Справа № 766/15002/24
н/п 2-з/766/222/24
05.11.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.К. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Реви С.Л. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом
06.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Херсонобленерго», якою просив визнати протиправним та скасувати рішення АТ "Херсонобленерго", оформлене протоколом від 06.06.2024 № 31 засідання комісії по розгляду акту про порушення "Правил роздрібного ринку електроенергії" від 17.05.2024 № 012147 щодо нарахування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 розташування будівель та споруд цілісного майнового комплексу, обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення на загальну суму 605256,02 грн за період з 30.11.2023 по 17.05.2024.за порушення підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів, пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеного Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).
Ухвалою суд від 18.09.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 31.10.2024 року, яке слуханням відкладено за клопотанням представника позивача, з огляду на необхідність заявлення клопотання про призначення по справі експертизи.
31.10.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивач про забезпечення позову у справі, яка була передана судді 01.11.2024 року, та у якій заявник просить суд:
- заборонити Акціонерному Товариству "Херсонобленерго" (73000, м.Херсон, вул Пестеля, буд 5 ЄДРПОУ 05396638) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за адресою розташування будівель та споруд цілісного майнового комплексу: 73003, м.Херсон вул Нафтовиків, буд 131А;
- зупинити дію рішення АТ "Херсонобленерго", оформленого протоколом від 06.06.2024 № 31 засідання комісії по розгляду акту про порушення "Правил роздрібного ринку електроенергії" від 17.05.2024 № 012147 щодо нарахування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 розташування будівель та споруд цілісного майнового комплексу, обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення на загальну суму 605256,02 грн за період з 30.11.2023 по 17.05.2024, до набрання рішення суду у справі законної сили.
Заява мотивована тим, що таке забезпечення необхідне з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивача реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням викладеного, представник позивача адвокат Рева С.Л. звернулася до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка подана після пред'явлення позову та відкриття судом провадження у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 та ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову подається , після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником будівель та споруд цілісного майнового комплексу, а саме газосвітлової ділянки, позначеної в плані літерою Б, стіни цегла, загальною площею 423,0 кв.м., матеріального складу, позначеного в плані літерою П., стін цегляних, загальною площею 138,8 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,7175 га, знаходиться у користуванні , згідно договору оренди землі від 29.10.2007 року, строком на дев'яті років.
Актом про порушення № 012147 складеного відповідачами 17.05.2024 року за участю позивача ОСОБА_1 виявлено порушення яке полягає у фіксації індикатором впливу фізичних полів на засіб вимірювальної техніки. При цьому у зазначеному акті вказано про те, що відключення об'єктів не проводилось.
При цьому, до позовної заяви, як то вбачається з самого позову так і доданих до нього документів, самого оскаржуваного протоколу від 06.06.2024 року № 31 засідання комісії про розгляд акту про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» від 17.05.2024 року № 012147 до позовної заяви додано не було, а додано лише витяг із вказаного протоколу, в якому наявний розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за об'єктом Будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, а саме газосвітлова ділянка літ. Б та матеріальний склад літ. П. за період з 17.11.2023 року по 17.05.2024 року.
Згідно положень ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
У відповідності до ч. 3ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:
- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 151 ЦПК України, що у заяві про забезпечення позову повинно бути вказано обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Всупереч вказаним вимогам закону, заява не містить достатніх обґрунтувань та доказів щодо необхідності встановлення заборони відповідачам вчиняти дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу ( передачі) електричної енергії за адресою розташування будівель а споруд цілісного майнового комплексу, що у АДРЕСА_1 , та зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання рішення суду по суті справи законної сили, не зрозуміло, яким чином, можливе рішення суду про задоволення позову не зможе бути виконаним або будуть труднощі по його виконанню.
При цьому також суд враховую те. що у вищезгаданому акті зазначено про те. що відключення не провадилось, про що вказувалось вище.
Заявником не наведено у заяві обґрунтованих причин, за яких необхідно застосувати саме такі заходи забезпечення позову.
Таким чином, заявником не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду із позовом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі його задоволення, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому, з приводу заборони відповідачам припиняти передачу електричної енергії суд бере до ваги те, що в рамках вказаного провадження за клопотанням сторони позивачів має вирішуватись питання про проведення відповідної експертизи лічильника електричної енергії, який має бути наданий експерту, будучи перед цим демонтованим із місця його знаходження, тобто за адресою розташування відповідних будівель та споруд.
Як випливає із позовного позову та доданих до нього документів постачання електричної енергії до спірного об'єкту нерухомого майна, а саме до його частини, вже припинено, а тому обраний вид забезпечення є недоцільним.
З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів викладених в заяві про забезпечення позову щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи та матеріали не свідчать проте, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому у разі пред'явлення позову.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог та з огляду на невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Реви Світлани Леонідівни про вжиття заходів забезпечення позову, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2024 року
Суддя Л.А. Скрипнік