04 листопада 2024 року м. Рівне №460/8878/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач 1) та ОСОБА_2 (далі - позивач 2) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивачі просять суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 викладене в пункті 16 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №5/в від 15 березня 2024 року;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити батькам загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках матері - ОСОБА_1 та батьку - ОСОБА_2 .
Стислий виклад позиції позивачів.
Позивачі зазначають, що їхній син - військовослужбовець ОСОБА_3 загинув (помер) 22.02.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час виконання обов'язків військової служби. Позивачі звернулися до уповноваженого органу із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак Комісією Міністерства оборони України прийняте рішення від 15.03.2024 №5/в (Протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум), в якому зазначено: розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого 22.02.2023 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем на облаштування позицій оборони; згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%; відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням; згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння. Позивачі зазначають, що у спірному випадку не було підстав для відмови у призначенні грошової допомоги, оскільки загибель (смерть) військовослужбовця не була наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Вказують, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач зазначає, що відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем. Згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 № 02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67 %. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння. З огляду на зазначене, обставини загибелі ОСОБА_3 не відносяться до визначених Законом випадків можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги його батькам. Тому, відмовляючи у призначенні допомоги, Комісія Міністерства оборони України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Просив відмовити позивачам у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27.08.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 28.08.2024 витребувано у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) докази: усі документи (матеріали), які подавалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для вирішення питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , за результатами розгляду яких прийнято оскаржуване рішення.
Ухвалою суду від 29.10.2024 повторно витребувано у третьої особи докази.
За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 - мати військовослужбовця ОСОБА_3 , отримала Сповіщення сім'ї від 23.02.2023 №494 про те, що її син - солдат ОСОБА_3 кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 загинув 22.02.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на трасі між населеним пунктом «…» та населеним пунктом «…» Харківської області (а.с. 16).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).
Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 25.02.2023 смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 на автодорозі «…-…» по причині смерті: множинна травма грудної клітки (а.с. 18).
Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено (по відповідних розділах):
(1) Відомості про потерпілих: лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 , солдат «…»;
(3) Обставини, за яких стався нещасний випадок: в результаті розслідування встановлено, що 22.02.2023 лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 та солдат «…» вирушили автомобілем лейтенанта «…»з міста «…» на облаштування позицій оборони в населеному пункті «…». Рухаючись по дорозі зі слизьким покриттям внаслідок ожеледиці між населеними пунктами «…» та «…», лейтенант «…» не справився з керуванням, автомобіль злетів в кювет, внаслідок чого лейтенант «…» та солдат ОСОБА_3 загинули на місці. Вищевказане підтверджується поясненнями солдата «…», який перебував в автомобілі, та ТВО командира;
(4) Причини нещасного випадку (аварії): причиною нещасного випадку є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася внаслідок втрати керуванням автомобілем лейтенантом «…», при дії зовнішнього фактору - несприятливих погодних умов (ожеледиці);
(6) Висновок комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих актів та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності: Комісія вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок втрати керуванням автомобілем лейтенантом «…», при дії зовнішнього фактору - несприятливих погодних умов (ожеледиці); загибель лейтенанта «…» та солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, але не пов'язана з бойовим ураженням, або діями з противника, у стані алкогольного сп'яніння або наркотичних чи токсичних отруйних речовин не перебували; та пропонує скласти акт за формою НВ-3 (а.с. 22).
Наказом Командира Військово частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 №145 постановлено: солдата ОСОБА_3 , який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22.02.2023, у зв'язку зі смертю виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; смерть пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 13.06.2023 №1876-Д, ОСОБА_3 в період з 09.10.2022 по 29.10.2022, з 03.11.2022 по 05.12.2022, з 11.02.2023 по 23.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України; підстава: накази №101 від 08.04.2023, №158 від 20.11.2022, №51 від 19.02.2023, №181 від 10.12.2022, №58 від 27.02.2023, №83 від 24.03.2023 (а.с. 19).
Листом від 18.06.2024 Слідче управління Національної поліції України в Харківській області повідомило позивача 1 про те, що колишнім слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області здійснювалося досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023220000000211 від 22.02.2023 за фактом ДТП, що сталася 22.02.2023, під час якої відбулося зіткнення автомобілів під керуванням, зокрема, лейтенанта «…», внаслідок чого водій та пасажир ОСОБА_3 загинули на місці; досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 24.05.2023 №10-12/621-ДМ/23, причиною смерті ОСОБА_3 стала травма грудної клітки у вигляді перелому 3 грудного хребця з розривом спинного мозку; згідно з висновком вказаної експертизи, при дослідженні крові та сечі ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у кількості 0,67 проміле, що відповідає легкому алкогольному сп'янінню (а.с. 29).
Відповідно до Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (Протокол №2004 від 01.07.2023), травма ОСОБА_3 «Перелом грудного відділу хребта. Множинна травма грудної клітки. Гемоторакс. Ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної події», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 01.03.2023 Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/621-Дм/23, виданим Харківським обласним бюро МСЕ; Актом проведення розслідування нещасного випадку (ф. НВ-2) від 18.05.2023, проведеним на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2023 №322; Довідкою про безпосередню участь особи у бойових діях від 13.06.2023 №1876-Д - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ (а.с. 20).
Позивачі звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявами та документами про виплату одноразової грошової допомоги від 18.09.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_3 29.09.2023 надіслано Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) лист №12/1/4839 про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №975, надається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям, військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Травма і причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги; ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Комісією Міністерства оборони України прийняте рішення від 15.03.2024 №5/в (Протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум), в якому зазначено: розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого 22.02.2023 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем на облаштування позицій оборони;
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 30).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
За правилами статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За правилами частини першої статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного рішення), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 4 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Як зазначалося вище, відповідно до Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (Протокол №2004 від 01.07.2023), травма ОСОБА_3 «Перелом грудного відділу хребта. Множинна травма грудної клітки. Гемоторакс. Ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної події», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 01.03.2023 Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/621-Дм/23, виданим Харківським обласним бюро МСЕ; Актом проведення розслідування нещасного випадку (ф. НВ-2) від 18.05.2023, проведеним на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2023 №322; Довідкою про безпосередню участь особи у бойових діях від 13.06.2023 №1876-Д - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Та обставина, що причина смерті ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечуєтеся та підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи.
Отже, травма, яка стала причиною смерті ОСОБА_3 , безпосередньо пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
При цьому, Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено, що загибель солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби; а відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 13.06.2023 №1876-Д, ОСОБА_3 в період, зокрема, з 11.02.2023 по 23.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (смерть настала 22.02.2023).
Відповідно до пункту 10 Порядку №975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Так, позивачі звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявами та документами про виплату одноразової грошової допомоги від 18.09.2023.
За приписами пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 29.09.2023 надіслано Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) лист №12/1/4839 про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №975, надається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям, військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Травма і причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги; ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_7 вказав на те, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги.
Проте, Комісією Міністерства оборони України прийняте рішення від 15.03.2024 №5/в (Протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум), в якому зазначено: розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого 22.02.2023 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем на облаштування позицій оборони;
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За правилами пункту 19 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, Комісія Міністерства оборони України зазначила:
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Тобто, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідач застосував дві підстави відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Щодо підстави «вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, -
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно положень статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-20 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Отже, саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (стаття 280 КУпАП).
В спірному випадку відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що солдат ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП в судовому порядку.
Натомість, в Акті проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено, зокрема, загибель солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби; у стані алкогольного сп'яніння або наркотичних чи токсичних отруйних речовин не перебував.
Тому, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з цієї підстави.
Стосовно застосування підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд зазначає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп'яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.
Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено: «Обставини, за яких стався нещасний випадок»: в результаті розслідування встановлено, що 22.02.2023 лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 та солдат «…» вирушили автомобілем лейтенанта «…» з міста «…» на облаштування позицій оборони в населеному пункті «…». Рухаючись по дорозі зі слизьким покриттям внаслідок ожеледиці між населеними пунктами «…» та «…», лейтенант «…» не справився з керуванням, автомобіль злетів в кювет, внаслідок чого лейтенант «…» та солдат ОСОБА_3 загинули на місці. Вищевказане підтверджується поясненнями солдата «…», який перебував в автомобілі, та ТВО командира.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000211 від 22.02.2023 провадилося за ознаками частини 2 статті 286 КК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 вбачається, що кримінальне провадження закрите на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України - смерть особи лейтенанта «…», який керував транспортним засобом.
Тобто, смерть ОСОБА_3 настала в період проходження військової служби; ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ; причиною смерті стала дорожньо-транспортна пригода, в якій лейтенант «…» втратив керування автомобілем при несприятливих погодній умов, що призвело до загибелі пасажира - ОСОБА_3 .
Тобто, смерть військовослужбовця ОСОБА_3 є наслідком вчинення активних дій іншим військовослужбовцем - лейтенантом «…».
Тому, відмовляючи у призначенні та виплаті заявникам одноразової грошової допомоги з підстави підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, відповідач діяв безпідставно та протиправно.
Вказане свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України призначити і виплатити батькам загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках матері - ОСОБА_1 та батьку - ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
За правилами частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
За приписами пункту 5 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, моментом виникнення у членів сім'ї загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті останнього, зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Системний аналіз положень Закону №2011-XII, Порядку №975 та встановлених судом обставин справи, дають підстави для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть (у даному випадку 22.02.2023), а не на день, який визначений позивачами у прохальній частині позову: «прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках».
Отже, одноразова грошова допомога підлягає до виплати членам сім'ї загиблого військовослужбовця з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2023 року).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже законодавцем врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця шляхом виплати її усім членам сім'ї загиблого у рівних частках. Винятком з цього є нотаріально посвідчена відмова членів сім'ї загиблого військовослужбовця від своєї частки одноразової допомоги, в такому випадку частка цих осіб розподіляється між іншими членами сім'ї, які мають право на її отримання.
ІНФОРМАЦІЯ_3 29.09.2023 надіслано Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) лист №12/1/4839 про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №975, надається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям, військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Травма і причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги; ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Тому, позивачі є належними заявниками на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Зважаючи на попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2023 року).
Такий спосіб захисту прав позивачів не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, у спірному випадку, не є втручанням у дискреційні повноваження.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивачів підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог частково.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На користь позивачів підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 07.08.2024 №9350-6342-8401-7876.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, місто Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в пункті 16 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №5/в від 15 березня 2024 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити батькам загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, у рівних частках матері - ОСОБА_1 та батьку - ОСОБА_2 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 605 грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства оборони України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 листопада 2024 року
Суддя К.М. Недашківська