Справа № 688/1562/24
Провадження № 1-в/681/50/2024
"05" листопада 2024 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
представника органу з питань пробації ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне подання провідного інспектора Шепетівського районного сектору № 3 філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області ОСОБА_3 про приведення вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 у відповідність до закону щодо засудженої:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полонне, Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, працюючої спеціалістом відділу комунальної власності та інфраструктури виконавчого комітету Полонської міської ради, особи з інвалідністю ІІ групи,-
встановив:
28.10.2024 року провідний інспектор Шепетівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області звернувся до суду з поданням про приведення вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 відносно засудженої ОСОБА_5 у відповідність до закону.
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджена вказаним вироком суду за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 1 рік, з покладенням обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. За змістом вироку засуджена викрала майно, належне ТОВ «Епіцентр К», загальною вартістю 731,94 грн.
Однак відповідно до положен ь ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі в редакції ЗУ № 3886-IX), який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на момент вчинення ОСОБА_5 злочину становило 3028 грн.
Оскільки кримінальна відповідальність наступає у випадках коли сума викраденого перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, то вказаний вирок суду необхідно привести у відповідність до закону.
У судовому засіданні представник органу з питань пробації подання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечив.
Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Встановлено, що ОСОБА_5 засуджена вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та на підставі статей 75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 1 рік, з покладенням обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 14 травня 2024 року, звернений до виконання, засуджена перебуває на обліку в Шепетівському районному секторі № 3 філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
За положеннями ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За приписами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Так, частиною 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, слід дійти висновку, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
При цьому відповідно до пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку Шепетівського міськрайонного суду від 11.04.2024 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинила 18.02.2024 року викравши чуже майно загальною вартістю 731 грн. 94 коп.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили відповідно 1514 грн.
Таким чином, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого ОСОБА_5 18 лютого 2024 року, становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1514 грн х 2 = 3028 грн) станом на 1 січня звітного року, у якому був скоєний злочин, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку про доцільність задоволення подання представника органу з питань пробації та звільнення засудженої ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від покарання, призначеного вироком Шепетівського міськрайонного суду від 11.04.2024 року.
Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23), щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність, а також з висновком про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону № 3886-IX, зробленим об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст.369, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
Подання задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_5 від призначеного вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.75 КК України з встановленням іспитового строку в один рік та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке його було засуджено.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1