Провадження № 33/821/534/24 Справа № 707/2053/24 Категорія: ч. 5 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
21 жовтня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисника Грибенникова С.О. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Грибенникова С.О. на постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 11.09.2024 р., якою ОСОБА_1 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської обл.,
громадянина України, який має вищу освіту,
одружений, має 4 неповнолітніх дітей, є осо-
бою з інвалідністю 2 групи, не працює, про-
живає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в 17 000 грн., з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду, 20.07.2024 р. о 19:45 год. на р. Дніпро в адміністра-тивних межах с. Тубільці Черкаського р-ну Черкаської обл. судноводій ОСОБА_1 керував маломірним судном р/номер НОМЕР_1 з підвісним двигуном Mercury 115 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Грибенников С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, на думку захисника постанова ухвалена безпідставно, упереджено, з порушенням порядку розгляду справ про адмінправопорушення та норм КУпАП , що привело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності та безпідставного накладення адмінстягнення.
Протокол про адмінправопорушення в даному випадку складений з істотними порушеннями законодавства, оскільки наявність та правильність усіх реквізитів є обов'язковою умовою для складання протоколу для притягнення особи до адмінвідповідальності.
Зауважує, що на початку відеозапису судноводій ОСОБА_1 20.07.2024 р. керував маломірним судном о 19:32, а відповідно протоколу час вчинення адмінправопорушення працівниками поліції визначено о 19:45, майже через 15 хв. після зупинки човна.
Звертає увагу суду на недопустимість доказів, зокрема записів відеореєстратора, які є неповними, неякісними, нечіткими, неодноразово камери прикривалися, не чути звуку, відеозаписи небезперервні, тому є недопустимим доказом. Зазначене кореспондує з позицією Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 216/5226/16-а.
Рапорт поліцейського не є належним доказом, оскільки він складений зацікавленою особою та не відображає об'єктивних подій. До складання протоколу не були залучені свідки правопорушення.
ОСОБА_1 направлення для проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння не надавалося, крім того незрозуміло як поліцейський встановив ознаки сп'яніння.
Поліцейським до протоколу надано лише рапорт про ситуацію яка мала місце 20.07.2024 р., однак не надано рапорт про надання дозволу на виїмку з нагрудної камери відеозапису та не надано доказів, хто саме з поліцейських є відповідальною особою, якій, згідно закону, надано дозвіл на копіювання та видачу цього запису, поряд з тим не надано доказів, що відповідна відмітка робилася в Журналі обліку копіювання та видачі доказів, що ставить під сумнів законність копіювання та видачі долученого до протоколу відеозапису.
ОСОБА_1 має на утриманні трьох дітей, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю та звільненим від сплати судового збору.
Вивчивши матеріали адмінсправи, заслухавши правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Грибенникова С.О., які підтримали апеляційну, просили задовольнити її по викладених в ній доводах, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 2564-256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 20.07.2024 р. о 19:45 год. на р. Дніпро в адміністративних межах с. Тубільці Черкаського р-ну Черкаської обл. судноводій ОСОБА_1 керував маломірним судном, р/номер НОМЕР_1 , з підвісним двигуном Mercury 115 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується протоколом про адмінправопорушення серії ВАБ № 412348 від 20.07.2024 р.; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2024 р. о 21.20 год., згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі КЗ «ЧОНД»; рапортом інспектора взводу № 2 роти РОВО УПП в Черкаській обл. ст. л-та поліції ОСОБА_2 від 20.07.2024 р.; дослідженими судом першої інстанції відеозаписами з нагрудних камер поліцейських від 20.07.2024 р. № 472902 та № 471688.
Під час складання працівником поліції протоколу про адмінправопорушення за ч. 5 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 був присутнім, отримав копію протоколу, власноруч написав пояснення, що з правопорушенням не годен, пояснення ним будуть надані в суді, хоча і відмовився від підписання протоколу, а тому суд першої інстанції прийняв протокол про адмінправопорушення як належний і допустимий доказ, з чим погоджується і апеляційний суд.
Зазначені докази були досліджені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, узгоджуються між собою та підтверджуються відеозаписом події.
Переглянувши відеозаписи, додані до матеріалів справи, апеляційний суд встановив, що на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського № 472902, відеофайл clip_0 зафіксовано, що о 19:32 год. 20.07.2024 р. працівниками патрульної поліції за порушення правил навігації був зупинений судноводій ОСОБА_1 , який керував маломірним судном попри заборону виходу на воду у вказаний період. В ході спілкування з ОСОБА_1 та перевірки у нього документів працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та на 6 хв. 29 сек. відеозапису запропонували пройти тест на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager».
З відеозапису clip_2 з нагрудної камери № 471688 на 4 хв. 6 сек. вбачається, що ОСОБА_1 спочатку пропонує працівникам поліції, щоб пройшов тест його син, який знаходиться разом з ним у човні, а потім повідомляє, що він не довіряє газоаналізатору «Drager», погоджується пройти огляд у лікаря у медичному закладі. Після чого човни під керуванням ОСОБА_1 та поліцейських направляються до берегу. На 13 хв. 6 сек. відеозапису Clip_0 з нагрудної камери № 472902 вбачається, що ОСОБА_1 вже стоїть на березі о 19.45 год. та працівники поліції знову, повторно, пропонують йому пройти огляд у лікаря у медзакладі, однак ОСОБА_1 ходить з однієї сторони берегу до іншої, не відповідає на запитання поліцейських, при цьому комусь телефонує. Поліцейський відмічає, що у ОСОБА_1 різкий запах алкоголю з порожнини рота. Працівники поліції третій раз пропонують ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря у медзакладі, однак той відмовляється та на 36 хв. 5 сек. ОСОБА_1 роз'яснюють його права, а далі зафіксовано процес складення протоколу про адмінправопорушення працівниками поліції.
Доводи захисника щодо неможливості притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у зв'язку із тим, що у протоколі зазначено час вчинення правопорушення 20.07.2024 р. 19:45 год., а 19:32 год., коли його зупинили працівники поліції, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичний час вчинення правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з досліджених відеозаписів встановлено, що о 19:32 год. ОСОБА_1 зупинили за порушення правил навігації, у ході спілкування з ним та перевірки документів у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, він відмовився пройти тест за допомогою газоаналізатора, спочатку погодився проїхати до медзакладу, пришвартувавши човен до берегу, а саме о 19:45 год. він уже відмовився від проходження огляду у медзакладі, в протоколі зазначено дійсний час вчинення адмінправопорушення, з таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги, що працівники поліції ОСОБА_1 не направляли у встановленому законом порядку у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, не видали йому відповідного направлення є необґрунтованими, спростовуються відеозаписами від 20.07.2024 р. які досліджені судом першої та апеляційної інстанцій, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, а саме тричі, працівники поліції пропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП «ЧОНД», однак останній відмовився.
Вказане також підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20.07.2024 р. о 21:20 год., згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі КНП «ЧОНД» (а. пр. 3).
Наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91 затверджені «Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України», відповідно до яких кожне судно або з'єднання плавучого матеріалу, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхача, повинні управлятися особою, що має необхідну для цього кваліфікацію. Ця особа далі іменується «судноводієм» (п. 1.2.1). Мале судно - будь-яке судно, крім судна риболовного, довжина корпусу якого менша 20 м, за винятком суден, побудованих чи обладнаних для буксирування, штовхання чи ведення в зчаленні суден, що не є малими суднами, а також суден, на яких дозволено перевозити більше 12 пасажирів, і поромів; моторне судно - будь-яке судно, що використовує власну силову установку, за винятком суден, двигуни яких використовуються лише для здійснення невеликих переміщень (у портах чи в місцях навантаження і розвантаження) або для збільшення їх маневреності під час їх буксирування чи штовхання. При керуванні судном судноводію забороняється перебувати в стані втоми чи сп'яніння (п. 1.2.6).
Судноводій, за наявності таких обставин, зобов'язаний пройти огляд, цей обов'язок покладений на нього ч. 1 ст. 266 КУпАП. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції прийняв до уваги, що відеофіксація проводилась фрагментами, однак відеозапис здійснювався для фіксації процесуальних дій, передбачених ст. ст. 266, 254, 256 КУпАП, а саме при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, при відмові пройти огляд у КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» та при складанні протоколу про адмінправопорушення, тобто безпосередньо при проведенні певних процесуальних дій, що є цілком логічним. При цьому, стороною захисту не наведено жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписах.
Також, апеляційний суд вважає, що доводи апеляції про наявність в матеріалах справи неповного відеозапису та про невідповідність номерів відеокамер не є такими, що впливають на встановлення вини правопорушника, тому що обов'язок безперервного запису покладається на поліцейських відповідними нормативними актами тільки під час вчинення процесуальних дій. Закон не вимагає від уповноважених осіб долучення до матеріалів справи повного відеозапису, вони мають право на власний розсуд визначати необхідний обсяг доказів достатній для розгляду справи в суді.
Факт керування маломірним судном стороною захисту не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 412348 від 20.07.2024 р. зазначено, що до протоколу долучаються відеозаписи з бодікамер № 472902, № 471688 та № 472908, однак на дисках, долучених до матеріалів справи відсутні відеозаписи з бодікамери № 472908 є необґрунтованими, тому що суд першої інстанції ставив питання про витребування вказаного відеозапису, однак ні ОСОБА_1 , ні його захисник не наполягали на витребуванні вказаного відеозапису, тому даний факт не свідчить про неналежність інших доказів у справі, з таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що складання протоколу про адмінправопору-шення у разі відмови судноводія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими без присутності свідків порушує п. 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.
За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відтак, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції суд першої інстанції не встановив та з таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Працівниками поліції дотримано порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказів стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адмінвідповідальності.
Зазначені докази, досліджені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції, узгоджуються між собою та підтверджуються відеозаписом події.
На переконання апеляційного суду документи у справі про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють такі правові відносини та які є предметом судового розгляду.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 130 КУпАП, а саме керування
судноводієм ОСОБА_1 20.07.2024 р. о 19:45 год. на р. Дніпро в адміністративних межах с. Тубільці Черкаського р-ну Черкаської обл. маломірним судном з підвісним двигуном з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова судноводія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії».
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 є необґрунтованими, спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
Відповідно до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 8, 9 розділу II) затверджена форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, однак направлення не видається водієві для самостійного проходження огляду.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Інші доводи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає, тому що, суд вірно застосував норми матеріального права, без порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП, дав належну оцінку доказам по справі та призначив стягнення в межах санкції статті.
При апеляційному перегляді не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції допустив описку в резолютивній частині постанови, зазначивши ч. 1 ст. 130 КУпАП замість ч. 5 ст. 130 КУпАП, але допущена судом першої інстанції описка може бути усунута лише судом, який розглядав справу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 11.09.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.