05.11.2024 Справа №607/23742/24 Провадження №3/607/9809/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №325551 від 25 жовтня 2024 року, 25 жовтня 2024 року о 02 год. 10 хв. громадянин ОСОБА_1 в громадському місці, а саме в приміщенні службового кабінету по бульвару Шевченка м. Тернополя, висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, поводив себе зухвало, чим вчинив дрібне хуліганство.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що працівники поліції незаконно зупинили його транспортний засіб, зазначивши, що він порушив правила дорожнього руху, однак не надали йому доказів порушення, тому він не пред'являв документів для встановлення його особи. Водночас в службовому приміщені, куди був доставлений поліцейськими, він не порушував громадський порядок і спокій громадян, тому просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності - ст. 245 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV). Також у правовій літературі є визначення та розуміння поняття громадського місця, під яким розуміють доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця, де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив -задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Однак під час розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зокрема, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт перебування ОСОБА_1 в громадському місці та порушення врезультаті його дій громадського порядку і спокою громадян. Також в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 мав намір проявити неповагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, які були б спрямовані на порушення громадського порядку, що вказує на відсутність у нього хуліганського мотиву.
Крім того слід зазначити, що у протоколіпро адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_2 , не повністю зазначено місце його вчинення, адже не зрозуміло в службовому кабінету якої саме установи відбувались дані події.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення допущено виправлення при написанні місця вчинення правопорушення «бульвар Шевченка», що є неприпустимим з урахуванням вимог п. 7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, відповідно до якого не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Водночас у разі недотримання зазначеної вимоги неможливим є врахування протоколу про адміністративне правопорушення належним доказом у справі.
Таким чином всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. При цьому слід зазначити, що за результатами розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності суд приймає рішення в межах, викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення, та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи, а також чинним законодавством не передбачено обов'язку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подавати суду докази.
Крім того з урахуванням положень Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо