04 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11440/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
26 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), відповідно до якої просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 23.08.2024 року про зменшення пенсії ОСОБА_1 до 22 955,52 грн, виходячи із середньомісячного заробітку 38 259,2 грн.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII. Станом на 01.09.2024 отримував пенсію обмежену максимальним розміром, яка складала 23610 грн. Однак, 05.09.2024 після отриманні пенсійних виплат дізнався, що розмір його пенсії зменшено до 22955,52 грн. З цього приводу 05.09.2024 позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із запитом, про підстави зменшення йому пенсійних виплат. 23.09.2024 надійшла відповідь від ГУ ПФУ України в Донецькій області, з якої вбачалось, що рішенням Відповідача № 914130177754 від 23.08.2024р. здійснено перерахунок пенсії та розмір пенсії зменшено до 22 955,52 грн, з метою уникнення переплат. Відповідачем на виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 200/12257/21 від 18.04.2024р. було визначено, що середньомісячний заробіток позивача складає 38259,2 грн, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку складає 60 %, а основний розмір пенсії від заробітку зменшено до 22 955,52 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.18/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 по справі №200/1006/20-а, яке набрало законної сили 09.06.2021, Головне управління зобов'язано здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697) на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 31.03.2020 року №18-85-570 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У липні 2021 року на виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 по справі № 200/1006/20-а було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 з урахуванням довідки Прокуратури Донецької області від 31.03.2020 року №18-85-570. Нормами частини 2 статті 86 Закону № 1697 закріплено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Пенсії обчислено відповідно до Закону № 1697 в розмірі 60% середньомісячного заробітку станом на 06.09.2017. З 13.12.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 склав 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн, з 01.07.2021 - 18540,00 грн. У серпні 2021 року Позивач звернувся до Головного управління з заявою, в якій просив перерахувати пенсію за вислугу років, виходячи з 90 % заробітної плати на підставі довідки від 31.03.2020 № 18-85/570. Листом від 26.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, виходячи з 90% заробітку та встановлення обмеження максимального розміру пенсії. Зазначені дії Головного управління були оскаржені Позивачем в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №914130177754 від 20.08.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині її визначення, виходячи з 60 відсотків від заробітку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків від заробітку. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по справі № 200/12257/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 змінено в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а також в абзаці першому резолютивної частини виключено слово «частково», в частині задоволення позовних вимог: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 20.08.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині її визначення, виходячи з 60 відсотків від заробітку; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків від заробітку - рішення скасувати та прийняти у зазначеній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, абзац п'ятий резолютивної частини рішення скасовано. На виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 200/12257/21 та з метою уникнення переплати, пенсійну справу ОСОБА_1 з 01.09.2024 приведено до відповідності, а саме: встановлено 60% розрахунку від заробітку. Розмір пенсії з 01.09.2024 становить 38259,20 х 60% = 22955,52 грн, що призвело до зменшення розміру пенсії. Про зазначений факт Позивача повідомлено листом від 20.09.2024 № 0500-0220-8/94076/
01 листопада 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером та з 16.02.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 по справі №200/1006/20-а, яке набрало законної сили /https://reyestr.court.gov.ua/Review/88295998/, Головне управління зобов'язано здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697) на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 31.03.2020 року №18-85-570 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Як зазначено у відзиві на позовну заяву, у липні 2021 року на виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 по справі № 200/1006/20-а було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 з урахуванням довідки Прокуратури Донецької області від 31.03.2020 року №18-85-570. Пенсію обчислено відповідно до Закону № 1697 в розмірі 60% середньомісячного заробітку станом на 06.09.2017. З 13.12.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 склав 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн, з 01.07.2021 - 18540,00 грн.
Відповідно до рішення №914130177754 про перерахунку пенсії позивача від 04.11.2021 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з середньомісячного заробітку у розмірі 70000,00 грн та загального проценту розрахунку пенсії від заробітку - 60%, в результаті якого основний розмір пенсії від середнього заробітку склав 42000,00 грн /а.с. 9/. Максимальний розмір пенсії: з 01.04.2021 - 17690,00грн., з 01.07.2021 -18540,00 грн, з 01.12.2021 - 19340,00 грн, що підтверджено листом відповідача від 29.04.2022 №6130-4879/3-15/8-500/22 /зв.а.с. 8/.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №914130177754 від 20.08.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині її визначення, виходячи з 60 відсотків від заробітку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків від заробітку. В іншій частині позовних вимог - відмовлено /а.с. 18-21/.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по справі № 200/12257/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 змінено в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а також в абзаці першому резолютивної частини виключено слово «частково», в частині задоволення позовних вимог: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 20.08.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині її визначення, виходячи з 60 відсотків від заробітку; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків від заробітку - рішення скасувати та прийняти у зазначеній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, абзац п'ятий резолютивної частини рішення скасовано /а.с. 14-15/.
Як зазначено у відзиві на позовну заяву та у листі відповідача від 10.09.2024 на виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 200/12257/21 та з метою уникнення переплати, пенсійну справу ОСОБА_1 з 01.09.2024 приведено до відповідності, а саме: встановлено 60% розрахунку від заробітку. Розмір пенсії з 01.09.2024 становить 38259,20 х 60% = 22955,52 грн, що призвело до зменшення розміру пенсії /а.с.10/.
Вважаючи свої права порушеними таким зменшенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ), частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлювала, що працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
За змістом пункту "а" частини другої цієї статті, пенсії за вислугу років призначаються слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на 3 відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на 2 відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія.
Законом України від 12.07.2001 №2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до частини першої якої прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною дванадцятою цієї статті, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII) та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.14 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Предметом даного спору є правомірність рішення пенсійного органу про перерахунок пенсії позивача з № 914130177754 від 23.08.2024 року про зменшення пенсії ОСОБА_1 до 22 955,52 грн, виходячи із середньомісячного заробітку 38 259,2 грн.
Підставою такого рішення відповідач визначив виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 200/12257/21 та уникнення переплати, пенсійну справу ОСОБА_1 з 01.09.2024 приведено до відповідності, а саме: встановлено 60% розрахунку від заробітку. Розмір пенсії з 01.09.2024 становить 38259,20 х 60% = 22955,52 грн.
Так, суд наголошує, що відповідачем 26.06.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 з 06.04.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90 відсотків від заробітку. Розмір пенсії з 06.04.2023 склав - 38259,20 х 90% = 34433,28 грн., у зв'язку з чим застосовано максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 20930,00 грн.
Однак Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по справі № 200/12257/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 200/12257/21 змінено в мотивувальній частині в редакції цієї постанови, а також в абзаці першому резолютивної частини виключено слово «частково», в частині задоволення позовних вимог: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 20.08.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині її визначення, виходячи з 60 відсотків від заробітку; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків від заробітку - рішення скасувати та прийняти у зазначеній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, абзац п'ятий резолютивної частини рішення скасовано /а.с. 14-15/.
Натомість суд зауважує, що Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 200/12257/21 не зобов'язано відповідача здійснити будь-які перерахунки пенсії позивача.
При цьому, 01.11.2021 Позивач звернувся до Головного управління з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку із збільшенням розміру складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури /зв.а.с. 68/. До заяви було додано Довідку Прокуратури Донецької області від 11.05.2021 року №21-85-726.
03.11.2021 відповідачем проведено перерахунку пенсії згідно з вищевказаною довідкою, що підтверджується рішенням № 914130177754 /а.с. 68/. Розмір пенсії обчислений відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697) у розмірі 60% середньомісячного заробітку (70000грн*60%=42000грн), та з урахуванням законодавчих обмежень максимального розміру пенсії, обґрунтовано до виплати була сума пенсії в розмірі 23610грн.
Суд звертає увагу на те, що внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.09.2024 розмір пенсійної виплати зменшився з 23610,00 грн до 22955,52 грн.
Суд особливо наголошує, що перерахунок пенсії 01.09.2024 не є наслідком неправомірних дій позивача та/або страхувальника. Також, під сумнів в межах провадження у даній справи не ставиться і правомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром та визначеного відсоткового значення такої пенсії.
В той же час, відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи не із останньої довідки про розмір середньомісячного заробітку від 11.05.2021 року №21-85-726, а застосовуючи попередню (не останню) довідку із меншим розміром середньомісячного заробітку.
Відповідно до пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Основного Закону України).
Аналогічний припис закріплено у частині першій статті 6 КАС України.
А відповідно до частини другої згаданої статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР, який набрав чинності з 11.09.1997, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), взявши на себе зобов?язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов?язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Так, право на пенсію включається в поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція “майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися “правом власності», а відтак і “майном» (щодо прийнятності заяви у справі Broniowski v. Poland, заява № 31443/96, пункт 98, “Сук проти України», заява № 10972/05, пункт 22).
Європейський суд з прав людини у пункті 41 рішення від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" (заява №10441/06) зазначив: "якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства (див. ухвалу щодо прийнятності у справі “Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви №№ 65731/01 та 65900/01, п. 54, ECHR 2005-Х)".
У пункті 70 рішення від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
У пункті 71 цього рішення зазначено, що принцип “належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип “належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Отож дії ГУПФ України в Донецькій області щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 з 23610,00 грн до 22955,52 грн є протиправними, оскільки не відповідають наведеному вище припису пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 23.08.2024 року щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 до 22955,52 грн, виходячи із середньомісячного заробітку 38259,20 грн, зобов'язавши відповідача відновити нарахування позивачу з 01.09.2024 пенсії, виходячи із середньомісячного заробітку, визначеного у Довідці Прокуратури Донецької області від 11.05.2021 року №21-85-726 та провести виплати за вирахуванням фактично сплачених сум.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с. 23/.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України та з огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914130177754 від 23.08.2024 року щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 до 22955,52 грн, виходячи із середньомісячного заробітку 38259,20 грн.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування позивачу з 01.09.2024 пенсії, виходячи із середньомісячного заробітку, визначеного у Довідці Прокуратури Донецької області від 11.05.2021 року №21-85-726, та провести виплати за вирахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський