Справа № 420/32036/24
04 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до КДКА Одеської області, ВКДКА про визнання протиправним та скасування рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (відповідач-1), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р. та рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури №VІІІ-001/2024 від 29.08.2024р.-провадження № 762/23.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року провадження у справі залишено без руху.
На виконання вищенаведеної ухвали позивачем надано заяву про виконання ухвали суду.
Так суд вказує на те, що в ухвалі суду від 21.10.2024 року позивачу вказувалось на таке.
Відповідно до п.2, ч.5, ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з вищенаведеної норми КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб), тоді як позивач у позові вказує відповідачів як «КДКА Одеської області» та «ВКДКА», що не відповідає означеним приписам.
У наданій на виконання ухвали заяві позивач вказує повну назву відповідачів, проте суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків виходячи з такого.
Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст.ст. 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного подання, направляється сторонам, а тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами, викладеними у позові, та у разі відкриття провадження направляє копії позову учасникам справи.
Таким чином позивачу необхідно надати до суду адміністративний позов у відповідності до кількості сторін із зазначенням вказаних ним виправлень у заяві (уточненні).
Також в ухвали суду від 21.10.2024 року зазначалось таке.
Частиною 2 статті 122 КАС України регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин 3, 4 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У той же час, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон №5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналізуючи вказані обставини суд вказує, що законами можуть встановлюватись інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду.
Необхідно також наголосити, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосування строк на оскарження, який визначений приписами Закону №5076-VІ щодо рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р.
Як вбачається зокрема з позову ОСОБА_1 оскаржено рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Разом з цим, до суду із позовними вимогами в цій частині позивач звернувся 14.10.2024. У той же час рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області винесене 28.11.2023р. Отже, на переконання суду, позивачем пропущеного строк звернення до суду в частині позовних вимог заявлених до відповідача-2.
Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Також суд вказує, що між правовими нормами КАС України та Закону №5076-VI відсутні колізії, адже тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом N5076-VI. У свою чергу, норми КАС України є загальними в даному випадку.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 11.09.1997 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини справа «Устименко проти України (заява №32053/13) (остаточне 29.01.2016) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Поряд з цим, згідно п. 41 Європейського суду з прав людини справа «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) від 03.04.2008 суд вказав наступне: «…правова система батьох країн - членів передбачачє можливість продовження строків, якщо для цього є обгрунтувані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреціних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від суддів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata..».
У справі «Каменівська проти України» (заява № 18941/04, Рішення від 30 серпня 2006 року) Європейський суд з прав людини вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
При цьому як вбачається з заяви яку надано на виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач наводить обргунтування пропуску строку шляхом зазначення обставин щодо рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VIII-001/2024 від 29.08.2024 року, зокрема те, що таке рішення було отримане 12.09.2024 року.
Водночас суд акцентує увагу позивача на тому, що питання строку порушується судом саме в частині його вимог згідно яких останній просить суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р.
Також суд повторно звертає увагу позивача на те, що згідно із частиною 1 статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Тобто в даному випадку позивач мав 30 днів щоб звернутися до суду з метою оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р. Та обставини щодо отримання позивачем рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури №VІІІ-001/2024 від 29.08.2024р.-провадження № 762/23 жодним чином не обґрунтовують пропущений строк звернення до суду в частині рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28.11.2023р.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин позивачу має бути продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду позову з усуненнями недоліків у відповідності до кількості сторін та заяви про поновлення строку звернення до суду з урахуванням обставин наведених у цій ухвалі суду.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.А.Іванов
продовжено строк на усунення недоліків