Провадження № 11-сс/821/409/24 Справа № 712/12238/24 Категорія: ст.ст.176,181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
31 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкасиапеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Грушка Ульяновського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим заступником керівника Черкаської обласної пркуратури ОСОБА_8 , поданого в рамках кримінального провадження № 12024250320001448 від 30 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12024250320001448, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 серпня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці серпня 2024 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 отримав від свого знайомого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропозицію заробітку шляхом вчинення на замовлення невстановленого в ході досудового розслідування користувача інтернет-месенджеру «Telegram» підпалів автомобілів Збройних Сил України та інших військових формувань, за що замовник перераховуватиме грошові кошти. На вказану пропозицію ОСОБА_7 погодився та вступив у попередню змову з ОСОБА_10 .
15 жовтня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15жовтня 2024 року у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто з 15 жовтня 2024 року до 15 грудня 2024 року включно з покладенням, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.
У період введення воєнного стану на території України дозволено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись із визначеного місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснено підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених в ній, фактичним обставинам кримінального провадження.
Свої доводи мотивує тим, що органом досудового розслідування обґрунтовано доведено наявність ризиків, передбачених п.1,2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, при цьому викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього зазначає про те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Просить ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 грудня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 без можливості внесення застави.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, позицію підозрюваного ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження, слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250320001448 від 30 серпня 2024 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, на які послався слідчий суддя в ухвалі, та дав їм належну оцінку, а саме:
- протоколом огляду місця події від 29.08.2024;
- протоколом огляду місця події від 01.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.09.2024
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.09.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2024;
- протоколом обшуку від 09.10.2024;
- протоколом обшуку від 09.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.10.2024;
іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України - перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував доводи, викладені у клопотанні та документи, надані на підтвердження цих доводів та дійшов висновку, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 було враховано те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Оцінюючи наявність ризиків, на які посилались у своєму клопотанні слідчий та прокурор, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, враховуючи суворість покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Також слідчий суддя у своєму рішенні зазначив про те, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Проте, враховуючи пояснення ОСОБА_7 , надані ним в судовому засіданні, враховуючи його згоду всіляко сприяти та не чинити перешкод досудовому розслідуванню, а також беручи до уваги пояснення підозрюваного про поганий стан здоров'я (проблеми із серцем) та звільнення у зв'язку з цим з військової служби за висновком ВЛК, слідчий суддя дійшов висновку, що вищевказані ризики, які він визнав обгрунтованими, можуть бути мінімізовані менш обтяжливим запобіжним заходом, а саме - цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання підозрюваного.
Отже, враховуючи практику, висловлену Європейським судом з питань захисту прав людини, а також враховуючи дані, які характеризують поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, а також те, що підозрюваний раніше не судимий, дійшов висноку, що такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положення ч.4 ст.194 КПК України вказують, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до сталої судової практики про застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового розслідування, запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно п.3 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу вбачається, що тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні слідчого мотиви й підстави поєднуються з такими ж вимогами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France judgment of 26 June 1991, Series 207 (1991) про те, що «попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі і не може бути "формою очікування" обвинувального вироку (п.51)».
Крім того, рішенням Європейського суду визначено, зокрема, у справі «Попков проти Росії» від 06 грудня 2007 року, про те, що «підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою».
Відповідно до п. «с», ч.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на свободу та особисту недоторканність) - кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи здійснюється за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У всіх випадках, коли ризику переховування підозрюваного (обвинуваченого) від органу досудового розслідування та суду можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного (обвинуваченого) має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).
Разом з тим, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які у даному випадку, відповідно до ч.2 ст.177, ст.181 КПК України, виправдовують застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора, основною підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 є тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а наведені прокурором в апеляційній скарзі ризики відповідають застосованому щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечить виконання процесуальних обов'язків підозрюваним.
Чинним КПК України не передбачено, що при підозрі або обвинуваченні особи у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, єдино-можливим запобіжним заходом може бути лише тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).
З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції вважає, що, незважаючи на підозру у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення та передбачене за нього покарання, у разі визнання особи винною, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, тому до нього може бути застосований інший більш м'який вид запобіжного заходу, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя дотримався вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього певних обов'язків, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.
Інші посилання прокурора були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
З огляду на викладене, доводи, зазначені в апеляційній скарзі прокурора, про необхідність скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Аналізуючи сукупність наведених вище обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою, а запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у вказаній справі.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419, 422, 424 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4