. 04 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9728/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
14 серпня 2024 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 210609,95 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась за адресою місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте остання повернулась до суду з відміткою поштового відділення від 14 жовтня 2024 року про неможливість вручення відправлення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За викладених обставин, суд вважає ухвалу про відкриття провадження у справі від 19 серпня 2024 року врученою ФОП ОСОБА_1 належним чином, а відповідача - таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів на спростування доводів позовної заяви не надав.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
З 19 березня 2019 року по 25 березня 2019 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань правильності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено відповідний акт та винесено податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2019 року:
№ 0005181305 про збільшення податкових зобов'язань з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 110409,98 та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27602,50 грн;
№ 0005191305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 170,00 грн;
№ 0005201305 про збільшення податкових зобов'язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 8326,42 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2081,61 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу на його податкову адресу, однак не були вручені та повернулись відправнику з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
У розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувались, а відтак, визначені ними суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В силу вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлений чинним законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.
Внаслідок порушення відповідачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання контролюючим органом, у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню в сумі 62019,44 грн.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Контролюючим органом 14 червня 2019 року винесено податкову вимогу № 76998-51/1603, яка у розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою відповідачу.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкового боргу в добровільному порядку або доказів його спростування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органа є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг:
з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 195852 (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 79 (сімдесят дев'ять) копійок на розрахунковий рахунок: UА208999980333159341000016706, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Кременчук/11010500, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),
з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 14757 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 16 (шістнадцять) копійок на розрахунковий рахунок: UА138999980313020137000016001, отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/11011001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова