Справа № 761/33423/24
Провадження № 3/761/7418/2024
31 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
24.08.2024 року о 23 год. 02 хв. ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чіплявся до громадян, погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся, повідомлявся у встановленому законом порядку, 25.09.2024 до нього постановою суду застосовано привід, який виконано не було та явку особи не забезпечено.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
До того ж Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для розгляду справи за участю особи, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Диспозиція статті 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад правопорушення за ст.173 КпАП України передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський спокій і спокій громадян. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони - є місце його скоєння, а саме громадське місце. Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Відповідно до положень ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 24.08.2024 року серії ГП № 304560, заявою ОСОБА_2 , відеозаписам, що містяться на DVD-R диску та іншими матеріалами справи у своїй сукупності, які досліджені суддею та підтверджують обставини викладені у протоколі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З урахуванням особи правопорушника, відомостей про його сімейний та матеріальний стан, характер протиправного діяння, адміністративне стягнення необхідно накласти у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись ст.ст.27, 40-1, 173, 221, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 /сто дев'ятнадцять/ грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Антоніна КВАША