04 листопада 2024 р. № 400/6344/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКоблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453,
провизнання протиправним та скасування рішення від 15.05.2024 № 48 та зобов'язання вчинити певні дії,
05 липня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.05.2024 № 48 «Про відмову у вирішенні земельних питань» в частині відмови позивачу у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га за кадастровим номером 4820982200:07:039:0017 в довгострокову оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розділення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в с. Коблеве у межах Коблевської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області;
зобов'язання відповідача затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею за кадастровим номером 4820982200:07:039:0017 в довгострокову оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розділення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в с. Коблеве у межах Коблевської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у грудні 2021 року він звернувся до відповідача з клопотанням затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:039:0017 в оренду строком на 10 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури в с. Коблеве. Рішенням відповідача від 06.06.2023 № 26 у задоволені його клопотання відмовлено. Однак, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 400/9763/23 визнано протиправним і скасовано вищезазначене рішення відповідача та зобов'язано його повторно розглянути відповідне клопотання позивача. Рішенням відповідача від 15.05.2024 № 48 йому повторно відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:039:0017. На переконання позивача, це рішення відповідача є протиправним, оскільки земельній ділянці, яку він бажає одержати в користування присвоєно кадастровий номер, вона пройшла державну реєстрацію, а отже відсутні підстави для складання документації із землеустрою щодо неї.
08.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача доказів і про рекомендування позивачу надати суду докази.
Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі надіслані відповідачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним відповідно 05.07.2024 і 08.07.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, витребувані докази суду не надав, про причини їх ненадання не повідомив.
Керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення Коблівської сільської ради від 15.12.2021 № 25 «Про дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)» (далі - Рішення № 25) позивачу надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,09 га (артезіанська свердловина) у довгострокову оренду терміном 10 (десять) років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років: ОСОБА_1 із земель комунальної власності не наданих у власність та користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) за адресою: с. Коблеве, Коблівська ОТГ, Миколаївського району Миколаївської області (далі - Проєкт землеустрою).
На підставі Проєкту землеустрою внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:039:0017 (площа земельної ділянки 0,0900 га, категорія земель «Землі рекреаційного призначення», комунальна власність), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.04.2023 № НВ-3500289652023.
Пізніше позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження Проєкту землеустрою, однак згідно з рішенням Коблівської сільської ради від 06.06.2023 № 26 «Про відмову вирішенні земельних питань» йому відмовлено в його затвердженні з підстав, що обмежений резерв питної води та не дотримано санітарно охорону зону від сусідньої існуючої свердловини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 400/9763/23, яке набрало законної сили 27.11.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Коблівської сільської ради від 06.06.2023 № 26 «Про відмову вирішенні земельних питань» та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження Проєкту землеустрою.
Згідно з абзацами першим і третім пункту 7 рішенням Коблівської сільської ради від 15.05.2024 № 48 «Про відмову у вирішенні земельних питань» (далі - Рішення № 48) за результатами розгляду заяв вхід. № 278, № 279 від 22.03.2024, вхід. № 368, № 366 від 04.04.2024 з доданими до неї рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року № 400/9670/23, від 25 жовтня 2023 року № 400/9763/23 та клопотання від 05.06.2023, відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер 4820982200:07:039:0017 в довгострокову оренду терміном на 10 років, (код КВЦПЗ 11.04) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в селі Коблеве, в межах Коблівської сільської територіальної громади, Миколаївського району, Миколаївської області, в зв'язку з неповним пакетом документів, а саме: відсутністю документації із землеустрою для її затвердження, відповідно до п. 7 статті 186 Земельного кодексу України.
Вважаючи пункт 7 Рішення № 48 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами «а» і «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:
розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
передача земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, оскільки питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, тому способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття нею рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 221/285/17, від 25.07.2023 у справі № 920/1034/21 тощо.
Частиною першою статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого і третього частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина третя статті 124 ЗК України).
Відтак громадяни та юридичні особи, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування, мають право на одержання відповідних земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду на неконкурентних умовах у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України.
Згідно з абзацами першим-шостим частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з абзацом третім частини третьої статті 123 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).
Частиною сьомою статті 186 ЗК України встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Відповідно до частини восьмої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Таким чином, у разі подання особою на затвердження до органу місцевого самоврядування документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, дозвіл на розроблення якого було надано відповідно до статті 123 ЗК України, такий орган місцевого самоврядування зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня одержання документації із землеустрою прийняти рішення про її затвердження або про відмову в затвердженні. Водночас підставою для такої відмови може були лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Суд встановив, що на підставі Рішення № 25 позивач розробив Проєкт землеустрою. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 400/9763/23, яке набрало законної сили 27.11.2023, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження Проєкту землеустрою
Згідно з абзацами першим і третім пункту 7 Рішення № 48 за результатами розгляду заяв вхід. № 278, № 279 від 22.03.2024, вхід. № 368, № 366 від 04.04.2024 з доданими до неї рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року № 400/9670/23, від 25 жовтня 2023 року № 400/9763/23 та клопотання від 05.06.2023, позивачу відмовлено у затвердженні Проєкту землеустрою, в зв'язку з неповним пакетом документів, а саме: відсутністю документації із землеустрою для її затвердження, відповідно до п. 7 статті 186 Земельного кодексу України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач подав відповідачу на затвердження Проєкт землеустрою. Тобто твердження в оскаржуваному рішенні про відсутність документації із землеустрою для її затвердження не відповідає дійсності.
Факт наявності у відповідача Проєкту землеустрою також підтверджується тим, що відповідач раніше вже розглядав його, за результатами якого прийняв рішення від 06.06.2023 № 26 «Про відмову вирішенні земельних питань» з тієї підстав, що обмежений резерв питної води та не дотримано санітарно охорону зону від сусідньої існуючої свердловини.
Будь-яких документів, які підтверджували б твердження про відсутність у відповідача при розгляді питання про затвердження Проєкту землеустрою самого проєкту, відповідач суду не надав.
Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що абзац третій пункту 7 Рішення № 48 є протиправним і підлягає скасуванню. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач також просить суд зобов'язати відповідача затвердити Проєкт землеустрою.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:
1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;
2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;
3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;
4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 і від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19.
Суд встановив, що відповідач відмовив у затвердженні Проєкту землеустрою на тій підставі, що позивач його йому не подав. Це свідчить, що відповідач не розглядав сам Проєкт землеустрою на його невідповідність положенням вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Тобто всупереч вимогам частини сьомої статті 186 ЗК України відповідач не розглянув поданий позивачем відповідний проєкт.
За таких обставин не можливо стверджувати, що позивач виконав усі умови, визначені законом для прийняття відповідачем рішення про затвердження Проєкту землеустрою.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме: зобов'язати відповідача повторно розглянути Проєкт землеустрою .
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією до платіжної інструкції від 03.07.2024 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453; код ЄДРПОУ: 04375748) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 17 рішення Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 15.05.2024 № 48 «Про відмову у вирішенні земельних питань» в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер 4820982200:07:039:0017 в довгострокову оренду терміном на 10 років, (код КВЦПЗ 11.04) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) в селі Коблеве, в межах Коблівської сільської територіальної громади, Миколаївського району, Миколаївської області.
3. Зобов'язати Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453; код ЄДРПОУ: 04375748) повторно розглянути проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років: ОСОБА_1 із земель комунальної власності не наданих у власність та користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) за адресою: с. Коблеве, Коблівська ОТГ, Миколаївського району Миколаївської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453; код ЄДРПОУ: 04375748) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 04 листопада 2024 року