Справа №568/1037/24
Провадження №2/568/303/24
05 листопада 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши у відкритому судовосу засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
АТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовано тим, що 02.05.2018 року між сторонами укладено кредитний договір №1001773066701 (надалі - кредитний договір) шляхом оформлення заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту складає 49944,96 грн. Строк кредитування 24 місяці.
АТ «ПУМБ» виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 49944,96 грн., проте відповідач умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.
У зв'язку з викладеним АТ «ПУМБ» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 85084,43 грн. з яких: 39905,37 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20980,78 грн. - заборгованість за відсотками, 24198,28 грн. заборгованість за комісією.
Ухвалою від 17.07.2024 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 01.10.2024 р. розгляд справи відкладено.
В судове засідання сторони не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та оголошенням на офіційному сайті Судова влада про виклик до суду.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без його участі.
Відповідач причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 02.05.2018 р. ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001028853801, чим підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" (а.с. 10).
Відповідно до умов договору Банк надав відповідачу кредит на суму 49944,96 грн. (з яких 42072,20 грн. на загальні споживчі цілі, 7572,96 грн. для оплати Договору страхування, 300 грн. для сплати разової комісії), шляхом перерахування банком суми споживчого кредиту, відповідно до зазначених клієнтом в заяві на приєднання до договору реквізитів.
Строк дії договору 24 місяців (п. 3 заяви).
Умовами заяви передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,55% та процтів - 12% річних (п. 4, 5).
Сторони погодили графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов'язувалася в період з 02.05.2018 р. по 02.05.2020 р. щомісячно вносити суму платежу на погашення кредиту 3624,68 грн. (останній платіж 3624,61 грн.), складовими якого є сума кредиту за договором, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1273,60 грн. щомісяця.
Підписання цієї заяви клієнт надав крім викладених в ДКБО, підтвердження та запевнення, що ознайомлений з ДКБО, тарифами банку та цілком згідний, умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додатковго тлумачення.
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.11).
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженої рішенням Правління АТ «Перший Український Міжнародний Банк» протокол № 694 від 06.04.2018 р., передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1.4 клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно п. 5.1.7, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
АТ «ПУМБ» свої зобов'язання за договором виконав та перерахував відповідачу 49944,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.28426349.678244.8810 від 02.05.2018 р. (а.с. 21).
З виписки по рахунку вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти, а також сплачував суми на погашення кредиту (а.с. 24-26).
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 1001028853801 від 02.05.2018 р. та виписки особового рахунку, відповідач належним чином не виконав зобов'язань зі сплати позивачу щомісячних платежів і станом на 30.04.2024 р. утворилась заборгованість на загальну суму 85084,43 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 39905,34 грн., заборгованість за процентами 20980,78 грн., заборгованість за комісією 24198,28 грн. (а.с. 22-23).
З метою до судового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу (повідомлення) № КНО-44.2.2/196 від 01.05.2024 року з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 85084,43 грн протягом 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення (а.с. 19-21).
Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла станом на 30.04.2024 р. в загальній сумі 85084,43 грн., а саме: 39905,37 грн. - тіло кредиту, 20980,78 грн. - заборгованість по відсоткам, 24198,28 грн. - комісія за користування кредитом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
У статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що на виконання кредитного договору Банком надано відповідачу кредитні кошти в сумі 49944,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2018 р. та випискою по рахунку ОСОБА_1 .
Проте, відповідач частково виконав умови договору в частині повернення кредитних коштів в сумі 10039,59 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість по тілу кредита в сумі 39905,37 грн.
Оскільки, позичальником порушено грошове зобов'язання щодо своєчасної сплати коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 39905,37 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 20980,78 грн. - суму процентів за користування кредитом, нарахованих за період 02.11.2018 р. по 30.04.2024 р. В обґрунтування своїх вимог посилався на ст. 1048 ЦК України та ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування". Вважає, що проценті за користування кредитом нараховуються з дня надання споживчого кредиту по день повного повернення заборгованості за споживчим кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.?
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу кредитні кошти на строк до 02.05.2020 р.
Умовами договору передбачено щомісячне нарахуванням відсотків у розмірі 12% річних за період 02.05.2018 р. по 02.05.2020 р. Сторони при укладанні кредитного договору визначили строк його дії - до 02.05.2020р.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме така правова позиція сформульована у постановах Великої Палати Верховного Суду в справі №910/17048/17 від 18.01.2022р., в справі № 912/1120/16 від 04.02.2020 р., в справі № 202/4494/16-ц від 31 жовтня 2018 р.
Розглядаючи подібні справи, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.?
Отже, нарахування процентів за користування відповідачем грошовими коштами поза межами встановленого сторонами строку кредитного договору законом не передбачено.?
Враховуючи, що кредитний договір укладений строком до 02.05.2020 р., підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами після спливу визначеного договором строку - відсутні.
А відтак, суд дійшов висновку, що строк кредитування відповідача є таким, що закінчився 02.05.2020 р., як і закінчилося його право законно користуватися кредитними коштами, тому вимога позивача про нарахування відсотків за користування кредитом за період з 03.05.2020 р. по 30.04.2024 р. є безпідставною.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак таких вимог позивач в даній справі не заявляв.?
За таких обставин, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3786,07 грн.- процентів за користування кредитом в межах строку укладеного кредитного договору.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 24198,28 грн. - суми комісії за користування кредитом, суд враховує наступне.?
Пунктом 4 заяви передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,55%.?
Сторони погодили графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов'язувався в період з 02.05.2018 р. по 02.05.2020 р. щомісячно вносити суму платежу на погашення кредиту, складовими якого є комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1273,60 грн.
Положеннями п. 5.7.3 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 06.03.2018 р.) визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.
Отже, умовами укладеного між сторонами договору узгоджена сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідач умови прийняв, заперечень не висловив.
З наявних в матеріалі справи доказів вбачається, що відповідачем на виконання умов договору частково сплачено комісію в загальній сумі 6368 грн.
Суд зазначає, що 10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII, згідно з яким текст статті 11 Закону № 1023-XII викладено у новій редакції, що не передбачала нікчемності умов договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.
Закон № 1734-VIII у редакції, чинній на час укладення кредитного договору, до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1).
Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (чинною на час укладення договору) передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.?
Суд зауважує, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, ані з огляду на приписи статті 21 Закону № 1023-XII у редакції, чинній на час укладення кредитного договору, ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова є недійсною як оспорювана. Саме такий правовий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 від 21 вересня 2022 року.
Оскільки, умови договору щодо щомісячної плати комісії за користування кредитом, в порядку ст. 215 ЦК України недійсними не визнавались, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 24198,28 грн. комісії.?
В силу вимог ст. 267 ЦК України суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність, а відповідачка з заявою про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції не зверталася.?
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 67889,72 грн. (39905,37 грн.- тіло кредиту, 3786,07 грн.- проценти за користування кредитом, 24198,28 грн.- комісія).
В частині стягнення 17194,71 грн. процентів за користування кредитом, які нараховані позивачем поза межами строку дії кредитного договору, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.?
Керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов АТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 67889,72 грн., з яких: 39905,37 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 3786,07 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 24198,28 грн. - комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" 1932,8 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (місцезнаходження 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4 ЄДРПОУ 14282829)
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення виготовлений 05.11.2024 р.
Суддя А.О. Сільман