03 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/7020/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Павлюка І.О.,
представника третьої особи - Рубана О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , Генеральний штаб Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до А2802 (надалі також відповідач), треті особи: військова частина НОМЕР_2 , Генеральний штаб Збройних Сил України, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складення та невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" та витягу з журналу бойових дій;
зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 витяг з журналу бойових дій відповідно до якого він залучався до виконання бойових завдань у жовтні та листопаді 2023 року;
зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що мали місце у період з 29 жовтня по 01 листопада 2023 року, оформлену згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він у період з 29.10.2023 по 01.11.2023 був залучений до виконання бойового розпорядження та брав безпосередню участь у бойових діях в районі н.п. Кринки Херсонської області, отримав травму, був евакуйований та у подальшому проходив лікування. Однак відповідач за результатами службового розслідування відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", та витягу з журналу бойових дій, мотивуючи відмову посиланнями на невиконання позивачем бойового розпорядження.
2. Позиція відповідача та третіх осіб.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 85-87/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що за результатами службового розслідування встановлено факт невиконання старшим солдатом ОСОБА_1 бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , тоді як відповідно до журналу обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 факт отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) упродовж 2023 року не зафіксовано, внаслідок чого немає підстав для видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
Представник Генерального штабу Збройних Сил України у письмових поясненнях зауважила, що порушені у позовній заяві питання не стосуються повноважень Генштабу ЗСУ /а.с. 78-79/.
Командир військової частини НОМЕР_2 у письмових поясненнях зазначив, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду /а.с. 105-106/.
3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у відповіді на відзив /а.с. 93-94/ наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що факт перебування позивача у районах бойових дій та отримання ним травми підтверджений актом службового розслідування та формою 100 /а.с. 93-94/.
У підготовчому засіданні 05.09.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 03.10.2024 позивач та його представник позовні вимоги підтримали й просили їх задовольнити, а представник військової частини НОМЕР_2 - покладався на розсуд суду.
Представник відповідача у відзиві на позов просив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник Генерального штабу Збройних Сил України у судове засідання 03.10.2024 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 03.10.2024 суд заслухав пояснення свідка - солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який проходив військову службу та перебував у районах ведення бойових дій разом з позивачем.
Обставини справи
Старший солдат ОСОБА_1 з 31.07.2022 проходив військову службу на посаді гранатометника 3 відділення 1 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_2 /а.с. 15/.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2023 №206 позивач був відряджений до 2-го стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України та у подальшому переведений у розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 , що відповідач не заперечував.
Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), на підставі рапорту командира 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.11.2023 №17378/р та на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2023 №2467 "Про призначення службового розслідування стосовно факту невиконання бойового завдання військовослужбовцями" у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та обставин, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України за фактом невиконання бойового завдання /а.с. 23-25/.
За висновком службового розслідування військовослужбовці 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України, зокрема старший солдат ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану несумлінно поставились до своїх службових обов'язків, чим порушили встановлений порядок підлеглості і вчинили діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України /а.с. 26-40/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.02.2024 №146 "Про підсумки службового розслідування за фактом невиконання військовослужбовцями 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України бойового завдання" наказано заступнику командира з морально-психологічного забезпечення 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України надати на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань повідомленням з супровідним листом копії матеріалів службового розслідування за формальними ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України в діях (...) старшого солдата ОСОБА_1 /а.с. 20-22/.
Представник позивача, адвокат Павлюк І.О. у березні та квітні 2024 року звертався до командира військової частини НОМЕР_1 з адвокатськими запитами щодо надання належним чином засвідченого витягу з журналу бойових дій щодо участі старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях, внесення змін за фактом отриманого позивачем поранення (контузії) у журнал обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 , надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання бойового розпорядження від 29.10.2023 №161 /а.с. 46-57/.
Крім того, позивач у травні 2024 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому просив: надати належним чином засвідчений витяг з журналу бойових дій щодо участі старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях, внести зміни за фактом отриманого ним поранення (контузії) у журнал обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 , надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання бойового розпорядження від 29.10.2023 №161 /а.с. 60-62/.
Посилаючись на те, що відповідач не розглянув по суті вищезгадані адвокатські запити та рапорт старшого солдата ОСОБА_1 , не надав позивачу витяг з журналу бойових дій та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок (абзац другий); бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим (абзац третій); беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини (абзац четвертий); дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України (абзац сьомий); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни (абзац одинадцятий).
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі статтею 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
У силу статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з частинами першої, третьої статті 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до частини першої статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
За змістом частин першої, другої статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
У силу частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
За змістом статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.1.22017 №608 (далі - Порядок №608) службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
У силу пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Пунктом 3 розділу IV Порядку № 608 визначено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Пунктами 1, 5, 6 розділу V Порядку №608 визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з пунктами 1, 6 розділу IV Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується наявності або відсутності підстав для складення та надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", та витягу з журналу бойових дій.
За обставин спору гранатометник відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_1 , відряджений до ІНФОРМАЦІЯ_1 та переведений у розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 , 30.10.2023 у складі 2 САДН 36 ОБрМП був направлений для виконання бойових завдань у районі АДРЕСА_1 .
У рапорті командира НОМЕР_3 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України від 05.11.2023 та акті службового розслідування зазначено, що переправившись вночі на лівий берег р. Дніпро особовий склад групи заблукав, не дійшов до визначених позицій, а вранці запросив евакуацію, не виконавши поставлених перед ними завдань, чим, за висновком службового розслідування, військовослужбовці (у т.ч. позивач) порушили свої військові обов'язки під час дії правового режиму воєнного стану та приписи статей 11, 16, 30, 37, 125-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що виразилось у відкритій відмові продовжувати виконувати бойове завдання.
З письмового пояснення командира зведеного підрозділу 2 САДН слідує, що військовослужбовці НОМЕР_3 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ з 30.10.2023 брали участь в бойових діях шляхом виконання бойового завдання в околицях АДРЕСА_1 ; близько 10:00 31.10.2023 молодший лейтенант ОСОБА_3 зв'язався по рації з командиром групи для уточнення стану справ та координації дій щодо виконання бойового завдання, однак командир групи відмовився виконувати будь-які завдання і просив виводу всієї групи з району виконання бойового завдання. У ніч з 01.11.2023 на 02.11.2023 групу вивели з району виконання бойового завдання на правий берег р. Дніпро.
Водночас, як зазначено в акті службового розслідування, з письмових пояснень військовослужбовця 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ молодшого лейтенанта ОСОБА_3 стало відомо, що 31.10.2023о 09:00 ним зафіксовано факт неможливості виконання бойового завдання через постійні артобстріли та роботу авіації по ввіреному йому підрозділу. Приблизно о 21:00 01.11.2023 розпочато процес евакуації військовослужбовців з лівого берегу р. Дніпро.
У розділі 5 акта службового розслідування зазначено, що військовослужбовці 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ через артилерійські обстріли та роботу авіації противника по військовослужбовцях під час виконання ними бойового завдання в районі АДРЕСА_1 та акубаротравми, отримані військовослужбовцями внаслідок цих обстрілів, не виконали бойове завдання командира 2 САДН 36 ОБрМП та були евакуйовані з лівого берега р. Дніпро 02.11.2023.
У розділі 9 "Причини та умови, що сприяли правопорушенню" акта службового розслідування зазначено, що передумовою невиконання бойового завдання військовослужбовцями 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ були постійні артилерійські обстріли, робота авіації противника по військовослужбовцях під час виконання ними бойового завдання в районі АДРЕСА_1 та акубаротравми, отримані військовослужбовцями внаслідок цих обстрілів.
Далі в акті службового розслідування зазначено, що військовослужбовці виконували бойове завдання, однак через артилерійські обстріли та роботу авіації противника під час виконання ними бойового завдання в районі АДРЕСА_1 , військовослужбовцями (зокрема, старшим солдатом ОСОБА_1 ) отримано акубаротравму, що підтверджено формою 100.
Наведене віднесено до обставин, що пом'якшують вину військовослужбовців 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема позивача.
Обставин, що обтяжують вину військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема позивача, службовим розслідуванням не встановлено.
За висновком службового розслідування запропоновано: до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема старшого солдата ОСОБА_1 , не притягувати; виплатити щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за жовтень та листопад 2023 року.
Тож за результатами службового розслідування встановлено факт невиконання військовослужбовцями 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема позивачем, бойового завдання з огляду на поважні причини: постійні артилерійські обстріли, роботу авіації противника, внаслідок чого позивач отримав акубаротравму, що підтверджено формою 100 /а.с. 41/.
У ході службового розслідування не встановлено наявності обтяжуюючих обставин чи настання негативних наслідків в результаті невиконання позивачем бойового завдання.
На неодноразову вимогу суду відповідач не надав доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема позивачем, на підставі акта службового розслідування та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.02.2024 №146 "Про підсумки службового розслідування за фактом невиконання військовослужбовцями 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України бойового завдання".
Позивач на запитання суду повідомив, що йому такі обставини невідомі.
У судовому засіданні 03.10.2024 суд заслухав пояснення свідка - солдата ОСОБА_2 , який безпосередньо перебував разом позивачем у складі групи військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, що 30.10.2023 були направлені з метою виконання бойового завдання у район АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що особовим складом групи військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ дійсно було отримано бойове завдання, 29.10.2023 група перебралась на лівий берег р. Дніпро та оскільки переміщення вдень було ускладнено в подальшому вночі 30.10.2023 військовослужбовці наблизились до АДРЕСА_1 , однак внаслідок масових артилерійських обстрілів свідок ОСОБА_2 отримав поранення (акубаротравма), а подальше переміщення групи не видавалось можливим.
Свідок повідомив, що загалом з групи військовослужбовців (11 осіб) акубаротравми внаслідок постійних масованих обстрілів артилерії та роботи авіації противника отримали вісім військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, з урахуванням чого подальше виконання бойового завдання видавалось неможливим через отримані поранення та загрозу життю особовому складу.
01.11.2023 особовий склад запросив евакуацію та в ніч на 02.11.2023 був евакуйований на правий берег р. Дніпро. При цьому, за твердженням свідка, медичні працівники військової частини НОМЕР_1 у точці евакуації (непрацююча АЗС) були відсутні, а особовий склад групи військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ був доставлений для надання медичної допомоги до іншого підрозділу.
У подальшому військовослужбовці 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ звернулись до військового госпіталю при поліклініці у АДРЕСА_2 , де їм (у т.ч. старшому солдату ОСОБА_1 ) була надана медична допомога та складена форма 100.
Свідок також повідомив, що після повернення у розташування військової частини НОМЕР_1 військовослужбовці 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ надали командуванню пояснення щодо неможливості виконання бойового завдання, а також відомості про отримання травм (контузій).
Отож поясненнями свідка підтверджено факт неможливості виконання бойового завдання особовим складом групи НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ внаслідок поважних причин, а саме: постійних артилерійських обстрілів та роботи авіації, а також отримання більшістю особового складу травм (акубаротравми).
На виконання вимог частини першої розділу 2 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивач повідомив своє безпосереднє командування про погіршення стану здоров'я та був направлений до лікувального закладу, де був госпіталізований з подальшою фіксацією отриманих травм.
Стосовно доводів відповідача про неможливість складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та надання позивачу витягу з журналу бойових дій, оскільки у Журналі обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 не зафіксовано факту отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва) старшим солдатом ОСОБА_1 суд зауважує, що факт отримання позивачем травми безпосередньо під час перебування в районах ведення бойових дій знайшов своє підтвердження в ході службового розслідування та відображений в акті службового розслідування.
Крім того, отримання позивачем акубаротравми підтверджено формою 100, тобто належним чином оформленою медичною документацією.
Доводи відповідача про наявність в діях старшого солдата ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд оцінює з урахуванням того, що під час розгляду справи на неодноразову вимогу суду військовою частиною НОМЕР_1 не надано відомостей про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями 2 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ, зокрема позивачем, на підставі акта службового розслідування та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.02.2024 №146 "Про підсумки службового розслідування за фактом невиконання військовослужбовцями 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України бойового завдання".
Правова кваліфікація діянь позивача знаходиться поза компетенцією адміністративного суду.
Командування військової частини НОМЕР_2 неодноразово зверталось до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та витяг з Журналу бойових дій щодо участі військовослужбовців НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ (у т.ч. позивача) у бойових діях (листи від 08.03.2024 вих.№53, від 01.04.2024 вих.№689/201/19/201/пс) /а.с. 42-45/.
Крім того, представник позивача, адвокат Павлюк І.О. у березні та квітні 2024 року звертався до командира військової частини НОМЕР_1 з адвокатськими запитами щодо надання належним чином засвідченого витягу з журналу бойових дій щодо участі старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях, внесення змін за фактом отриманого позивачем поранення (контузії) у журнал обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 , надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання бойового розпорядження від 29.10.2023 №161 /а.с. 46-57/.
Також позивач у травні 2024 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому просив: надати належним чином засвідчений витяг з журналу бойових дій щодо участі старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях, внести зміни за фактом отриманого ним поранення (контузії) у журнал обліку травм з втратою працездатності військової частини НОМЕР_1 , надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання бойового розпорядження від 29.10.2023 №161 /а.с. 60-62/.
Проте відповідь на вищезгадані звернення військовою частиною НОМЕР_1 не надана.
У силу пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, на військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
За змістом пункту 21.25 названого Положення для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ІНФОРМАЦІЯ_2 надаються такі документи (засвідчені копії документів): (...) довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363, журнал бойових дій - звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Пунктом 1 Розділу IV Інструкції №363 передбачено, що журнал бойових дій ведеться, зокрема, у військових частинах з моменту отримання наказу (директиви) про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій.
За змістом пункту 2 Розділу IV Інструкції №363 ведення журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних документів, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.
Відповідно до пункту 4 Розділу IV Інструкції №363 обов'язковими складовими журналу бойових дій є: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угрупування своїх військ та військ противника; співвідношення сил та засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавались командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вищевикладених обставин суд погоджується з доводами позивача про наявність в діях військової частини НОМЕР_1 бездіяльності щодо не складення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" та витягу з журналу бойових дій.
Таку бездіяльність відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України належить визнати протиправною.
Крім того, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав у спірних відносинах, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 витяг з журналу бойових дій, відповідно до якого він залучався до виконання бойових завдань у жовтні та листопаді 2023 року, та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що мали місце у період з 29 жовтня по 01 листопада 2023 року, оформлену згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
А тому, зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів понесення інших судових витрат не надав.
Відповідач та треті особи доказів понесення судових витрат суду не надали.
Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" та витягу з журналу бойових дій.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 витяг з журналу бойових дій, відповідно до якого він залучався до виконання бойових завдань у жовтні та листопаді 2023 року, та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що мали місце у період з 29 жовтня по 01 листопада 2023 року, оформлену згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_4 ).
Треті особи:
1) військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; АДРЕСА_5 );
2) Генеральний штаб Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.10.2024.
Суддя Олександр КУКОБА