі м. Львова в матеріалах кримінального провадження №42021140000000082 від 15.04.2021), з якого вбачається, що обсяги фактично виконаних окремих будівельних робіт, а саме, по розділу 2. Дорожній одяг Тип І та розділу 4. З'їзди Тип ІІІ по об'єкту «Капітальний ремонт по вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) в промзоні «Сигнівка» згідно договору №03/10/2019-1 від 03.10.2019 частково не відповідають обсягам вказаним в актах приймання виконаних будівельних робіт ( форми Кб-2в). Фактично невиконані (завищені) обсяги робіт, становлять суму 236313,71 грн;
· копію довідки (висновку) Західного офісу Держаудитслужби, у якому зазначено, що за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/114-21/13746-БТ від 04.10.2021 по кримінальному провадженню за №42021140000000082 від 15.04.2021 експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України встановлено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт, а саме по розділу 3.Тротуар Тип ІІ по об'єкту ЛКП «Львівавтодор» «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» згідно з договором №03/10/2019-1 від 03.10.2019 відповідає обсягам, вказаним в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в);
· висновок експерта за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи за № 0015/2022 від 15.06.2022, в якому встановлено, що обсяги фактично виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» відповідають обсягам, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за № 1-4 за серпень 2020, б/н від 06.10.2020, за № 6 від 30.11.2020, за № 1-5 за листопад 2021.
Прокурор, враховуючи, що ТОВ «НВП Шляхбуд» взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконало, безпідставно отримало бюджетні кошти в сумі 236313,71 грн, якими оплачено виконані роботи за завищеними фактичними показниками та до цього часу кошти не повернуло позивачу і такі кошти підлягають поверненню Львівській міській раді в примусовому порядку, звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх на відповідність фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з огляду на таке:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Абзацами 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Як вбачається з матеріалів справи Галицька окружна прокуратура міста Львова 22.11.2023 надіслала на адресу Львівської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби листи за № 14.50/99-12847ВИХ-23 та, відповідно, за № 14.50/99-12846ВИХ-23, а 24.11.2023 лист за 14.50/99-12964вих-23 адресований ЛКП «Львівавтодор», в яких просила невідкладно, але не пізніше 28.11.2023 надати інформацію чи будуть вживатись ними заходи, в тому числі представницького характеру, щодо стягнення з ТОВ «НВП Шляхбуд» до бюджету вартості фактично невиконаних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» в розмірі 236313,71 грн. У випадку не вжиття таких заходів, повідомити про їх причини, для подальшого здійснення прокуратурою представництва інтересів держави.
У відповідь на вказані листи прокурора Юридичний департамент Львівської міської ради листом від 08.12.2023 за № 10009-23 повідомив, що твердження про завищення вартості робіт на спірному об'єкті підтверджуються лише листом прокурора, відтак просив надати для аналізу належним чином засвідчені копії документів на підтвердження зазначених у листі прокурора доводів. Водночас, Західний офіс Держаудислужби в листі від 28.11.2023 повідомив, що на даний час не планує подавати звернення до суду щодо стягнення із ТОВ «НВП Шляхбуд» до бюджету вартості фактично невиконаних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Північної) у промзоні «Сигнівка» по закупівлі UA-2019-09-19-001678-a, оскільки контрольні заходи щодо даного питання офісом не проводились.
24.11.2023 Галицькою окружною прокуратурою міста Львова, на підставі вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради було скеровано лист №14.50/99-12965вих-23, в якому прокурор просив невідкладно надати в Галицьку окружну прокуратуру міста Львова наступну інформацію:
« 1. Чи виділялися грошові кошти державного бюджету для виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка». Якщо так, то в якому розмірі, коли та на який рахунок були перераховані грошові кошти.
2. Чи здійснювалося Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради фінансування з міського бюджету м. Львова будівельних робіт по об'єкту; «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» в розмірі 236 313,71 грн.
3. Хто був розпорядником грошових коштів по об'єкту «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка».
4. Чи вживалися та чи будуть вживатись Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, заходи в тому числі представницького характеру щодо стягнення із ТОВ «НВП Шляхбуд» до бюджету вартості фактично невиконаних робіт по об'єкту: «капітальний ремонт вул. Данила Апостола» (від будинку №9-А до вул. Генерала Курмановича) у промзоні «Сигнівка» в розмірі 236 313,71 грн.
5. У випадку не вжиття таких заходів, прошу повідомити про причини, для подальшого здійснення прокуратурою представництва інтересів держави.»
У відповідь на вказаний лист Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради листом за №14.50/99-12965вих-23 від 24.11.2023 повідомив, що запит на отримання інформації зареєстрований у системі електронного документообігу Львівської міської ради за №1.7-39462-25 від 24.11.2023, щодо надання інформації та матеріалів, і скеровано для розгляду за приналежністю на адресу ЛКП «Львівавтодор».
19.01.2024 Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулась до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, до Львівської міської ради та до ЛКП «Львіватодор» з листами за №14.50/97-694ВИХ-24, за № 14.50/97-693ВИХ-24, № 14.50/97-695ВИХ-24, в яких серед іншого просила повідомити чи відшкодовано на даний час вартість фактично не виконаних робіт на суму 236313,71 грн. і чи будуть вживатися заходи щодо стягнення даної суми з ТзОВ "НВП Шляхбуд".
У відповідь на вказаний лист Департамент повідомив про те, що кошти з державного бюджету для оплати будівельних робіт на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» не виділялись. Головним розпорядником коштів у 2020 році на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» був департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, а розпорядником коштів нижчого рівня Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор».
В частині надання інформації щодо відшкодування не виконаних робіт на вказаному об'єкті даний запит було скеровано у ЛКП «Львівавтодор» (лист від 26.01.2024 №4-2502-3954).
ЛКП «Львівавтодор» у відповідь на вказаний запит Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова повідомило про те, що 03.10.2019 року між ЛКП «Львівавтодор» (замовник) та ТОВ «НВП Шляхбуд» (підрядник)було укладено договір №03/10/2019-1 підряду на виконання робіт (далі Договір), відповідно до умов якого ТОВ «НВП Шляхбуд» зобов'язався власними і залученими силами в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати будівельні роботи на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала Курмановича) у промзоні «Сигнівка».
ЛКП «Львівавтодор» зазначає, що має на меті розглянути можливість вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення з ТОВ «НВП Шляхбуд» до бюджету вартості фактично невиконаних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала Курмановича) у промзоні «Сигнівка» у разі встановлення судом фактів зловживань з боку посадових осіб ТОВ «НВП Шляхбуд», а саме внесення неправдивих відомостей щодо обсягів виконаних робіт та/або завищення обсягів вищезазначених робіт.
13.02.2024 Заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства на інфраструктури Львівської міської ради з повідомленням про пред'явлення позовної заяви в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у якому повідомляє, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова відповідно до ст. 131-1 Конституції України, встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне Підприємство «Львівавтодор» про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору на суму 236313,71 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається, в тому числі, Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020, справа №912/2385/18 а також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з частково державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У даному випадку, прокурор звертається з позовом з метою захисту інтересів держави в особі Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно положень ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Львівська міська рада виступає у якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 №32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надав інформацію листом від 28.01.2024, що головним розпорядником коштів у 2020 році на об'єкті «Капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-А до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка» був департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, а розпорядником коштів нижчого рівня Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор».
З урахуванням викладеного, позовна заява пред'явлена в інтересах держави в особі Львівської міської ради, як власника Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», оскільки протиправне привласнення бюджетних коштів призведе до збитків в розмірі 236313,71 грн, що порушує економічні інтереси держави та негативно впливає на стан виконання бюджету, що ставить під загрозу економічну безпеку держави, робить неможливим належне виконання державною своїх соціально-економічних функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за цих умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 587 Цивільного кодексу України встановлено і те, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду.
Відповідно до ч. 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Судом встановлено, що факт виконання підрядних будівельних робіт у відповідних умовам договору обсязі зафіксований актом (форма КБ-2в), який підписують обидві сторони договору підряду, і який засвідчує, які саме роботи, в якому обсязі та якої вартості були виконані підрядником. Фактичне виконання заявленого в акті обсягу робіт є достатньою підставою для того, аби виконавець отримав оплату за виконану ним роботу.
Проте, як свідчать наявні матеріали, за наслідками виконання договору, хоча й були складені акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, однак їх зміст не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме до актів приймання виконаних будівельних робіт були внесені обсяги робіт, які були передбачені, однак, фактично не виконані відповідачем.
Стаття 857 Цивільного кодексу України встановлює, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що зазвичай ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що зазвичай ставляться, на момент передання її замовникові.
Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Частина 3 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За умовами ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Аналогічні положення викладено в ст. ст. 224. 225 ГК України.
Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №916/477/18 про стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеному у постановах від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі №907/679/17, та Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 19.11.2019 у справі №918/204/18.
Суд апеляційної інстанції дослідивши долучені до матеріалів справи експерті висновки, зазначає наступне:
Належним доказом у справі є висновок експерта №СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021, оскільки в ході експертного дослідження, за яким було складено вказаний висновок, дослідженню підлягали акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за № 5 за жовтень та за № 6 від 30.11.2020, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за цей же період, за результатами дослідження яких, експертом було зазначено ряд робіт, які приймаються як умовно виконані без підтвердження фактичного обсягу та вартості їх виконання. Натомість, предметом експертного дослідження, за яким було складено висновок за № 0015/2022 від 15.06.2022, були лише акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за № 5 за жовтень 2020 року та за № 6 від 30.11.2020, тоді як довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за цей період не досліджувались. Разом з тим, експерт у висновку за № 0015/2022 від 15.06.2022 не надав належної оцінки саме розділу 2 Дорожній одяг тип І та розділу 4. Заїзди Тип ІІІ, де чітко встановлені збитки за всіма доказами, які надав позивач, а сам висновок експерта містить лише перелік виконаних робіт за означеними актами. Водночас, у вказаному експертному висновку відсутнє підтвердження чи спростування тих обставин, які не знайшли свого підтвердження у ході експертного дослідження в рамках кримінального провадження. Таким чином, судова колегія зазначає, що висновок експерта, на який покликається апелянт, не може слугувати належним доказом у цій справі, натомість висновок суду першої інстанції про належність висновку експерта №СЕ-19/114-21/13747-БТ від 05.10.2021, як доказу у даній справі судова колегія вважає правильним.
З огляду на встановлені обставини, ТОВ «НВП Шляхбуд» неналежно виконав капітальний ремонт вул. Данила Апостола (від будинку №9-а до вул. Генерала В. Курмановича) у промзоні «Сигнівка, а отже, взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим безпідставно отримав бюджетні кошти у розмірі 236313,71 грн.
Підсумовуючи наведене, враховуючи фактичні обставини справи та вказані норми законодавства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 236313,71 грн є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростовані відповідачем, відтак правомірно задоволені судом першої інстанції.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі № 914/607/24 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови складено 05.11.2024
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік