1Справа № 335/7134/24 2/335/2635/2024
30 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Позов вмотивований тим, що позивач у період 01.10.2015 по 31.05.2024 надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму 57310,26 грн. Відповідачі неналежним чином здійснюють оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 46394,97 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.
Ухвалою судді від 02.07.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
23.08.2024 представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Загребельний Р.В. подав до суду копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21.12.2019 Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1567, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 » у зв'язку з реєстрацією шлюбу (а.с. 64).
23.09.2024 представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, не заперечуючи розмір заборгованості, зазначений в позовній заяві, просив застосувати строк позовної давності в частині позовних вимог Концерну до ОСОБА_4 за період з 01.10.2015 по червень 2021 року. Крім того зазначив, що відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично не проживають в квартирі АДРЕСА_1 з 21.06.2021 року, що підтверджується актами ОСББ «Тбіліська 29» від 30.08.2024 року. Всіма комунальними послугами у зазначеній квартирі користується одноособово ОСОБА_8 , а тому заборгованість за спожиті ним послуги повинні сплачуватися лише ним.
03.10.2024 представник Концерну «МТМ» Прокоп'єва Т.О. подала до суду відповідь на відзив представника ОСОБА_4 , в якій просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що доводи представника відповідача щодо пропуску позовної давності спростовуються наданим позивачем розрахунком, з якого вбачається, що перебіг строку позовної давності переривався внаслідок часткової оплати відповідачем наданих Концерном послуг. Крім того, в силу приписів п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, 29.10.2024 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за відсутності представника Концерну.
Представник відповідача ОСОБА_9 (Пєшкової) адвокат Загребельний Р.В., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача до його клієнта з підстав, викладених ним у відзиві, заперечуючи факт здійснення ОСОБА_4 будь яких платежів за послуги Концерну у спірний період.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Правом подання відзиву відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Концерну «МТМ», предметом його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Право Концерну «МТМ» на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 5 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі», відповідно до якого з 01 січня 2009 року в м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.
3гідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 200 від 28.04.2011 «Про визначення виконавців комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 виконавцем комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить відповідачам в справі з 12.11.2008 (а.с. 16-17).
23.10.2012 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Відповідно п. 1. Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 9 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Споживач має право здійснювати авансовий платіж.
Згідно довідки Концерну «МТМ» в період з 01.10.2015 по 31.05.2024 відповідачам у вищезазначену квартиру позивачем були наданні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 57310,26 грн. Відповідачі зобов'язання з оплати наданих позивачем в спірний період послуг виконали частково в сумі 4812,01 грн. та субсидія у розмірі 6103,28 грн. Отже, заборгованість відповідача за спірний період становить 46394,97 грн.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Відповідно до ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною шостою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заборгованість власників квартир за укладеними договорами, пов'язаними з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (статті 541 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Споживач житлово-комунальної послуги зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідачі доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг відповідно до своєї частки у спільному майні суду не надали, розрахунок заборгованості не спростували.
Матеріали справи не містять договору, який визначає солідарне зобов'язання або домовленості між співвласниками квартири щодо порядку несення витрат за отримані послуги.
З огляду на викладене, з кожного відповідача підлягає стягненню по 1/4 частки заборгованості за отримані в спірний період послуги з теплопостачання. Подібний висновок щодо зобов'язань співвласників житла, в яке надаються комунальні послуги, викладений в постанові Верховного Суду від від 14.08.2019 в справі № 344/1792/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83775208).
Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності до вимог Концерну «МТМ» до відповідача ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Строк виконання зобов'язання з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води визначено п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які були чинними в період існування спірних правовідносин між сторонами), у відповідності до якого розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Дія карантину, встановленого зазначеною Постановою, неодноразово продовжувалась. Востаннє дію карантину було продовжено до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Зазначений закон набрав чинності 17.03.2022.
Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності за якими не сплив на момент початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності (оплата за послуги, що надані позивачем в березні 2017 року, мала бути здійснена відповідачем до 20.04.2017).
З розрахунку заборгованості (а.с. 19-24), який відповідачами не спростований, вбачається, що відповідачі частково виконували зобов'язання з оплати наданих Концерном «МТМ» послуг. В період з 01.11.2015 по 30.11.2019 відповідачами сплачено позивачеві 10915,29 грн., з яких 6103,28 грн. складає субсидія. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що зазначені платежі здійснювалися відповідачем ОСОБА_4 або іншою особою з її згоди.
З огляду на визначені законом строки сплати споживачем наданих житлово-комунальних послуг (до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим), суд застосовує позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_4 за період з 01.10.2015 до 28.02.2017 в загальній сумі 679,24 грн. (оплата за послуги, що надані позивачем в березні 2017 року, мала бути здійснена відповідачем ОСОБА_4 до 20.04.2017), оскільки вони перебувають поза межами трирічного строку позовної давності (не до моменту звернення позивача до суду з позовом, а до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було продовжено строк позовної давності на строк дії такого карантину).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню - в розмірі 11598,75 грн. з кожного.
Позовні вимоги Концерну «МТМ» в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню в розмірі 10919,50 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані в період з 01.10.2015 по 31.05.2024, у розмірі 11598 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані в період з 01.10.2015 по 31.05.2024, у розмірі 11598 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані в період з 01.10.2015 по 31.05.2024, у розмірі 11598 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані в період з 01.03.2017 по 31.05.2024 у розмірі 10919 (десять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати у розмірі 570 (шістсот п'ять) гривень 13 копійок.
Копію рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складене 04 листопада 2024 року.
Суддя А.В. Стеценко