Справа № 420/1942/24
23 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Кравчук Т.М.,
представника відповідача Цвяк А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування» від 08 грудня 2023 року за № 67 в частині що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у висновках акту службового розслідування та в оскаржуваному наказі позивач звинувачується у порушенні статей 30, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині не здійснення контролю за виконанням наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2023 року №260 «Про здійснення заходів контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням» та не проявлені вимогливості щодо його виконання підлеглими. Необхідно зазначити, що в Херсонському ЗВ ВСП 04.11.2023 року накази з основної діяльності та з адміністративно-господарської діяльності не видавалися взагалі. Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про здійснення заходів контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням» 04.11.2023 року також не видавався. Тому позивач не міг допустити невиконання наказу, який не видавався. Отже позивач не порушував статей 30, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. 16.09.2023 після надходження до зонального відділу вказівки керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про усунення порушень вимог законодавства при виконані судових рішень у кримінальних справах позивач негайно призначив перевірку, про що свідчить резолюція на листі керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (вх.. №6127 від 15.09.23 «підполковник ОСОБА_2 провести перевірку до 12.10.23, доповісти 13.10.23». В зв'язку з вибуттям підполковника ОСОБА_2 у відпустку проведення перевірки було передоручено підполковнику ОСОБА_3 . В ході проведення перевірки начальник групи виявлення, припинення злочинів та правопорушень зонального відділу підполковник ОСОБА_3 не знайшов підтвердження фактів вини капітана ОСОБА_4 та ст. лейтенанта ОСОБА_5 , відносно яких Херсонською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони було складено адміністративні протоколи за статею 172-15 «Недбале ставлення до військової служби» КУпАП, що відображено у його доповідній записці. Оскільки відносно військовослужбовців вже складені адміністративні протоколи, які знаходяться на розгляді в суді, підполковник ОСОБА_6 в останньому абзаці доповідної записки надав пропозицію вирішити питання притягнення капітана ОСОБА_4 та ст. лейтенанта ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності після винесення рішення суддею у справах про адміністративні правопорушення(встановлення вини). В порушення п.3.3 розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, причинний зв'язок між правопорушенням, та виконанням функціональних обов'язків військової служби підполковником ОСОБА_6 , який проводив перевірку, ступінь його вини, встановлення фактів порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, в ході службового розслідування не досліджувалися та не встановлені. Пояснення позивача від 03.12.2023 не враховані під час прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності. Нормативний документ (Інструкція) зобов'язує командування (керівництво) військової частини встановити строки виконання документа. Позивачем ці вимоги виконані: в резолюції на листі керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони вх. №6127 від 15.09.23 чітко визначено виконавцю «перевірку провести до 12.10.23, а доповідь надати 13.10.23», тобто на 2 дні раніше вказаного терміну керівником Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Тобто п. 3.11.5 Інструкції з діловодства №124 позивачем виконана в повному обсязі, вимоги статті не порушувалися. Відповідно резолюція датована 15.09.23 року. Позивач перебував у відпустці з 27.09.2023 по 13.10.2023 включно (встановлений факт, відповідні накази є у відповідача). 14.10.2023 після виходу з відпустки позивач вважав, що перевірка проведена і надано доповідь до Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. В другій половині дня 14.10.23 при передачі посади у ТВО начальника зонального відділу (на час відпустки позивача) підполковника ОСОБА_2 стало відомо що підполковник ОСОБА_6 не закінчив перевірку, після чого позивач наказав негайно закінчити перевірку та надати доповідь, що було зроблено 15 та 16 жовтня 2023 року відповідно. В порушення п.3.3 розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, причинний зв'язок між правопорушенням, та виконанням функціональних обов'язків військової служби підполковником ОСОБА_6 , який проводив перевірку, ступінь його вини, встановлення фактів порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, в ході службового розслідування не досліджувалися взагалі. Пояснення позивача від 03.12.2023 не були прийняті до уваги. Також, під час накладення дисциплінарного стягнення не було враховано: характер та обставини вчинення правопорушення, наслідки, тривалість військової служби.
Від представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та викладає обставини, встановлені комісією під час проведення дисциплінарного провадження. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до службової картки позивач під час проходження служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 2023 року має вісім не знятих дисциплінарних стягнень. Під час проведення службового розслідування та прийняття рішення було з'ясовано всі обставини та факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Крім того, позивач жодним чином не обґрунтовує незаконне, на його думку, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а лише трактує статті ДС ЗСУ.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій викладені доводи, зазначені в позовній заяві. Крім того, у відповіді на відзив представник позивача, крім іншого, зазначив, що відповідач у відзиві взагалі не надає відповіді на питання, чому в порушення абзацу 1 п. 3 розділу 6 наказу від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» примірник акту службового розслідування не був надісланий до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як до структурного підрозділу відповідно п. 1.1. Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №70. Відзив взагалі не містить заперечень та обґрунтувань щодо предмету позову, та обґрунтувань притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у ньому наводиться зміст акту перевірки та оскаржуваного наказу. Службове розслідування проведено поверхово, не в повному обсязі, метою службове розслідування було не встановлення дійсних причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушенню, а притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про упереджене ставлення до позивача з боку командира військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22 березня 2024 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року призначено судові засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 23 липня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07 листопада 2023 року керівник Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до начальника Південного ТУ ВСП із листом щодо проведення службового розслідування відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за фактом неналежного та несвоєчасного розгляду вказівки від 15.09.2023 про усунення порушень вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах та притягнення до відповідальності винних осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 217-220 т. 1).
22 листопада 2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 397, яким відповідно до службового листа керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 07.11.2023 року № 5-4-2608ВИХ-23, з метою встановлення причин та умов, що призвели до вчинення правопорушень, встановлення ступеня вини посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та недопущення подібних випадків в подальшому, вирішено призначити службове розслідування, проведення якого доручено заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковнику ОСОБА_7 (а.с. 104-105, 202 т. 1).
08 грудня 2023 року за результатами службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2023 року, складено та затверджено акт службового розслідування (а.с. 74-85, 106-117, 203-212 т. 1).
08 грудня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 67, п. 1 якого вирішено, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 30, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушення вимог пункту 3.11.5 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (зі змінами) начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 оголошено «догану» (а.с. 118-121, 213-215 т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Відповідно до ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.199 року № 548-XIV.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно ст. 26, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Відповідно до ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Згідно ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) зобов'язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов'язків.
Відповідно до ст. 60 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов'язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту службового розслідування, складеного на виконання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 397 від 22.11.2023 року, під час проведення розслідування встановлено, що 15.09.2023 року Херсонською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону була здійснення перевірка ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру. Відповідно до вказівки Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про усунення порушення вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах полковником ОСОБА_1 було призначено перевірку, яку проводив начальник групи виявлення, припинення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 . В резолюції начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначено провести перевірку до 12.10.2023 та надати доповідь 13.10.2023. Всупереч вимогам п. 3.11.7 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (зі змінами) доповідь про результати перевірки була надана 15.10.2023, тобто через 2 дні після контрольного терміну. В доповідній записці підполковника ОСОБА_3 за результатами перевірки не була зазначена інформація щодо підтвердження правопорушення, скоєного капітаном ОСОБА_4 та старшим лейтенантом ОСОБА_5 . Була надана пропозиція, що після винесення суддею Херсонського міського суду Херсонської області рішення по справі про військове адміністративне правопорушення у межах ст. 284 КУпАП, а саме винесення однієї з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу або про закриття справи, а також після набрання постановою законної сили, слід розглянути питання щодо притягнення капітана ОСОБА_4 та старшого лейтенанта ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. Всупереч п. 3.11.5 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (зі змінами) начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 16.10.2023 на ім'я керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з запізненням через добу (тобто несвоєчасно) було направлено повідомлення про те, що притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності відбудеться після винесення суддею Херсонського міського суду Херсонської області рішення по справі про адміністративне правопорушення у межах вимог ст. 284 КУпАП, а саме однієї з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу або про закриття справи, а також після набрання постановою законної сили. З приводу не притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, полковник ОСОБА_1 пояснює, що після складання протоколів про військове адміністративне правопорушення відносно капітана ОСОБА_4 та старшого лейтенанта ОСОБА_5 полковником ОСОБА_1 було призначено перевірку, яку проводив підполковник ОСОБА_3 . В доповідній записці за результатами перевірки відсутня інформація щодо підтвердження правопорушення капітаном ОСОБА_4 та старшим лейтенантом ОСОБА_5 . Згідно пропозиції у доповідній записці підполковника ОСОБА_3 встановлено, що після винесення суддею Херсонського міського суду Херсонської області рішення по справі про військове адміністративне правопорушення у межах вимог ст. 284 КУпАП, а саме однієї з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу або про закриття справи, а також після набрання постановою законної сили, слід розглянути питання щодо притягнення капітана ОСОБА_4 та старшого лейтенанта ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, всупереч вимогам статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині того, що разі неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 в якості реагування на повідомлення спеціалізованої прокуратури щодо порушень вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах своєчасно свою дисциплінарну владу не застосував. Разом з тим, полковником ОСОБА_1 (під час службового розслідування, призначеного начальником Південного ТУ ВСП) вже ж був виданий наказ від 01.12.2023 № 340 про нагадування обов'язків служби капітану ОСОБА_4 та старшому лейтенанту ОСОБА_5 . Окремо полковник ОСОБА_1 зазначає, що старший лейтенант ОСОБА_5 виконувала обов'язки не за штатною посадою, а тимчасово виконувала обов'язки заступника начальника відділу з морально-психологічного забезпечення.
Також в акті від 08.12.2023 року зазначено, що щодо встановлення ступені вини посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході службового розслідування були відібрані пояснення, опрацьовано матеріали службової перевірки, вивчено наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 260 від 04.11.2022 «Про здійснення заходів контролю за поведінкою військовослужбовця звільненого від відбування покарання з випробуванням», проаналізовано особову справу ОСОБА_8 . У своїх поясненнях полковник ОСОБА_1 зазначає наступне: Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2022 №t 57 старшого солдата ОСОБА_8 призначено на посаду старшого стрільця групи охорони та ППС взводу охорони та ППС роти ВСП ІНФОРМАЦІЯ_1 та зараховано до списків частини. Інформації щодо засудження старшого солдата ОСОБА_8 від ІНФОРМАЦІЯ_6 не надходило. Про те, що він умовно засуджений, старший солдат ОСОБА_8 не повідомляв. 03.11.2022 після надходження вироку суду до Херсонського ЗВ ВСП полковник Пацан МА. наклав відповідну резолюцію НШ - підполковник ОСОБА_9 - контроль, командир роти ВСП капітан М Лиховид - до виконання. В триденний термін не було повідомлено відповідного прокурора в зв'язку з тим, що виконавець капітан ОСОБА_4 не розібрався якому прокурору потрібно повідомляти, прокурора Криворізької прокуратури, прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури, чи прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури. Капітан ОСОБА_4 не звернувся до жодної посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 з даного питання. Також з даного питання капітан ОСОБА_4 не доповідав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином встановлено порушення, зокрема, полковником ОСОБА_1 вимог статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗС України, в частині того, що командир зобов'язаний перевіряти виконання відданих ним наказів, статті 58 Статуту внутрішньої служби ЗС України, в частині того, що командир повинен вимагати від підлеглих виконання вимог законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів. Для здійснення контролю за поведінкою військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_8 під час проходження ним служби в зональному відділі було видано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 04.11.2022 №260 «Про здійснення заходів контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням». Порядок здійснення контролю за поведінкою солдата ОСОБА_10 був доведений йому згідно аркуша бесіди від 04.11.2022. Аркуш бесіди долучений до матеріалів справи. Далі полковник ОСОБА_1 пояснює, що з солдатом ОСОБА_8 проводились щомісячні бесіди, складений індивідуальний план роботи з військовослужбовцем та інші заходи, передбачені наказом Міністерства Оборони України від 17.09.2020 № 337. Постійно здійснювався нагляд За час проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 у старшого солдата ОСОБА_8 відсутні дисциплінарні стягнення, неодноразово заохочувався. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2022 № 260 завдання щодо обліку особової справи старшого солдата ОСОБА_10 та її ведення доручено командиру роти ВСП ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення бесід з військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням доручено заступнику командира роти ВСП ІНФОРМАЦІЯ_1 . З пояснень полковника ОСОБА_1 аркуші бесіди складались щомісячно, але не представлені під час перевірки представникам Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, так як були відсутні у зв'язку з передислокуванням 16.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_7 до міста Херсон та 4 рази з 16.11.2022 уже по місту Херсон. Зі слів командира роти ВСП ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_4 аркуші бесіди були втрачені під час неодноразових передислокацій зонального відділу по місту Херсон. Полковник Пацан МА. також пояснює, що першу бесіду зі старшим солдатом ОСОБА_8 проводив заступник командира роти ВСП старший лейтенант ОСОБА_11 .. Потім відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2023 № 4 старшого лейтенанта ОСОБА_11 було відряджено до ОУВ Херсон. В подальшому бесіди зі старшим солдатом ОСОБА_8 проводив командир роти ВСП Херсонського ЗВ ВСП капітан ОСОБА_4 .. Капітан ОСОБА_12 пояснив начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підписи у графі «підпис засудженого» ставив він, у зв'язку з його необачністю та необережністю, не прочитав назву графи, а підпис поставив автоматично, як командир роти ВСП по аналогії «відмітки про виконання». В ході службового розслідування документального підтвердження проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячних бесід з солдатом ОСОБА_8 не знайдено, що є порушенням вимог пункту 5 розділу ІП «Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням», затвердженого наказом Міністерства оборони України № 337 від 17.09.2020.
Також, в акті від 08.12.2023 року вказано, що далі полковник ОСОБА_1 пояснює: що абзацем 2 пункту 2 розділу IV наказу Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337 визначено, що закінчення іспитового строку військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, вважається за наявності копії відповідного судового рішення що набрало законної сили, засвідченого та скріпленого відповідною печаткою суду. Копія судового рішення до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла 29.11.2023. Подання до суду для звільнення старшого солдата ОСОБА_8 від призначеного покарання полковником ОСОБА_13 направлено 02.09.2023. Чіткий строк направлення подання до суду для звільнення старшого ОСОБА_8 від призначеного покарання наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337 та Кримінально-виконавчим кодексу України, не визначено. Таким чином, всупереч вимогам пункту 12 розділу ІІІ Порядку № 337 від 17.09.2020, начальник Херсонського ЗВ ВСП полковник Пацан МА., після закінчення іспитового строку, тобто одразу після 21.04.2023 не надіслав до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого проживає такий військовослужбовець, клопотання про звільнення його від призначеного покарання, а зробив це лише 02.09.2023. Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2022 № 260 відповідальним за здійснення заходів контролю за поведінкою старшого солдата Олійника призначено заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 з морально-психологічного забезпечення.
Таким чином, за результатами службового розслідування, призначеного на виконання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 397 від 22.11.2023 року, службовим розслідуванням підтверджено факт неналежного та несвоєчасного опрацювання полковником ОСОБА_1 вказівки Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від 15.09.2023 №5-4-1948ВИХ-23 про усунення порушень вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності Своїми діями полковник ОСОБА_1 скоїв порушення вимог керівних документів: контроль за виконанням наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2023 № 260 «Про здійснення заходів контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням» не здійснив, та вимогливість щодо його виконання підлеглими не проявив, чим самим порушив вимоги статей 30, 58 Статуту внутрішньої служби ЗС України; полковник ОСОБА_1 своєчасно свою дисциплінарну владу за фактом неналежного виконання військовослужбовцями своїх службових обов'язків не застосував, чим самим порушив вимоги статті 45 Дисциплінарного статуту ЗС України; несвоєчасне надав відповідь Херсонській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони, чим самим порушив вимоги пункту 3.11.5 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил від 07.04.2017 № 124 (зі змінами).
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення стали: неналежне виконання службових обов'язків начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 , порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України, визначених статтею 30, в частині обов'язку командира перевіряти виконання відданих ним наказів, статтею 58, в частині обов'язку командира вимагати від підлеглих виконання вимог законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, визначених керівними документами, вимог статті 45 Дисциплінарного статуту ЗС України в частині того, що у разі неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, вимог пункту 3.11.5 Інструкції з діловодству у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил від 07.04.2017 № 124 (зі змінами), в частині порушення кінцевого строку виконання вказівки Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
При цьому, посилання позивача на те, що 16.09.2023 після надходження до зонального відділу вказівки керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про усунення порушень вимог законодавства при виконані судових рішень у кримінальних справах позивач негайно призначив перевірку, про що свідчить резолюція на листі керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (вх. №6127 від 15.09.23 «підполковник ОСОБА_2 провести перевірку до 12.10.23, доповісти 13.10.23», суд не приймає до уваги, оскільки проставлення резолюції не свідчить про виконання вказівки керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Будь-яких доказів на підтвердження видачі будь-якого наказу та/або прийняття іншого розпорядчого документу щодо призначення перевірки з підстав, зазначених у вказівці матеріали справи не містять.
Згідно ст. 26 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право, зокрема, вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.
В той же час, у вказівці керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони зазначено: розглянути вказівку та вжити невідкладних заходів для усунення в діяльності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах; за допущені порушення законодавства, суть яких викладена у вказівці, притягнути до дисциплінарної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 порушень, з вини яких допущені порушення наведеного законодавства. вказівка підлягає обов'язковому і негайному виконанню, про що необхідно повідомити Херсонську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони до 15.10.2023 року.
Тобто, вказівка керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про прокуратуру», містить чіткі письмові вказівки, з викладенням відповідних фактів, щодо усунення в діяльності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах та притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 порушень, з вини яких допущені порушення законодавства.
Разом з тим, зазначення у вказівці строку до якого слід повідомити про вжиті ІНФОРМАЦІЯ_9 заходи на її виконання не змінюють обов'язку негайного її виконання.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості обов'язкового і негайного виконання вказівки Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, а також повідомлення про її виконання у строк до 15.10.2023 року, позивачем суду не надано.
Крім того, посилання позивача на те, що в ході проведення перевірки начальник групи виявлення, припинення злочинів та правопорушень зонального відділу підполковник ОСОБА_3 не знайшов підтвердження фактів вини капітана ОСОБА_4 та ст. лейтенанта ОСОБА_5 , та те, що відносно таких військовослужбовців вже складені адміністративні протоколи, які знаходяться на розгляді в суді, суд не приймає до уваги, оскільки факт притягнення або відсутність факту притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати окремий вид дисциплінарного стягнення.
При цьому, після видання будь-якого, в тому числі № 260 від 04.11.2022, позивач, як начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням приписів Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний був перевірити виконання таких наказу, оскільки він як начальник відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання.
Посилання позивача на те, що в порушення Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 21.11.2017 № 608, причинний зв'язок між правопорушенням, та виконанням функціональних обов'язків військової служби підполковником ОСОБА_6 , який проводив перевірку, ступінь його вини, встановлення фактів порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, в ході службового розслідування не досліджувалися та не встановлені, суд вважає необґрунтованими, оскільки підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки не про причинний зв'язок між правопорушенням, та виконанням функціональних обов'язків військової служби підполковником ОСОБА_6 , а про неналежне виконання позивачем, як начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , службових обов'язків, які полягають, у тому числі, у здійсненні постійного контролю за діями підлеглих за виконанням наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2022 № 260, незастосування дисциплінарної влади за фактом неналежного виконання підлеглими військовослужбовцями своїх службових обов'язків, а також несвоєчасного надання відповіді Херсонській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони на вказівку, яка є обов'язковою та негайною до виконання.
Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що ІНФОРМАЦІЯ_9 не видавався наказ від 04.11.2023 № 260, а тому він не міг його порушити, з огляду на те, що в акті службового розслідування невірно зазначено рік видачі наказу та вказаний недолік не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу № 67 від 08.12.2023 року, а є дефектом оформлення такого акту.
Пунктом 3 розділу IV «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» визначено право військовослужбовця, давати усні та письмові пояснення, подавати документи, порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації, висловлювати письмові зауваження та пропозиції.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача ОСОБА_1 було обмежено у використанні наданих п. 3 розділу IV «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» прав, позивачем суду не надано. В той же час, акт службового розслідування містить відомості про врахування пояснень ОСОБА_1 під час вирішення питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також ступеню вини, встановлення фактів порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності з накладенням відповідних дисциплінарних стягнень, які станом на дату прийняття оскаржуваного наказу не зняті, що виключало можливість накладення на позивача менш суворого виду дисциплінарного стягнення.
При цьому, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2021 року по справі № 1.380.2019.000616, в постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 804/3564/17 та постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 813/3020/16.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 при прийнятті п. 1 оскаржуваного наказу від 08 грудня 2023 року № 67 діяла на підставі, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування» від 08 грудня 2023 року за № 67 в частині що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування» від 08 грудня 2023 року за № 67 в частині що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.
Суддя О.А. Левчук
.