Іменем України
29.10.2024 Справа №607/18561/24 Провадження №2/607/3706/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі за текстом - АТ «ПУМБ») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2019 АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1001429871101 (далі за текстом - Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов'язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит.
Позивач вказав, що виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу кредитні кошти у сумі 90849 грн. Однак відповідач належним чином покладені на неї зобов'язання не виконала, порушила умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 01.07.2024 складає 113199,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 73997,24 грн; заборгованість за відсотками - 33,66 грн, заборгованість за комісією - 39168,52 грн.
За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 1001429871101 від 17.10.2019 станом на 01.07.2024 у сумі 113199,42 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
03.09.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 30.09.2024 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.
30.09.2024 судове засідання відкладене на 29.10.2024 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 29.10.2024 представник позивача ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час та місце цього засідання, не з'явилась. При зверненні до суду із даним позовом заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.
У судове засідання 29.10.2024 відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, повторно не з'явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Суд встановив, що 17.10.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви № 1001429871101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримала споживчий кредит у розмірі 90849 грн. Строк дії Договору 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розмір процентної ставки 0,01% річних. Відповідно до графіку платежів реальна річна процентна ставка 76,7353%, загальна вартість кредиту за 24 місяці становить 156051,71 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 150051,71 грн. Дата платежу до 17 числа кожного календарного місяця. Платіжні періоди з 17.10.2019 до 17.10.2023. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2716,39 грн щомісяця (а.с. 9).
Отже, між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Так, з платіжної інструкції № TR.38283055.45287.8810 від 17.10.2019 (а.с. 14) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала від АТ «ПУМБ» шляхом здійснення переказу кошти у сумі 90849 грн. Так само з виписки/особового рахунку за період з 17.10.2019 до 01.07.2024 вбачається, що відповідач користувалася наданими їй кредитними коштами та періодично здійснював погашення наявної у неї заборгованості (а.с. 27-30).
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.07.2024 складає 113199,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 73997,24 грн; заборгованість за відсотками - 33,66 грн, заборгованість за комісією - 39168,52 грн.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.
З виписки/особового рахунку відповідача за період з 17.10.2019 до 01.07.2024 (а.с. 27-30) вбачається, що 17.10.2019 на виконання вимог Договору банк здійснив перерахунок коштів у сумі 90849 грн на розрахунковий рахунок відповідача. Також з вказаної вище виписки вбачається, що відповідач використовувала надані їй кредитні кошти та частково сплачувала заборгованість за Договором.
Разом з тим з виписки/особового рахунку відповідача за період з 15.02.2021 до 17.01.2023 (а.с. 21-33), а також з розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 31-34) також вбачається, що відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.07.2024 складає 113199,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 73997,24 грн; заборгованість за відсотками - 33,66 грн, заборгованість за комісією - 39168,52 грн.
Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке.
Так, у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 39168,52 грн є такими, що не відповідають зазначеній вище позиції Верховного Суду та принципам справедливості та добросовісності, а відтак у позові в цій частині слід відмовити.
Отже, суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 1001429871101 від 17.10.2019 станом на 01.07.2024 на загальну суму 74030,90 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 73997,24 грн; заборгованість за відсотками - 33,66 грн.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 457 від 09.08.2024 (а.с. 8). Відтак приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково у сумі 74030,90 грн, що становить 65,40% від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 65,40% судового збору у сумі 1584,25 грн, а 34,60% судового збору у сумі 838,15 грн необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 1001429871101 від 17.10.2019 станом на 01.07.2024 на загальну суму 74030 (сімдесят чотири тисячі тридцять) гривень 90 копійок.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у сумі 1584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 25 копійок.
Судовий збір у сумі 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 15 копійок покласти на позивача Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
СуддяІ. В. Марциновська