Справа №766/3153/24 н/п 2/766/8972/24
05 листопада 2024 р.
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Вічної Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Представник позивача, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір'ю позивача.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яку померла заповідала позивачу згідно з заповітом, посвідченим 23 лютого 1995 року державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Боровик С.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 4 -883.
У лютому 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Кличановської С.І. з наміром оформити право на спадкове майно, однак листом від 07.02.2024 року за вих. № 39/01-16 нотаріус надала письмове роз'яснення про необхідність звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач та його мати були зареєстровані та проживали за різними адресами, а тому позивач повинен був у встановлений законодавством строк звернутися із заяво про прийняття спадщини, а цей строк позивачем пропущено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача; позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Представник відповідача - Херсонської міської ради в засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзив на позовну заяву суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 02.07.1959 року, матір'ю ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданого 13.03.2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис N 263.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно.
Відповідно до Витягів зі спадкового реєстру № 75736501 від 07.02.2024 року та № 77455774 від 26.06.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.
Згідно листа від 07.02.2024 року за вих. № 39/01-16 приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Кличановська С.І. надала ОСОБА_1 письмове роз'яснення про необхідність звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач та його мати були зареєстровані та проживали за різними адресами, а оскільки у встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то на даний час не може отримати свідоцтво про право на спадкове майно.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до вимог ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Тож, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущений з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі N 6-167цс12.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа N 6-1486цс15), Верховного Суду України від 26 червня 2019 року (справа N 565/1145/17) відповідно до частини третьої етапі 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як підтверджується матеріалами справи мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто під час дії в Україні воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та під час окупації м. Херсона, яка, згідно Наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, тривала - щодо території міста Херсона - з 01.03.2022 по 11.11.2022 року.
Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 позивач отримав 13 березня 2023 року.
Законом України від 08.11.2023 р. № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності з 30 січня 2024 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного Кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 20 наступного змісту:
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.
Відповідно до вказаної норми строк звернення позивача із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вважався б дотриманим у разі подання позивачем відповідної заяви до 13 вересня 2023 року; однак, згідно листа від 07.02.2024 року за вих. № 39/01-16 приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Кличановської С.І. , таке звернення мало місце 07 лютого 2024 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов'язаних з неможливістю реалізувати своє право у зв'язку з введенням в державі воєнного стану, активними бойовими діями за місцем реєстрації та проживання позивача, а також через професійну завантаженість, яка підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Херсонський регіональний онкологічний центр» Херсонської обласної ради № 04-24/08 від 21.02.2024 року.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 30.05.2008 року, "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Маркс проти Бельгії" від 13.06.79 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі позивачем заяви про прийняття спадщини поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні.
Керуючись статтями ст. ст. 1220,1222,1269,1270,1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268,273, 354, 355 ЦПК України, -
Позов адвоката Вічної Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, про що 13 березня 2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 263.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна