про відмову у відкритті провадження у справі
04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20713/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши в електронній формі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що становить два прожиткових мінімума (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік) та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у цій справі слід відмовити, з таких мотивів та підстав.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Таким чином, предметом судового розгляду в адміністративному судочинстві є публічно-правовий спір, який вирішується в порядку позовного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі № 240/10904/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу з 08 грудня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
На виконання рішення суду позивачу виплачується доплата 3200,00 у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
04 жовтня 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача про нараховування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі двох прожиткових мінімумів.
Однак, відповідач листом від 23 жовтня 2024 року відмовив у проведенні вказаної доплати.
З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 240/19227/21, позивач указує, що норма пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають па території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) встановлюється із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.
Таким чином, позивач уважає, що має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 01 січня відповідного календарного року.
Як установлено судом, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі № 240/10904/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу з 08 грудня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Указане рішення не оскаржувалось сторонами в апеляційному порядку, та набрало законної сили 11 жовтня 2022 року.
Таким чином, слід дійти висновку, що судом вже вирішено спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон України 796-ХІІ), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
При цьому підстави позову в обох випадках зводяться до одних і тих же обставин: позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, є непрацюючим пенсіонером; рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 визнано неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким було виключено статтю 39 Закону України №796-XII.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач вказує на те, що рішенням суду від 08 вересня 2022 року у справі № 240/10904/22 зобов'язано відповідача у справі провести нарахування та виплату передбачених статтею 39 Закону України №796-XII виплат виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, тоді як у розглядуваній позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаних виплат у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Разом з тим, суд зауважує, що форма захисту порушеного права у вигляді позовної заяви до суду складається зі сторін спору, предмета та підстави позову.
Предмет позову це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем до суду щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача. Звідси й саме поняття позову включає в себе одночасно матеріально-правову вимогу і процесуальну форму вираження в їх нерозривній єдності, яка визначається змістом спірних правовідносин.
Як і у цій справі, так і в справі №240/10904/22 змістом спірних правовідносин є суб'єктивне право позивача на нарахування та виплату підвищення до пенсії на підставі та в розмірі визначеному статтею 39 Закону України № 796-ХІІ. Тобто, судом при вирішенні спору у справі №240/10904/22 вирішено питання розміру спірних виплат.
Відтак, рішенням від 08 вересня 2022 року у справі № 240/10904/22 судом було вирішено спір між тими ж сторонами, який виник з аналогічних підстав та по суті тих же спірних правовідносин (з того ж предмету позову) відповідно до заявлених позовних вимог (матеріально-правових вимог).
Таким чином у відкритті провадження у даній справі слід відмовити на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі №240/8515/24 та від 23 вересня 2024 року у справі №240/9801/24.
Керуючись пунктами 17, 29, 113, 114 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) в електронній формі.
Роз'яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.
Роз'яснити сторонам, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, а також у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис