про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
04 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1323/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 30 жовтня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), за такими вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 20.02.2016 по 24.02.2017 - січень 2008 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
2) стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 включно в сумі 33298,13 грн із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 20.02.2016 по 24.02.2017 - січень 2008 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у відповідача.
У період з 20.02.2016 по 24.02.2017 позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі.
Позивач 17 лютого 2022 року звернувся до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.
Відповідачем у відповідь на заяву від 17.02.2022 № 729 надано довідку про виплату індексації грошового забезпечення від 18.02.2022. За наявною інформацією відповідач виконував вимоги листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/0/1/2, яким було призупинено виплату індексації грошового забезпечення позивачу. А також вказав, що протягом 2015-2018 років за фондом військової частини НОМЕР_1 , затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено. Відповідних підстав для нарахування індексації за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 не було.
Позивача з такою відмовою не згодна, оскільки індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, індексація грошового забезпечення здійснюється у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Також позивачем вказано, що індексація є складовою заробітної плати, тому у разі її несвоєчасної виплати провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Вважаючи порушеним право позивача на належне грошове забезпечення, представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Разом з позовом позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, вирішуючи яке суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою «про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з Дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Оскільки представником позивача оскажується бездіяльність відповідача з приводу нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 24.02.2017, яка за своїм змістом є складовою заробітної плати, та спірні правовідносини виникли до 19 липня 2022 року, суддя вважає, що зазначені вимоги не обмежені будь-яким строком звернення до суду.
Оскільки з'ясовано, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, клопотання щодо поновлення цього строку суддею не вирішується.
У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вирішуючи яке, суд виходить з такого.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 12, 77, 160, 168, 171, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати Військовій частині НОМЕР_1 надати до суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням електронного підпису уповноваженої особи:
- відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити сторонам строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням електронного підпису уповноваженої особи, такі докази:
- довідку про проходження служби ОСОБА_1 у відповідача;
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення;
- інформацію про нарахування чи ненарахування індексації грошового забезпечення позивачу у період з 20.02.2016 по 24.02.2017;
- довідку про суму грошового забезпечення належного позивачу до сплати при звільненні позивача зі служби;
- розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 (помісячний);
- довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2016 по 24.02.2017 із зазначенням місяця підвищення (базового місяця);
- заяву позивача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяО.В. Захарова