Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2024 року Справа№200/6604/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року із застосуванням абз.абз. 4-6 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078;
- стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року із застосуванням абз.абз. 4-6 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, в розмірі 101934,05 гривень.
Крім того, просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, а саме витрат на правову допомогу.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 20.05.2015 року по 30.03.2020 року проходив військову службу на посадах ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що у період проходження військової служби з 20.05.2015 року по 30.03.2020 року позивачу не в правильному розмірі нараховувалася і сплачувалася індексація грошового забезпечення. До дня виключення зі списків особового складу відповідач не здійснив належних виплат та письмово не повідомив про суми, нараховані та виплачені, із зазначенням окремо кожного виду виплати.
Дізнавшись, що можливо по відношенню до нього відповідачем допускались порушення його прав, позивач звернувся за правовою допомогою, та в той же день, на адресу відповідача було направлено адвокатський запит №06/2024-06 від 18.06.2024 року з вимогою повідомити чи проводився у період з 20.05.2015 року по 30.03.2020 року розрахунок та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078.
Відповідач листом №09/02/618 від 06.07.2024 року підтвердив підозри позивача, визнав що не проводив своєчасно нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та відмовив позивачу у виплаті індексації грошового забезпечення з мотивів відсутності фінансування, невірного тлумачення норм матеріального права, надавши довідку про грошове забезпечення.
З зазначених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач надав письмовий відзив від 11.10.2024 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) було встановлено нові (підвищені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року. Отже, з прийняттям даної постанови базовим місяцем став березень 2018 року.
Тому, відповідно до пункту 5 вказаного Порядку № 1078, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Зазначає, що в постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, колегія суддів дійшла висновку, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 не містять терміну «фіксована» індексація, тому з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Відповідно до абзацу 1 п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Як зазначалось вище, 01.03.2018 набула чинності Постанова № 704, яка змінила розміри посадових окладів, що стало підставою для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Абзацом 3 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Виходячи із меж заявлених вимог та їх мотивів, відповідач не вбачає підстав для нарахування позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, виходячи із фіксованої величини в розмірі 4082,63 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року.
З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ІD-паспорт № НОМЕР_1 .
Позивач проходив військову службу на посадах ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.05.2015 року №50 (по стройовій частині).
Відповідно до витягу з наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.03.2020 року № 62 (по стройовій частині) позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивачем через адвоката направлено запит №06/2024-06 від 18.06.2024 року з вимогою повідомити чи проводився у період з 20.05.2015 року по 30.03.2020 року розрахунок та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078.
Відповідач в листі №09/02/618 від 06.07.2024 року зазначив, що не проводив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078 та відмовив позивачу у виплаті індексації грошового забезпечення, надавши довідку про грошове забезпечення, починаючи з 20.05.2015 року.
Відповідно до архівної відомості за 2018 рік позивачу лише у грудні 2018 року нараховувалася індексація в сумі 71,08 гривень.
Аналогічна сума індексації нарахована в січні-лютому 2019 року. З березня по червень 2019 року нараховано 134,47 гривень, а з липня по грудень 2019 року - 206,72 гривень індексації за виключенням жовтня 2019 року.
З січня 2020 року по лютий 2020 року нараховано 216,51 гривень індексації, у березні 2020 року - 426,04 гривень.
Проте, позивач не погоджується з такою сумою індексації, оскільки вважає, що відповідач мав нараховувати індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку фіксованої суми 4082,63 гривень в місяць у спірному періоді з 20.05.2018 року по 30.03.2020 року.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4082,63 гривень за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
За спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися в березні 2018 року згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704.
На офіційному публічному веб - ресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2022 роках за електронним посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm.
Відповідно п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Подібна правова позиція раніше була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 року у справі № 803/1565/17.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року включно у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та стягнення індексації-різниці грошового забезпечення 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 суд зазначає наступне.
За приписами ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли за результатами такого обчислення величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Після перевищення такого порогу індексації для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації (коефіцієнт індексації), розрахована між цими проміжками, розраховується як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Відповідно до Порядку № 1078 індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає), розмір якого щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Розмір індексації розраховується за формулою:
І = Д x Кі / 100, де
І сума індексації;
Д індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);
Кі коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).
Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 з листопада 2018 року обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати починається знову.
З січня 2018 року по червень 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб було затверджено у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить:
(1762,00 * 253,3) : 100 = 4463,15 гривень, де величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року -253,3%;
Прожитковий мінімуму для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» - 1762,00 гривень.
Аналогічна позиція щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року викладена Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22. Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Розмір підвищення грошового забезпечення (А) нижчий за рівень можливої індексації (Б) (А).
(А)
Отже, розмір «індексації-різниці» складає 4463,15-380,52 =4082,63 грн.
Тому, з березня 2018 року відповідач мав виплачувати індексацію грошового забезпечення в розмірі 4082,63 грн. в місяць, а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить вищезазначену суму індексації.
Аналогічна правова позиція щодо застосування абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16.
Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача у період з березня 2018 року по грудень 2022 року відповідачем був проведений не відповідно до приписів Порядку № 1078.
Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
На переконання суду, у взаємовідносинах із людиною діяльність державних органів повинна ґрунтуватися на принципах згідно яких людина є найвищою соціально цінністю, яка визначає зміст та спрямованість діяльності держави. Діяльність державних органів повинна бути послідовною, а будь які помилки які можуть траплятися у діяльності державних органів не повинні виправлятися за рахунок особи та покладати на неї індивідуальний тягар.
На це у своїй прецедентній практиці, звернув увагу Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами, як джерело права при розгляді справ.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Згідно з пунктом 71 вказаного рішення ЄСПЛ, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На підставі аналізу наведених вище норм, з метою ефективного захисту прав, свобод і інтересів та належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки стягнути з відповідача невірно розраховану позивачем суму індексації не передбачається можливим.
Як зазначено вище, відповідач під час проходження військової служби нараховував позивачу з грудня 2018 року певні суми індексації, проте, позивач не погоджується з такою сумою індексації, оскільки вважає, що відповідач мав нараховувати індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку фіксованої суми 4082,63 гривень в місяць у спірному періоді з 20.05.2018 року по 30.03.2020 року.
При розрахунку позивач не врахував ці раніш сплачені суми, тому суд вважає за доцільне, враховуючи ефективний спосіб захисту порушеного права зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 30.03.2020 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078, з врахуванням виплачених сум.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Щодо строків звернення до суду, то відповідачем не надано доказів повідомлення позивача при звільненні про суми, нараховані та виплачені із зазначенням окремо кожного виду виплати. Крім того, судом встановлено, що позивач в дійсний час проходить військову службу в ЗСУ, тому суд вважає, що строки звернення до суду з даним позовом позивачем не порушені.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати зі сплати судового збору, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми індексації.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року із застосуванням абз. 4 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 30.03.2020 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078, з врахуванням виплачених сум.
Відмовити в решті позовних вимог.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 листопада 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова