Дата документу 29.10.2024
Справа № 334/8439/24
Провадження № 3/334/3542/24
29 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (особисто),
03 жовтня 2024 року о 21 годині 25 хвилини в м. Запоріжжі, Дніпровському районі, вул. Михайла Грушевського, буд.108, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Велась безперервна відеофіксація. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу. Про повторність попереджений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, проте зазначив, що протягом двох годин приїхав до лікаря-нарколога з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за самозверненням, здав сечу для проведення дослідження, проте лікар повідомила йому, що дослідження проводитись не буде, оскільки температура сечі нижче норми. Повторно здати біоматеріал відразу не зміг, а лікарем не було відібрано інші біологічні середовища, зокрема кров, слину чи змиви з поверхні губ. У зв'язку з тим, що наближалася комендантська година, він не зміг більше чекати та поїхав додому. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, просив провадження у справі закрити. На підтвердження звернення до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння надав належним чином завірену копію Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, копію висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та копію акту огляду.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить наступних висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №904279 від 03.10.2024 року, матеріали справи містять: рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗзНПД» ЗОР, відповідно до якого ОСОБА_1 направляється на огляд до закладу охорони здоров'я у зв'язку виявленими ознаками сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук; довідкою згідно бази даних «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно якої, громадянин ОСОБА_1 повторності за ст. 130 не має.
В судовому засіданні були досліджені відеоматеріали, а саме записи нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку, спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції, повідомлення водію працівниками поліції про наявні ознаки наркотичного сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, роз'яснення прав особи, зокрема і права відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, відмова водія від огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомлення водія з його змістом, пропозиція підписати протокол.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Більш того, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи наявні докази та пряме зазначення про це ОСОБА_1 , під час судового засідання, не оспорюється.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Факт керування транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння зафіксовані відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою, та жодним чином не спростовані.
Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляд проводиться: лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно п. 7 Розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Частиною четвертою ст. 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізнішедвох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Так, ОСОБА_1 було зупинено 03.10.2024 року о 21-25 годині, після чого він 03.10.2024 року о 22-50 годині звернувся до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто протягом встановлених законодавством двох годин з моменту зупинки, про що свідчить надана ОСОБА_1 до матеріалів справи копія Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, запис №8778.
Згідно Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №8778, складеного 03.10.2024 року, який ОСОБА_1 долучив в судовому засіданні до матеріалів справи, (далі - мовою оригіналу) «о 23-00 годині замість сечі здав рідину, температурою 30 градусів, сечу здати відмовився, покинув кабінет лікаря й не повернувся.».
Перевіряючи доводи стосовно того, що ОСОБА_1 фізіологічно не зміг повторно здати біоматеріал у вигляді сечі з метою виявлення стану сп'яніння, а лікарем не було відібрано інші біологічні середовища, зокрема кров, слину чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, суд виходить із наступного.
Так, відповідно п. 1.1 розділу І методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених Міністерством охорони здоров'я України (2011р.), конкретизовано, який саме біоматеріал використовується для проведення тих чи інших лабораторних досліджень а саме, визначено, що «матеріалом для дослідження виявлення та визначення наркотичних речовин є сеча». Методиками дослідження сечі на вміст наркотиків, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України, є імунохроматографічне дослідження швидкими тестами та тонкошарова хроматографія. Методики для дослідження крові на вміст наркотиків не застосовуються у зв'язку з відсутністю в закладах охорони здоров'я необхідного для цього лабораторного обладнання. Згідно з вимогами розділу 1.1.3 зазначених методичних рекомендацій, обстежувана особа при неможливості здати достатній об'єм сечі для лабораторного дослідження повинна випити приблизно 1 літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідного обсягу.
ОСОБА_1 не було вжито дій, які передбачені Інструкцією, а саме він не випив приблизно 1 літр води і протягом трьох годин не забезпечив здачу сечі, а поїхав з лікарні, у зв'язку з чим лікарем-наркологом ОСОБА_2 03.10.2024 року о 02-00 годині було складено Висновок, долучений особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до матеріалів справи, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №8778, згідно якого, ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду.
Вищевказаний медичний висновок складений за формою, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Згідно довідки (а.с.4), ОСОБА_1 має правовий статус спеціального суб'єкта - водія, що підтверджується наявністю посвідченням водія НОМЕР_3 від 16.08.20234 року.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно п.1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, а саме відмовився у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді справи не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для закриття провадження у справі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення суд, дотримуючись вимог ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та накладає стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, а тому суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 605,60 гривні.
Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що ним в судовому засіданні надане відповідне посвідчення.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у строк, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: Коломаренко К. А.