1Справа № 335/6611/24 1-кс/335/4615/2024
01 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000248, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2024 року у кримінальному провадженні № 12024080000000248 на вилучене в ході обшуку за місцем мешкання заявника належне йому майно, а саме: мобільний телефон «Readme C2», у корпусі синього кольору ІМЕЙ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung S23 ultra» ІМЕЙ1: НОМЕР_4 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_5 , з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 ; планшетний пристрій чорного кольору, у чохлі в формі книжки; флеш-накопичувач «Micro SD 4 GB» «Samsung».
В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що потреба у застосуванні арешту до вищезазначеного майна на даний час відпала, оскільки всі необхідні слідчі дії відносно вилученого у нього майна проведено, а він не має будь-якого статусу у даному кримінальному провадження, який би виправдовував подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Представник заявника суду подав письмове клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, у якому просить клопотання задовольнити.
Слідчий, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, суду подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутність, відповідно до якої просить клопотання заявника залишити без задоволення.
Відповідно до положень ст. 107 КПК України, клопотання розглянуто за відсутності учасників провадження, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2024 року (справа № 335/6611/24, 1-кс/335/3403/2024) за клопотанням слідчого було накладено арешт на майно, яке було вилучено 26.07.2024 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на: мобільний телефон «Readme C2», у корпусі синього кольору ІМЕЙ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung S23 ultra» ІМЕЙ1: НОМЕР_4 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_5 , з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 ; планшетний пристрій чорного кольору, у чохлі в формі книжки; флеш-накопичувач «Micro SD 4 GB» «Samsung».
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що арешт на належне ОСОБА_4 майно, про скасування якого йдеться у клопотанні, було накладено відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, за наявності на час розгляду клопотання про арешт майна підстав вважати, що воно відповідало критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України, метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яким є арешт майна, досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування в ході розгляду даного клопотання слідчому судді не надано обґрунтованих даних про необхідність подальшого застосування арешту до вищезазначеного майна, яке належить заявникові, і не наведено достатніх доводів, які б свідчили, що зазначене майно потребує подальшого дослідження та проведення відносно нього слідчих і процесуальних дій. Обґрунтованих даних, які б свідчили, що зазначене майно має значення для досудового розслідування не надано.
За змістом положень ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В свою чергу, за положеннями ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на тимчасовий характер заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешту майна, що відповідає положенню ст. 174 КПК України, а також ту обставину, що органом досудового розслідування в ході розгляду даного клопотання не підтверджено причетність заявника до вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні в ході проведення досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому у застосуванні цього заходу в частині арешту зазначеного заявником майна відпала потреба, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000248 - задовольнити.
Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2024 року (справа № 335/6611/24, 1-кс/335/3403/2024) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, з наступного майна:
- мобільний телефон «Readme C2», у корпусі синього кольору ІМЕЙ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон «Samsung S23 ultra» ІМЕЙ1: НОМЕР_4 ; ІМЕЙ2 НОМЕР_5 , з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 ;
- планшетний пристрій чорного кольору, у чохлі в формі книжки;
- флеш-накопичувач «Micro SD 4 GB» «Samsung».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню та апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1