Справа № 947/19164/24
Провадження № 2-о/947/384/24
05.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку окремого провадження клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту що має юридичне значення,
17.06.2024 року до Київського районного суду міста Одеси, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з серпня 2021 року по дату зникнення безвісті, а саме 07.05.2024 року.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 26.06.2024 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання призначене на 26.09.2024 року з'явився заявник та її представник, які заяву підтримали та зокрема стверджували, що заявлений факт підтверджується у тому числі листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2024 року за №4221, в якому останній надав відповідь заявниці, як дружині безвісті зниклого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Приймаючи викладене, заявлені вимоги, а також доводи заявника з посиланням на лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2024 року за №4221, який містить інформацію про надання відповіді заявниці як дружині безвісті зниклого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, 26.09.2024 року судом було постановлено ухвалу, якою витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію особової справи, сформованої відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваного на військову службу за контрактом 03.02.2024 року військовою частиною НОМЕР_1 , який у відповідності до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2024 року за №4221 зник безвісти 07 травня 2024 року.
18.10.2024 року до суду надійшла відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою повідомлено, що особа справа відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутня. Запропоновано звернутись для отримання відповідних доказів до Військової частини НОМЕР_1 , в якій проходив службу вказаний громадянин.
У судове засідання призначене на 05.11.2024 року з'явились: заявниця та її представник, які з посиланням на вказану відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактичне невиконання ухвали суду від 26.09.2024 року, клопотали про витребування витребуваних ухвалою суду від 26.09.2024 року доказів з Військової частини НОМЕР_1 .
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення сторони заявника, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, згідно з ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Одночасно судом приймається до уваги, що у відповідності до ч.2 ст.294 ЦПК України, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, оскільки заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються предмету доказування в цій справі, які в свою чергу вже були витребувані судом ухвалою від 26.09.2024 року, однак не надійшли з підстав відсутності у заінтересованої особи та їх можливого перебування у Військовій частині НОМЕР_1 , суд вважає клопотання представника заявника, обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов'язаних із поданням відповідних доказів.
Враховуючи наведене, суд покладає витрати, пов'язані з витребуванням доказів по цьому судовому рішенні, у разі їх наявності, на заявника клопотання - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 12, 76, 81, 84, 294 ЦПК України, суд,
Витребувати з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України належним чином завірену копію особової справи, сформованої відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваного на військову службу за контрактом 03.02.2024 року у Військову частину НОМЕР_1 , який у відповідності до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.05.2024 року за №4221 зник безвісти 07 травня 2024 року.
Копію ухвали направити для виконання до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Роз'яснити, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.