Справа № 761/39006/24
Провадження № 2/761/10137/2024
05 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
У жовтні 2024р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18 жовтня 2024р. позовну заяву передано до провадження судді Волошина В.О.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних приписів, 30 жовтня 2024р. судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, в якій міститься інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представник позивача звернувся до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», шляхом направлення позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі. Однак, вказані матеріали не містять доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, поданої до суду.
Як вбачається зі змісту ст. 177 ч. 4 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно вимог ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про розірвання шлюбу, однак до матеріалів позову не додано документу, який би підтверджував сплату судового збору.
По тексту позову, позивачка просила суд відстрочити останній сплату судового збору за подання вказаної позовної заяви, з огляду на важкий майновий стан позивачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як на підставу відстрочення сплати судового збору, позивачка посилається на важке матеріальне становище, при цьому належних та допустимих доказів цьому суду не надано.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.
Отже, розмір судового збору в даному випадку складає 1211,20 грн.
Разом з тим, з урахуванням вимог ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за вимогу про розірвання шлюбу становить 968,96 грн (1211,20 х 0,8).
Суд роз'яснює позивачці, що сторона може сплатити судовий збір за вищезазначену позовну вимогу за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010р. у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи вищевикладене, для усунення недоліків, позивачці необхідно:
- надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України;
- надати суду доказ сплати судового збору за подання позову у розмірі 968, 96 грн (оригінал квитанції).
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: