04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/13322/21
категорія 111030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 00020080416 від 18.12.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області підготувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Житомирі Житомирської області висновок про повернення надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік у розрахунку із врахуванням податкової знижки з частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за кредитним договором №0229/12/2017/0023 від 22.12.2017, на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, в сумі 9554,10 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував, що дії відповідача є протиправними та незаконними щодо відмови йому в наданні податкової знижки за 2019 рік у зв'язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації, оскільки ним надано належні докази стосовно підтвердження фактичного місця проживання за місцем знаходження квартири: АДРЕСА_1 . Відтак, йому неправомірно відмовлено у поверненні суми надмірно сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік із врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік у розмірі 9554,10 грн.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи
Відповідачем було подано до суду відзив на позов, в якому вказувало, що відмова позивачу у наданні податкової знижки за 2020 рiк є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам податкового законодавства. На думку відповідача, відсутні підстави для надання позивачу податкової знижки за 2020 рік, у зв'язку із невідповідністю місцезнаходження іпотечного житла та місцем його реєстрації. Крім того, у відзиві відповідач вказує, що у позивача відсутнє право на податкову знижку, так як він є особою з рядового складу органів внутрішніх справ.
Дослідивши подані сторонами письмові докази суд встановив наступні обствини.
17.11.2020 ОСОБА_1 до контролюючого органу було подано декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2019 рік з метою отримання податкової знижки на частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, відповідно до ст. 166, а саме п.п.166.3.1, п. 166.3, п.175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.
До декларації були долучені копії наступних документів, а саме:
- кредитний договір №0229/12/2017/0023 від 22.12.2017 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит, у сумі 290 000 грн. 00 коп. на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Термін кредитування з 22.12.2017 по 21.12.2037;
- договір іпотеки №0229/12/2017/0023/2 від 22.12.2017 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк», відповідно до якого зазначений договір забезпечує усі вимоги іпотекодержателя (ПАТ АБ «Укргазбанк»), які випливають з кредитного договору№0229/12/2017/0023 від 22.12.2017;
- договір купівлі-продажу квартири від 22.12.2017 серії НМХ № 824096, відповідно до якого ОСОБА_1 куплено трикімнатну квартири АДРЕСА_2 ;
- квитанції про сплату тіла та відсотків по зазначеному кредиту за 2019 рік № 38077707 від 09.01.2019, № 38714533 від 04.02.2019, № 39396199 від 01.03.2019, № 40173487 від 01.04.2029, № 40951621 від 03.05.2019, № 41732259 від 04.06.2019, № 42455441 від 02.07.2019, № 43290371 від 02.08.2019, № 44179812 від 06.09.2019, № 44878696 від 02.10.2019, № 45659386 від 01.11.2019, № 46444421 від 04.12.2019;
- довідку з ПАТ АБ «Укргазбанк» про сплачені окремо за 2019 рік відсотки по кредиту;
- довідку з місця роботи, а саме ГУНП в Житомирській області, про отримані ОСОБА_1 доходи за 2019 рік №; 1347/29 101-2020 від 03.11.2020 відповідно до якої загальна сума доходу за 2019 рік отримана за місцем роботи становить 177 469, 24 грн.;
- паспорту серії НОМЕР_1 на 13 сторінці якого міститься відмітка про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 від 31.01.2011;
- картки фізичної особи - платника податків ДПІ у м. Житомирі з одержаним мною ідентифікаційним номером 3034512726 від 31.08.2007;
- довідку за реквізитами АТ КБ «Приват Банк» із зазначеням особистого IBAN рахунку для перерахунку податкової знижки;
- довідку з ОСББ «Залізничник» № 345 від 01.10.2020 про те, що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_4 відкрито на ім'я ОСОБА_1 та зареєстрованих громадян у квартирі не має;
- довідку з ОСББ «Залізничник» № 21 від 13.10.2020 про те, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проживає разом нею мною у квартирі АДРЕСА_4 .
Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку правильності визначення суми податкової знижки, і відповідно до акту перевірки №2401/06-30-04- 15/303451272 від 18.12.2020, та зазначено про порушення вимог ст.166 розділу ІІ Податкового Кодексу України, а саме: відсутня відмітка в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням житла.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00020080416 від 18.12.2020 на суму 9554,10 грн., яким встановлено що позивач завищив суму податкової знижки на 9554,10 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПК України іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.
При цьому, механізм та правила реалізації права платника податку на податкову знижку визначаються ПК України.
У силу п.п.14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
У відповідності до п.п.166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України).
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, в т.ч.: частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПК України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Суд наголошує, що позивачем разом з податковою декларацією було подано до контролюючого органу довідку з ОСББ «Залізничник» № 345 від 01.10.2020 про те, що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_4 відкрито на ім'я ОСОБА_1 та зареєстрованих громадян у квартирі не має, довідку з ОСББ «Залізничник» № 21 від 13.10.2020 про те, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проживає разом нею мною у квартирі АДРЕСА_4 .
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази, що підтверджують використання квартири АДРЕСА_4 , як основного місця проживання.
Суд зазначає, що відсутність реєстрації місця проживання за адресою, за якою знаходиться квартира, що була предметом іпотечного кредитування, не може бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, оскільки законодавство пов'язує право на використання податкової пільги у вигляді права на податкову знижку з частини фактично сплачених протягом звітного податкового року сум процентів за іпотечним житловим кредитом з такою умовою, як визначення платником податку самостійно житлового будинку (квартири, кімнати), що будується чи придбавається, як основне місце його проживання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 810/366/15 та від 27.10.2020 у справі 808/3657/14.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
До того ж, згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний ви6ip місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав i свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, вільний вибір місця проживання громадян України на території України не пов'язаний з обов'язковою умовою реєстрації в цьому місці проживання, тому реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав i свобод, передбачених Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, відповідач безпідставно розцінив відсутність реєстрації позивача за адресою спірної квартири як підставу для позбавлення його права на податкову знижку.
Натомість, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами обрання ним житла за адресою: АДРЕСА_4 , як основного місця проживання.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на податкову знижку за наслідками 2019 року з частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за кредитним договором протягом 2019 року, які були включені ним до податкової знижки для повернення податку на доходи фізичних осіб згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов'язання відповідача підготувати та подати до висновок про повернення позивачу надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.
Аналіз наведених норм свідчить, що на підставі поданої податкової декларації позивача із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, відповідач зобов'язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, позовна вимога стосовно зобов'язання відповідача подати висновок до Головного управління ДПС в Житомирській області про повернення суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік зі врахуванням податкової знижки з частини суми відсотків за користування житловим іпотечним кредитом на підставі даних поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік у розмірі 9554,10 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 21.04.2022 у справі № 600/4811/21-а та у постанові від 15.02.2023 року у справі № 600/2054/22-а.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві, що у позивача відсутнє право на податкову знижку, так як він є особою з рядового складу органів внутрішніх справ, оскільки це не було зазначено у акті камеральної перевірки.
Крім того, згідно довідки про доходи на яку посилається відповідач позивач є співробітником Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" працівник поліції - громадянин України, який перебуває на службі в Національній поліції, має присвоєне в установленому порядку спеціальне звання, займає відповідну посаду, здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію.
Вказане спростовує твердження відповідача, що позивач є особою з рядового складу органів внутрішніх справ, оскільки позивач є працівником поліції, в не органу внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови позивачу у включенні до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в наданні податкової знижки за 2019 рік, діяв не в межах та спосіб передбачений ПК України та без врахування всіх доказів та з'ясування всіх обставин справи.
Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 00020080416 від 18.12.2020 та зобов'язання відповідача Гпідготувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Житомирі Житомирської області висновок про повернення надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік у розрахунку із врахуванням податкової знижки з частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за кредитним договором №0229/12/2017/0023 від 22.12.2017, на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, в сумі 9554,10 грн.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003 код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 00020080416 від 18.12.2020.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області підготувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Житомирі Житомирської області висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік у розрахунку із врахуванням податкової знижки з частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за кредитним договором №0229/12/2017/0023 від 22.12.2017, на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, в сумі 9554,10 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
04.11.24