ро відкриття провадження в адміністративній справі
04 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1307/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), подана в його інтересах адвокатом Поповим Артемом Олеговичем, до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28 жовтня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду поштовим зв'язком надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Поповим Артемом Олеговичем (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2020 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць, у загальній сумі 108123,39 грн за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2020 року включно відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач у період з 25 грудня 2015 року по 07 березня 2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (п/п НОМЕР_2 ). Військова частина польова пошта НОМЕР_2 з 01 липня 2017 року перейшла на умовне найменування Військова частина НОМЕР_1 (дані відомості знаходяться у Військовій частині НОМЕР_1 ).
Проте, у період проходження військової служби позивачу не у повному розмірі виплачувалась індексація грошового забезпечення.
У зв'язку з цим звернулися з заявою до відповідача з проханням чи виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по момент виключення зі списків особового складу з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, але відповідач повідомив про те, що індексація-різниця не виплачувалась та відмовився здійснити доплату індексації грошового забезпечення. Також відповідачем не було надано додатки, які були зазначені в запиті.
За розрахунком представника позивача сума індексації, яку належить стягнути на користь позивача з відповідача, складає 108123,39 грн.
Представник позивача вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
В позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Одночасно із позовною заявою 28 жовтня 2024 року представником позивача засобами поштового зв'язку подані клопотання про витребування доказів та поновлення строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо заявленого клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.
Представник позивача просить витребувати від Військової частини НОМЕР_1 картку особового рахунку позивача та довідку про грошове забезпечення за лютий 2018 року та березень 2018 року, яке було фактично нараховане та виплачене позивачу.
В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що запитувані документи знаходяться у розпорядженні відповідача.
Частинами першою, другою статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 80 КАС України).
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).
Згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою виконання обов'язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача письмових доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначив, що за нормами статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник мас право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Разом з цим, Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на звернення позивача лише 18 жовтня 2024 року. Також представник позивача зазначає, що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував строк звернення до суду працівника з позовними вимогами щодо стягнення належної йому заробітної плати, оскільки звільнення позивача відбулось до внесення змін до Кодексу законів про працю України.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, до 19 липня 2022 року частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Разом із цим, частиною другою цієї статті до 19 липня 2022 року було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19 липня 2022 року право на заробітну плату не обмежувалось будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять:
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
В аспекті спірних правовідносин поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення охоплювався застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці» та, відповідно, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовними вимогами щодо заробітної плати (грошового забезпечення) не обмежувалось будь-яким строком.
Відповідно до дубліката військового квитка серії НОМЕР_3 від 11 вересня 2008 року та листа Військової частини НОМЕР_1 від 16 жовтня 2024 року № 1/842 позивач у період з 25 грудня 2015 року по 07 березня 2020 року проходив військову службу у Військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , яка в подальшому реорганізована у Військову частину НОМЕР_1 , та у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 березня 2020 року № 71 позивача з 07 березня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 у запас.
Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби до 19 липня 2022 року.
Таким чином, строк звернення до суду у цій справі для позивача є необмеженим, а отже, не є пропущеним й не підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До публічної служби належить також і державна служба, в тому числі проходження військової служби (стаття 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та мав військове звання - старший сержант.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з проходженням служби на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними - коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з відсутністю клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та з огляду на предмет спору в означеній справі, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України.
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Поповим Артемом Олеговичем, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- довідку про включення Військової частини НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
- документально підтверджену інформацію щодо перебування Військової частини польова пошта НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 (наказ, лист тощо);
- довідку про проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 із зазначенням періодів такої служби;
- наказ (витяг з наказу) командира Військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 25 грудня 2015 року № 337 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення;
- наказ (витяг з наказу) командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 березня 2018 року № 58 відносно позивача;
- наказ (витяг з наказу) командира Військової частини НОМЕР_1 від 20 листопада 2018 року № 306 відносно позивача;
- наказ (витяг з наказу) командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року № 151 відносно позивача;
- наказ (витяг з наказу) командира Військової частини НОМЕР_1 від 07 березня 2020 року № 71 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- послужний список та картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2018-2020 роки;
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 07 березня 2020 року з зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці;
- інформацію про нарахування чи ненарахування індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2020 року;
- розрахунок належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2020 року.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачу подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати представнику позивача та відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська