Дата документу 28.10.2024
Справа № 334/4868/24
Провадження № 2/334/2254/24
28 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Коломаренко К.А.,
з участю секретаря судового засідання Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 / до ОСОБА_2 / АДРЕСА_3 , про розірвання шлюбу,
14 червня 2024 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачем 20.09.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Бердянськ, актовий запис №620.
Позов мотивує тим, 20.09.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Бердянськ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис №620. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя з відповідачем не склалось через те, що у сторін відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя. Наразі сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, шлюб носить лише формальний характер, примирення не можливе, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. 15.07.2024 року подав через канцелярію суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дані правовідносини регулюються ст. ст.110,112 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
При розгляді справ про розірвання шлюбу, суд за правилами 112 Сімейного кодексу України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб між сторонами в справі зареєстрований 20.09.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Бердянськ, актовий запис №620, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про народження, видане 03.09.2020 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №563, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 12.05.2011 року, актовий запис №400 року (а.с.11-12).
Подружжя не підтримує шлюбних відносин і спільного господарства не ведуть.
Спільне життя сторін не склалося в зв'язку з відсутністю спільних інтересів, різних поглядів на життя.
Бажання та наміру відновити нормальні сімейні стосунки у сторін відсутні.
Відповідно до п. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно із постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ч. 1ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Як встановлено судом, сторони не підтримують шлюбних стосунків та проживають окремо. В сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем, подальше життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм іменем. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із Закону, звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Зокрема, Законом України № 2398-У1 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який набув чинності 27.07.2010р., внесено зміни дост.235 ЦК України, а саме було доповнено частиною другою, згідно якої у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час реєстрації шлюбу, що розривається.
Статтею 295 ЦК передбачено, що прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Матеріали справи не містять інформації про бажання позивача змінити прізвище « ОСОБА_5 » на дошлюбне « ОСОБА_6 » після розірвання шлюбу, тому суд вважає, що відсутні підстави після розірвання шлюбу відновлювати дошлюбне прізвище позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України після набрання рішенням законної сили необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Вимог про стягнення судових витрат позивач не заявляв, тому такі витрати слід віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст.10,12,13,76,77,81,141,259,263-265,268,273, 352,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: 28.06.1987) 20 вересня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану м. Бердянськ, актовий запис №620, - розірвати.
Позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Шлюб вважати припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Коломаренко К. А.