31 жовтня 2024 року м. Суми Справа № 480/7889/24
Суддя Сумського окружного адміністративний суду Сидорук А.І., за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни, про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/7889/24.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Суть питання, з якого постановляється додаткове рішення.
11.10.2024 судом було ухвалено рішення, яким вимоги позивача задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 15.08.2024 № 73768357.
Рішення суду доставлено в електронний кабінет представника позивача в підсистемі ЄСІТС ''Електронний суд'' 16.10.2024.
21.10.2024 до суду надішла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, а саме в частині стягнення з відповідача 6500 грн витрат на правничу допомогу.
31.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання без його участі та без участі позивача.
Відповідач про розгляд заяви повідомлений належним чином 23.10.2024, правом подання клопотань або пояснень щодо витрат на правничу допомогу не скористався.
Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.
Мотиви, з яких суд дійшов вказаного вище висновку.
У позовній заяві представником позивача було зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи складають, в тому числі витрати на правничу допомогу адвоката орієнтовно на суму не менш 6500 грн (а.с.11).
Після вручення представнику позивача рішення - 16.10.2024, ним 21.10.2024 було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Тому суд дійшов висновку про дотримання представником позивача вимог норми ч.7 ст.139 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Адміністративний суд не вирішує питання виконання договору між сторонами, а саме в контексті цивільно-правової угоди та наслідки такого не виконання.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
На підтвердження витрат представником позивача надано копії: договору про правничу допомогу від 03.09.2024, укладеного між позивачем та адвокаом Нежевело В.В.; розрахункової квитанції форми № РК-1 серії НВВ № 03-09/2024 на суму 6500 грн; акту приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 16.10.2024.
Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18.
Крім того, у разі, якщо під час вирішення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в адміністративній справі - суб'єктом приватного права, за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони - суб'єкта владних повноважень, суди доходять висновку про неспівмірність зазначеного у клопотанні розміру витрат на таку допомогу, то суди повинні на підставі аналізу поданих сторонами доказів, з урахуванням категорії складності та значення справи для сторін, самостійно визначити розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований.
Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зазначає, що представником позивача до моменту ухвалення рішення було складено виключно позовну заяву, одне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, одну заяву про проведення судового засідання без участі позивача. Представником позивача не відвідувались судові засідання. Представником позивача було складено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, шляхом ухвалення додаткового рішення, однак не обгрунтовано, чому сума не могла бути розрахована до ухвалення рішення від 11.10.2024, враховуючи те, що розмір гонорару у сумі 6500 грн був зазначений у договорі про правничу допомогу від 03.09.2024. Крім того, представник позивача надав такі послуги, як консультація з правових питань щодо звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про закічнення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії, що, на переконання суду, входить в процедуру, яка безпосередньо пов'язана із складання позову. Оформлення додатків до позовної заяви не є правничою допомогою. Крім того, на переконання суду, час складання позовної заяви у справі незначної складності (позов на 13 аркушах), де предметом позову є правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження, без реального виконання рішення суду протягом 5 год. 30 хв. є значно завищеним. В той же час, рішення суду складається з 5 аркушів, з яких приблизно 2 аркуші складають мотивувальну частину.
Тому, з урахуванням вказаних обставин, оскільки судом частково задовлено позовні вимоги, а також враховуючи інші факти і обставини, про які детально зазначено вище, то суд дійшов висновку, здійснивши розрахунок, що розумно обґрунтованими і справедливими, на переконання суду, які підлягають відшкодуванняю позивачу за рахунок відповідача, є витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення витрат на правничу допомогу, задовольняється судом частково.
Керуючись ст.ст. 90, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни, про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/7889/24, а саме в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 6500 грн від 16.10.2024 - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 43316700), за рахунок бюджетних асигнувань, 3000 (три тисячі) грн витрат на правничу допомогу.
3. В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн- відмовити.
4. Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
5. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення підписано суддею 04.11.2024.
Суддя А.І. Сидорук