Справа № 947/22438/24
Провадження № 2-з/947/592/24
04.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Луняченка В.О.,
За участі представника заявника представника відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвоката Бова П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна спільно набутого за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
Діючи в інтересах ОСОБА_2 , як її представник, адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, з посиланням на положення ст. 30 ЦПК України, звернувся до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Предметом розподілу спільного майна подружжя згідно позовних вимог визначено: квартира загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею 38,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2413606651101); транспортний засіб марки «Nissan» модель «Rogue», 2015 року випуску номер кузову НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки «Ford» модель «Fiesta», 2017 року випуску номер кузову НОМЕР_2 .
Згідно заявлених вимог позивач просить суд розподілити право власності на квартиру у рівних частках та залишити зазначені транспортні засоби у власності відповідача стягнути з нього на користь позивачці частку їх вартості.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 02.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Одночасно з позовом адвокат Чумаченко С.О., діючи в інтересах ОСОБА_2 , як представник, звернувся з клопотанням щодо застосування судом заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на частину квартири що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки «Nissan» модель «Rogue», 2015 року випуску та транспортний засіб марки «Ford» модель «Fiesta», 2017 року випуску до розгляду справи по суті, мотивуючи заяву можливість відповідачем відчуження зазначеного майна, у зв'язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також може призвести до порушення прав третіх осіб.
Суд, ухвалою від 02.08.2024 року, частково задовольнив клопотання та здійснив вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони: - суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна нерухомого майна - на частину квартири загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею 38,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; - суб'єктам державної реєстрації прав сервісних центрів МВС України, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав стосовно транспортних засобів: марки «Nissan» модель «Rogue», 2015 року випуску номер кузову 5N1AT2MV2FC84384471та транспортний засіб марки «Ford» модель «Fiesta», 2017 року випуску номер кузову НОМЕР_2 .
Скориставшись своїм правом , визначеним ст. 49 ЦПК України, відповідача ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бова П.С. 26.09.2024 року подав зустрічний позов до ОСОБА_2 щодо розподілу спільного майна , предметом якого є транспортний засіб марки «Hyundai» модель « Elantra» 2015 року випуску з вимогами про визнання за ОСОБА_2 право власності на даний транспортний засіб та стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в якості компенсації вартості частки.
Судом ухвалою від 07.10.2024 року прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
29.10.2024 від представника ОСОБА_1 подана заява про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «Hyundai» модель « Elantra», 2015 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до 149 ч.2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Тобто, виходячи з аналізу даних норм, можна констатувати, що насамперед накладення арешту на майно боржника є приписом, який завжди забороняє боржникові розпоряджатися майном, а саме його відчужувати, тобто у такому значенні ці поняття є тотожними і є одним зі способів обтяження майна. Однак арешт є ширшим поняттям, бо, окрім вжиття такого роду заходів, може передбачати застосування й інших. І якщо у вузькому розумінні арешт зводиться в основному до обмежень у праві розпорядження майном, як правило, шляхом винесення ухвали з наступним направленням її до компетентного органу для їх реального запровадження або безпосереднього внесення виконавцем відповідного запису до реєстру, що унеможливлює його відчуження (передачу, приховування готівкових коштів/здійснення видаткових операцій з банківських рахунків), то, як більш загальне поняття, воно ще включає низку другорядних дій: за можливості проведення опису, а в разі необхідності залежно від особливостей майна прийняття рішення про заборону ним користування, його опечатування, вилучення та передачу на зберігання боржникові або іншим особам, відомості про що відображаються в ухвалі суду про арешт.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.
Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, п.4 ч.1 ст. 150 ЦПК України - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
У даному випадку суд, враховуючи факт забезпечення позовних вимог по первісному позову у частині майже тотожних позовних вимог ( стягнення вартості частки транспортного засобу яке залишається у іншої сторони) шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав сервісних центрів МВС України, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав стосовно транспортних засобів без застосування зустрічних забезпечень вважає що критеріям справедливості,розумності буде відповідати і часткове задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову у той самий спосіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153,154,353,354 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бова П.С., про застосування судом заходів забезпечення зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна спільно набутого за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення зустрічного позову у вигляді заборони:
- суб'єктам державної реєстрації прав сервісних центрів МВС України, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав стосовно транспортного засобу марки «Hyundai» модель «Elantra», (1979), 2015 року випуску номер кузову НОМЕР_3 .
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів після проголошення вступної та резолютивної частині ухвали.
Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/, Регіональному сервісному центру МВС в Одеській області (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) та для відому заінтересованим особам.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Повна ухвала виготовлена 05.11.2024.
Суддя Луняченко В. О.