05.11.2024
ЄУН № 337/122/24
Провадження № 1-кп/337/213/2024
05 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тимошівка Василівського району Запорізької області, громадянки України, українки, офіційно не працевлаштованої, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше на території України не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, -
Влітку 2022 року (більш точні дата та час встановити за об'єктивних причин не вдалось можливим) ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасового окупованій російською федерацією території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, будучи громадянкою України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», діючи усвідомлено, з власних корисливих та ідеологічних мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання наслідків, прийняла пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, та надала добровільну згоду на зайняття посади заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції у незаконному правоохоронному органі (мовою оригіналу) «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», із місцем фактичного розташування: АДРЕСА_2 .
Далі, обіймаючи зазначену посаду, здійснювала протиправну діяльність в інтересах держави агресора російської федерації, та з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, окрім іншого, здійснювала разом з іншим особовим складом незаконного правоохоронного органу патрулювання території смт.Михайлівка з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, займалась фіксацією та розслідуванням дорожньо-транспортних пригод, які траплялись на тимчасово окупованій території смт.Михайлівка, несла службу та особисто здійснювала охорону громадської безпеки в інтересах окупаційної влади під час проведення незаконного референдуму відносно «виходу Запорізької області із складу України» у період з 23 по 27 вересня 2022 року у місцевому територіальному штабі референдуму, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 , (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Захисник ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначала, що не мала можливості зв'язатися з обвинуваченою і з'ясувати в неї правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях.
Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.1111 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом:
Показаннями свідків, а саме:
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є мешканкою смт.Михайлівка і перебувала там з початку окупації до червня 2023 року. Приблизно через пів року окупаційні органи влади створили поліцію в центрі міста на старому місці, потім переїхали. Обвинувачену раніше не знала. У січні 2023 року трапилася аварія, місцевий мешканець на підпитку в'їхав до неї в забор, чим пошкодив його і вона викликала поліцію за мобільним російським номером. На виклик приїхало приблизно 5 людей в тому числі і обвинувачена, всі вдягнуті в чорну форму з російським прапором та написом «поліція» на поліцейській машині с російськими написами «поліція», при собі мали кайданки на поясі. Деякі поліцейські робили заміри, а ОСОБА_5 представилась і брала в неї свідчення, також свідчення відбирав дільничний. На вигляд обвинуваченій приблизно років сорок, має світле волосся до плеч, невеликого зросту. Спілкувалась нормально, російських військових з ними не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є місцевим мешканцем смт. Михайлівка, і перебував там з початку окупації до 28 вересня 2022 року. ОСОБА_5 знає приблизно 15 років, вона є родичкою його дружини. Обвинувачена має доньку ОСОБА_8 , якій було приблизно 18 років на момент вторгнення, та чоловіка, ім'я якого не згадає. Батьки ОСОБА_5 проживають в с.Тимошівка, а вона була в Запоріжжі, однак з першими колонами приїхала до батьків в окупацію, щоб працювати на росіян. Родина ОСОБА_9 завжди мала проросійські погляди, і у її батьків завжди в домі висів радянський прапор. В травні 2022 року розпочався набір в російську поліцію, яка запрацювала на початку літа 2022 року. Поліція була в приміщенні Ощадбанку по вул.Святопокровській. З самого початку в поліції працювала обвинувачена ОСОБА_5 та виконувала обов'язки слідчого зі своєю родиною: чоловіком, а також донькою, що працювала у відділі кадрів. Хто які посади обіймає дізнався від знайомих. До окупації обвинувачена працювала викладачем. Приблизно в 20-х числах липня 2022 року свідок приїхав до райвідділку до кабінету дозвільної системи для перереєстрації мисливської зброї, в цей день ОСОБА_9 не бачив, але в інші рази бачив її біля райвідділку зі своєю донькою, які на порозі палили та були вдягнуті по формі в чорних футболках однострой з нашивками на грудях прапор триколор і шевроном «поліція» на плечах, зброї чи спецзасобів при них не було. Крім того майже кожного ранку бачив ОСОБА_5 по дорозі на роботу. Він жив у смт. Михайлівка, а працював у с. Тимошівка. ОСОБА_5 - навпаки. Між цими населеними пунктами погані ділянки дороги, що можна проїжджати лише дуже повільно, і часто зранку він бачив ОСОБА_5 , що на власному автомобілі «Mazda», разом з чоловіком і донькою, всі одягнуті у поліцейську форму, прямують на роботу.
В порядку ч.11 ст. 615 КПК України досліджено допит 06 липня 2023 року під час досудового розслідування свідка ОСОБА_10 (що на час судового розгляду перебував на службі у лавах ЗСУ, у ВЧ НОМЕР_1 , і неодноразово не зміг прибути до суду з поважних причин), який пояснював, що він є місцевим мешканцем смт. Михайлівка, і перебував там з початку окупації до 27 липня 2023 року. Знає багатьох поліцейських з смт.Михайлівка, особисто знає ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , бачив їх в поліцейській формі з дубінками, газовими балончика та пістолетами. У січні до нього у забор в'їхав один МНСник, на виклик приїхала поліція у складі якої була вдягнута була по формі ОСОБА_13 , яка представилась як слідчий і брала пояснення, ОСОБА_14 , що працював дільничним та ОСОБА_15 .
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 липня 2023 року, згідно якого ОСОБА_6 з чотирьох фотознімків осіб, впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка у складі окупаційної поліції 09-10 січня 2023 року приїжджала до неї на виклик, відбирала пояснення.
Протокол огляду від 12 січня 2023 року, згідно якого була оглянута інформація з «Телеграм-каналу» «ІНФОРМАЦІЯ_10», опублікована 04 травня 2022 року о 13:27 годині, 14 серпня 2022 року о 11:58 годині, про функціонування в смт. Михайлівка відділу поліції.
Протокол огляду від 04 серпня 2023 року, згідно якого була оглянута інформація з мережі Інтернет за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_7» (офіційний сайт «ФНС росії»), де були сформовані виписки з державного реєстру юридичних осіб щодо «Головне управління міністерства внутрішніх справ російської федерації по Запорізькій області», «Управління внутрішніх справ по місту Василівка і Василівському району головного управління внутрішніх справ по Запорізькій області», «Відділ міністерства внутрішніх справ російської федерації «Василівський»».
Інформацією за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 13.09.2023 року (справа ЄУН 4807/5111/23), стосовно ОСОБА_16 (що займає посаду головного бухгалтера у незаконному правоохоронному органі «відділ поліції №3 (дислокація смт. Михайлівка) УВД по м.Василівка та Василівському районі), пов'язаної із втручанням у приватне спілкування та інших видів - зняття інформації з електронних інформаційних систем - електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Інформація зафіксована згідно протоколу від 14 вересня 2023 року, так в файлі «index» поштової скриньки наявний перелік вихідних повідомлень, в тому числі відправлене 21.09.2022 року «20220921-Михайловка и Каменка, но по Каменке не полный реестр-35», додатком в якому є файл «реестр_зарплатные_карты_Михайловка(1).docx». Такий файл містить перелік співробітників незаконного правоохоронного органу «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», їх дати народження, паспортні дані, номери мобільних телефонів. У п.16. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспортні дані СВ 229322, номер телефона НОМЕР_2 , п.24. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспортні дані СЮ НОМЕР_3 , номер телефона НОМЕР_4 , п.64. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспортні дані НОМЕР_5 , номер телефона НОМЕР_6 .
Інформацією за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2023 року (справа ЄУН 4807/3939/23), зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційними ознаками номер мобільного телефону НОМЕР_7 , месенджерів «Telegram», «WhatsApp», «Viber», яким користувався громадянин ОСОБА_19 (співробітник незаконного правоохоронного органу «відділ поліції №1 (дислокація м. Енергодар) УВД по м.Василівка та Василівському району). Інформація зафіксована згідно протоколу від 13 листопада 2022 року, так в папці «chat» месенджеру «Telegram» під логіном « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було виявлено файл « АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1).docx », в якому під порядковим номером 107 зазначено дільницю АДРЕСА_4 , та відомості про їх голів, відповідальних за проведення незаконного референдуму, а також співробітників т.зв. поліції, що здійснюють його охорону - ОСОБА_5 НОМЕР_4 , НОМЕР_8 .
Інформацією за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023 року (справа ЄУН 4807/2058/23), зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційними ознаками номер мобільного телефону НОМЕР_9 , месенджерів «Telegram», «WhatsApp», «Viber», яким користувався громадянин ОСОБА_20 (співробітник незаконного правоохоронного органу «відділ поліції №1 (дислокація м. Енергодар) УВД по м.Василівка та Василівському району). Інформація зафіксована згідно протоколу від 17 травня 2023 року, протоколу від 23 листопада 2023 року, та в папці «chat» месенджеру «Telegram» було виявлено фотографії, в тому числі ознайомлення особового складу «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» з кодексом етики співробітників органів внутрішніх справ рф, які були відправлені особою з логіном «ІНФОРМАЦІЯ_8» в чат «ІНФОРМАЦІЯ_9» 26.12.2022 о 15:32 год. На фотографіях міститься таблиця з трьома стовбцями, в яких перший назва посади, другий ПІБ, третій особистий власноручно виконаний підпис, в тому числі: Дізнавача відділення дізнання ОСОБА_18 , Оперативного чергового чергової частини ОСОБА_17 , Заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції і по справам неповнолітніх ОСОБА_5 .
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 липня 2023 року, згідно якого ОСОБА_10 з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка працює в народній міліції смт. Михайлівка та яка 09-10 січня 2023 року приїжджала до нього на виклик і відбирала пояснення.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 липня 2023 року, згідно якого ОСОБА_7 з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, яка працює в народній міліції та яку він бачив в службовому автомобілі народної міліції в смт. Михайлівка та «по формі».
Особовою карткою ОСОБА_5 з Державної міграційної служби України, про документацією особи паспортом громадянина України НОМЕР_11 05.11.2007 року Михайлівським РВ УМВС України в Запорізькій області, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 06.05.2016 року, дійсний до 06.05.2026 року Шевченківським відділом у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області.
Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.1111 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_5 , постанови про оголошення у розшук підозрювану ОСОБА_5 , протоколи огляду веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур'єр», повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, клопотання і ухвала про застосування запобіжного заходу, тощо, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Захисник ОСОБА_4 вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведена, оскільки наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для безумовного підтвердження вчинення злочину обвинуваченою.
Однак дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження.
При цьому, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом правил. У суду немає сумнівів в його об'єктивності та достовірності, а добуті в його ході докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, і в достатній мірі підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим суд бере їх за основу при ухваленні цього вироку.
Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.
Так, вина обвинуваченої ОСОБА_5 повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , які підтвердили формування на території смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області після його окупації зс рф незаконного правоохоронного органу (мовою оригіналу) «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», а також підтвердили факт зайняття ОСОБА_5 посади у цьому незаконному правоохоронному органі, виконання ним службових обов'язків та здійснення нею діяльності в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади, надання допомоги державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, зокрема, шляхом підміни функцій Національної поліції України, .
При цьому, вказані свідки прямо вказали на те, що ОСОБА_5 добровільно стала співпрацювати з окупаційною владою та зайняла посаду в незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі і виконував покладені на цей орган завдання.
Зокрема свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_10 були свідками прибуття ОСОБА_5 на виклик у складі слідчою групи, та виконання функцій поліції на місці події. Це на думку суду однозначно підтверджує, що обвинувачена перебувала там у зв'язку з виконанням службових обов'язків як співробітник незаконного правоохоронного органу, тобто т.зв. (мовою оригіналу) «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», а не з будь-яких інших причин.
Свідок же ОСОБА_7 , дружина якого є родичкою обвинуваченої, розповів про проросійські погляди ОСОБА_5 , її прибуття з родиною із Запоріжжя на тимчасово непідконтрольну територію України з метою співпраці з окупантами, працевлаштування і тривалу працю ОСОБА_5 , її чоловіка та доньки в незаконному правоохоронному органі.
Не довіряти показам вказаних свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого, судом не встановлено. Свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві пояснення та надали суду покази під присягою. Їх пояснення є логічними, послідовними, повними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами.
Пояснення зазначених свідків узгоджуються з безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, з відомостями, які містяться:
- у протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , які серед пред'явлених їм фото впізнали ОСОБА_5 , що вступила до лав т.зв. «народної міліції» смт. Михайлівка і виконувала функції поліції;
- у інформації з «Телеграм-каналу» «ІНФОРМАЦІЯ_10» про початок функціонування незаконного правоохоронного органу;
- інформації щодо незаконних правоохоронних органів з офіційного сайту «ФНС росії»;
- у протоколі за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем громадянки України ОСОБА_16 що займає посаду головного бухгалтера у незаконному правоохоронному органі, з переліком співробітників «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», в т.ч. ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- у протоколі за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем співробітника незаконного правоохоронного органу, громадянина України ОСОБА_19 , в результаті якої отримано відомості про працівників незаконного правоохоронного органу, які здійснювали охорону виборчих дільниць під час проведення незаконного референдуму, в тому числі дільниці АДРЕСА_4 , - ОСОБА_5 ;
- у протоколі за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем співробітника незаконного правоохоронного органу, громадянина України ОСОБА_20 , в результаті якої отримано відомості про ознайомлення працівників незаконного правоохоронного органу з кодексом етики співробітників органів внутрішніх справ рф, та займані ними посади, в тому числі: Дізнавача відділення дізнання ОСОБА_18 , Оперативного чергового чергової частини ОСОБА_17 , Заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції і по справам неповнолітніх ОСОБА_5 ;
- з інформацією, наданою УДМС України в Запорізькій області, про те, що ОСОБА_5 документована паспортом громадянина України.
Оцінивши вказані докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, зазначені в них відомості узгоджуються між собою та в сукупності доводять обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Жодних обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати вищезазначені докази недостовірними чи недопустимими, стороною захисту під час судового розгляду не наведено.
Посилання сторони захисту, про можливу обмову обвинуваченої свідком ОСОБА_7 є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки свідок давав пояснення під присягою, щодо особи, з якою має певні сімейні зв'язки, і його пояснення не протиречать, а узгоджуються з усіма іншими доказами. Також ці покази містять інформацію про деталі і подробиці життя обвинуваченої, зокрема щодо її проросійських поглядів, переконань, попереднього працевлаштування, виїзду з підконтрольної Україні території на тимчасово окуповану, разом із родиною, «сімейне» працевлаштування до незаконного органу як самої обвинуваченої, так і її доньки і чоловіка, місце проживання на т.о.т. Оскільки більшість з цієї інформації знаходить своє узгоджене відображення і підтвердження в інших доказах, у суду немає підстав сумніватися у правдивості показань свідка в цілому.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
Отже, суд вважає, що сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів переконливо, поза розумним сумнівом, доводить те, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, у точно невстановлений час, але не пізніше літа 2022 року, перебуваючи на території смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та свідомо зайняла у незаконному правоохоронному органі - (мовою оригіналу) «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» посаду заступника начальника відділу дільничних уповноважених поліції, та займаючи вказану посаду, надала допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом здійснення діяльності, пов'язаної з охороною прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, охороною громадського порядку і громадської безпеки, досудовим розслідуванням, забезпечувала охорону правопорядку під час проведення місцевою окупаційною владою агітаційних заходів, спрямованих на підтримку іміджу рф, та під час проведення незаконного референдуму відносно «виходу Запорізької області із складу України», забезпечуючи охорону правопорядку у ввіреній їй виборчій дільниці, та іншими, правоохоронними функціями, фактично поклавши та виконуючи повноваження Національної поліції України.
При цьому, на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченої із зайняття посади у зазначеному незаконному правоохоронному органі та реалізації його функцій вказує прибуття ОСОБА_5 з підконтрольного Україні Запоріжжя на тимчасово непідконтрольну територію, характер таких дій, їх послідовність, тривалість участі.
Версія сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі спростовується сукупністю досліджених судом вищевказаних доказів, у т.ч., показами свідків та іншими дослідженими судом письмовими доказами.
В матеріалах провадження відсутні будь-які об'єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчиняла вказані дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи її рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.
Суд вважає, що обвинувачена безумовно усвідомлювала факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, яким притаманні функції правоохоронних, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.
Також суд враховує і те, що обвинувачена ОСОБА_5 , маючи достатній життєвий досвід та рівень знань не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачена не вживала, навпаки прагнучі потрапити до протиправно захопленої території.
Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 1111 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.1111 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 судом не встановлені.
Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, сімейний стан ОСОБА_5 , її вік, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком наближеного до мінімального, у межах санкції встановленої ч.7 ст.1111 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, на той самий строк, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.
Також суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_5 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази, арешти майна і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, і призначитиїй покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до набрання цим вироком законної сили.
Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту її затримання на виконання цього вироку.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1