04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/12967/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування грошового забезпечення до період з 23.12.2022 по 10.07.2023.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву у якому він просив залишити позов без розгляду за безпідставністю. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивача було переміщено до іншої частини 10.07.2023 та ознайомлено з наказом у якому було вказано про всі належні йому нарахування, проте з позовом він звернувся лише у липні 2024 року, тобто з пропуском строку визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
Суд, розглянувши вказане клопотання зазначає наступне.
Згідно з ч.1ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Тобто, з 19.07.2022 трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Матеріали справи свідчать, що на звернення позивача щодо перерахунку та виплати додаткової грошової винагороди подане у червні 2024 року відповідач листом від 04.07.2024 відмовив у проведенні перерахунку грошового забезпечення.
До Житомирського окружного адміністративного суду позивач звернувся у липні 2024 року.
Суд звертає увагу, що законодавець в ст.233 КЗпП України пов'язав початок перебігу строку звернення до суду (в межах даних правовідносин) не з моменту звільнення, а з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні.
Суду не було надано жодних доказів того, що відповідачем було повідомлено позивача про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивача було ознайомлено з наказом про переміщення, тому він знав про нараховане йому грошове забезпечення, оскільки зазначений наказ не містить детальних сум, які було застосовані при обрахунку грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева