1Справа № 335/12246/24 2/335/4048/2024
про повернення позовної заяви
5 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянув в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олени Вікторівни про витребування у АТ «Укрпошта» оригіналів відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи,
04.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олени Вікторівни про витребування у АТ «Укрпошта» оригіналів відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 має намір в судовому порядку визнати недійсною заяву ОСОБА_2 від 20.06.2022 про скасування заповіту від 31.08.2016. Тому, ОСОБА_1 необхідно отримати оригінали відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 за 2022 та 2023 роки. У зв'язку з викладеним просить витребувати у АТ «Укрпошта» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, оригінали відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи.
Вивчивши заяву та додані до неї документи суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви наведені в ст. 175 ЦПК України.
Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В цей же час, за приписами ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу
Вимоги, що висуваються до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 901/845/18.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».
В цьому випадку зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, так і виклад обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги, зводяться до витребування у АТ «Укрпошта» оригіналів відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи
Тобто фактично ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів до подачі позову, хоча й формально сформувала її як позовну заяву (в порядку позовного провадження).
Отже суд розцінює та розглядає заяву ОСОБА_2 в контексті ст. 116 ЦПК України.
В цей же час встановлено, що 29.10.2024 ОСОБА_1 зверталася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви (вх. № 52738 від 29.10.2024, ЄУН № 335/12029/24, № провадження 2-з/335/90/2024).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , інша сторона - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олена Вікторівна, про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовлено. Відповідно до змісту цієї ухвали та первісної заяви про забезпечення доказів, 29.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви. В своїй заяві посилалася на те, що має намір в судовому порядку визнати недійсною чи нечинною заяву ОСОБА_2 від 20.06.2022 про скасування заповіту від 31.08.2016. Для обрання правової позиції та складання позовної заяви і долучення до позову, заявниці необхідно отримати оригінали відомостей по виплаченій пенсії за 2022 та 2023 роки. У зв'язку з викладеним просила витребувати у АТ «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 , оригінали відомостей по виплаченій пенсії на 2022-2023 роки для почеркознавчої експертизи.
Відтак, в даному випадку ОСОБА_1 вже зверталась до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позову, яка була розглянута судом та в її задоволенні відмовлено.
Суд зазначає, що не згода з ухвалою суду є підставою для її апеляційного оскарження, а не для повторного звернення до суду з тими самими вимогами.
Натомість ОСОБА_1 , знаючи про те, що її заява про забезпечення позову вже розглядалася судом та в її задоволенні було відмовлено, з метою введення суду в оману, подала до суду позов, який має очевидно штучний характер, оскільки зводиться виключно до забезпечення доказів, не відповідає за формою та змістом ст. 175 ЦПК України та не направлений на досягнення правової мети позову - захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 2 цієї статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Як передбачено ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд визнає подання ОСОБА_1 позовної заяви до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. про витребування у АТ «Укрпошта» оригіналів відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи - зловживанням процесуальними правами, а тому на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України, позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 44, 84, 116, 117, 118, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олени Вікторівни про витребування у АТ «Укрпошта» оригіналів відомостей по виплаченій пенсії ОСОБА_2 для почеркознавчої експертизи повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу складено в повному обсязі 05.11.2024.
Суддя І.П. Соболєва