про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року м. Рівне№460/12976/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудима, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою
Військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про відшкодування майнової шкоди,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 3335,90 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В силу вимог ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з усталеною практикою, викладеною Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.02.2019 року у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі №11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі №14-481цс18 спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. У цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 340/685/19.
При цьому, суд враховує, що встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчить зміст позову, в період з 30.07.2021 по 17.01.2022 відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На момент виключення позивача зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення згідно з довідкою про взаємозалік грошових коштів за речове майно №1 від 17.01.2022, за відповідачем залишилася заборгованість за видані предмети речового майна особистого користування, строки яких не закінчилися, у розмірі 3335,90 грн.
Отже, предметом розгляду в даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за видане речове майно, а отже вказані правовідносини виникли із відносин публічної служби і до них слід застосовувати місячний строк звернення, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 22.10.2024, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому позову було скеровано до суду, тобто з пропуском місячного строку звернення.
При цьому, доводи позивача про поважність причин пропуску такого строку з огляду на постійне переміщення посадових осіб військової частини в районі виконання бойових завдань по території України, суд оцінює критично, позаяк відповідно до наданих до заяви наказів відрядження посадових осіб відбувалося в період з 24.02.2022 по 19.02.2024, а до суду з даним позовом позивач звернувся лише в жовтні 2024 року.
Судом також враховує, що 10.05.2024 позивачем направлялася відповідачу претензія з пропозицією добровільно протягом 30 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість в сумі 3335,90 грн. Однак жодних доказів вручення відповідачу такої претензії, отримання позивачем відповіді від нього до матеріалів позову не долучено.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав жодних належних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 22.10.2024 з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску;
2) доказів вручення відповідачу претензії, надісланої позивачем 10.05.2024, а також відповіді на неї у разі надання такої останнім.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.С. Гудима