Справа № 565/923/24
Провадження № 1-кп/565/115/24
05 листопада 2024 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181050000127 від 04.04.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 26 березня 2024 року близько 15:08 год. він, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Єва-1879» ТОВ «РУШ» по м-ну Незалежності, 10 в м.Вараш Рівненської області, діючи в умовах воєнного стану, введеного у встановленому порядку по всій території України, умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав з полиці у торгівельному залі дитячий зволожуючий крем «HIPP» вартістю 128,00 грн., зволожуючий гель для вмивання з екстрактом алое «Liren power of Plants» вартістю 65,39 грн., зубну щітку «Sensodyne» вартістю 103,00 грн., зубну щітку «Sensodyne» вартістю 128,00 грн., крем інтенсивний живильний універсальний «Dove» 75 мл вартістю 52,00 грн., а всього товарів на суму 476,39 грн., чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на зазначену суму.
У підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що 18.07.2024 набрав законної сили Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким було фактично декриміналізовано діяння, вчинене ОСОБА_4 , шляхом підвищення суми дрібної крадіжки, за яку наступає адміністративна відповідальність за ст.51 КУпАП.
Представник потерпілого - Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» ОСОБА_6 для участі у підготовчому судовому засіданні до суду не з'явився, подав заяву про його проведення у його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження на підставі п.41 ч.1 ст.284 КПК України не заперечували.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши зміст обвинувального акту та клопотання, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.2 КК України передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас, за положеннями ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Положення вищезазначеної норми узгоджуються зі змістом ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У відповідності до пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з розрахунку на місяць становить 3028,00 грн., для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних та кримінальних правопорушень застосовуванню підлягає неоподаткований мінімум в розмірі 50 %, або 1514,00 грн. Відтак, межа кримінальної відповідальності у два неоподатковувані мінімуми громадян за крадіжку, встановлена Законом № 3886-ІХ, складає: 1514,00 грн. * 2 = 3028,00 грн.
Отже, з 09 серпня 2024 року змінився розмір, що визначає нижню межу кримінальної відповідальності за крадіжку, з 302,80 грн. до 3028,00 грн., і крадіжка майна вартістю до 3028,00грн. включно, з 09.08.2024 є адміністративним правопорушенням.
Оскільки внесені законодавцем зміни до законодавства про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, на підставі ст.5 КК України Закон № 3886-ІХ має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено вказаною нормою закону.
Згідно з обвинувальним актом, у кримінальному провадженні № 12024181050000127 від 04.04.2024 ОСОБА_4 обвинувачується за ч.4 ст.185 КК України у вчиненні крадіжки майна ТОВ «РУШ» в умовах воєнного стану на суму 476,39 грн., що менше за нижню межу крадіжки, що тягне кримінальну відповідальність, встановлену Законом № 3886-ІХ (3028,00 грн.)
Згідно з п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Частиною 7 ст.284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні надав свою усвідомлену згоду на закриття кримінального провадження з вищезазначеної нереабілітуючої підстави та повідомив, що наслідки вчинення такої дії йому роз'яснені.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_4 майна у даному кримінальному провадженні становить 476,39 грн., його діяння на даний час з урахуванням положень Закону № 3886-ІХ, ст.5 КК України підлягає кваліфікації як адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого, який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження №12024181050000127 від 04.04.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п.5-8,10 ч.1, ч.2 ст.284 цього Кодексу.
14 травня 2024 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 у порядку та на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення - у виді позбавлення волі строком на п'ять років, із застосуванням ст.75 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням. Угодою також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, що роз'яснені ОСОБА_4 , який на момент укладення угоди мав статус підозрюваного.
Розглядаючи у судовому засіданні в порядку ч.3 ст.474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Статтею 474 КПК України визначено, що після перевірки угоди на відповідність чинному законодавству, суд ухвалює рішення про її затвердження чи відмови у затвердженні угоди, у разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України. Відповідно до п.1 ч.7 ст.474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
Суд дійшов висновку, що затвердження угоди в даному кримінальному провадженні суперечить вимогам цього Кодексу та Закону № 3886-IX, оскільки наявні підстави для закриття кримінального провадження згідно з п.41 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у зв'язку з чим вбачає підстави для відмови у затвердженні угоди від 14.05.2024 про визнання винуватості.
Цивільний позов по справі не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід до ОСОБА_4 , не застосовувались.
Керуючись ст.ст.284, 314, 369-372, 376, 474, 479-2 КПК України, суд
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 14 травня 2024 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181050000127 від 04.04.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024181050000127 від 04.04.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Копії матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України направити до органу Національної поліції України для забезпечення складання уповноваженою особою за наявності підстав протоколу про адміністративне правопорушення за ст.51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1