Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2024 року Справа№200/6928/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_2 через свого представника (адвоката) засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з прийняттям відповідного рішення про надання відстрочки від призову та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позов обґрунтовував тим, що він як військовозобов'язаний, у якого загинув повнорідний брат під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим 21 червня 2024 року особисто засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, до якої додав підтверджуючі документи.
Проте, листом від 05 липня 2024 року № 08/10829 позивача було повідомлено про те, що для належного розгляду та прийняття рішення про відстрочку, необхідно особисто подати документи, які підтверджують таке право на відстрочку.
Аналогічні відповіді (про необхідність особистого подання документів) були отримані на його повторну заяву та на адвокатський запит.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність (оскільки рішення за заявою не прийнято, вмотивовану відмову не надано), звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22.
Вважав, що проходження публічної служби, призов на службу чи відстрочка не можуть відбуватися дистанційно. Тому надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу, під час мобілізації, можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного, в даному випадку позивача.
Позивачем під час звернення до відповідача з метою отримання відстрочки від призову, не було дотримано вимог нормативних актів, які регулюють питання військового обліку, військового обов'язку і проходження військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, в частині особистого звернення та особистої явки. Тому на заяви від 21 червня 2024 року та від 13 серпня 2024 року позивачу листами-відповідями було роз'яснено, що заява та документи, що підтверджують право на відстрочку, подаються військовозобов'язаним особисто.
Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства.
Станом на час надання відзиву заяву (встановленого зразка) з доданням необхідних (визначених) документів (засвідчених належним чином) позивач особисто до відповідача не подавав.
Статтею 40 Конституції України визначено, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Це також кореспондується з вимогами, викладеними у Законі України «Про звернення громадян», де вираз «особисто» викладено виключно у ст. 22 Закону, яка визначає порядок проведення прийняття звернень та опрацювання звернень на особистому прийомі.
Абзацами 10 та 11 пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачено подання (надсилання) заяви лише при продовженні строку відстрочки.
Щодо посилання позивача на «особисте поштове відправлення», то таке посилання є помилковим, оскільки Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначені обставини, за якими здійснюється встановлення особи шляхом надання (перевірки) документів, що посвідчують особу. Вимога пред'явлення документів, що посвідчують особу, міститься у абз. 7 п. 33, п.п. 71, 89, абз. 2 п. 90, абз. 1 п. 91, п. 97, абз. 4 п. 107 вказаних Правил та не стосується будь-якого посвідчення особи відправника. Тобто, Правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено будь-якого надання (перевірки) документів, що посвідчують особу відправника.
Крім того, строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення регламентовано спеціальним законом - Кодексом України про адміністративні правопорушення, і такий строк становить десять днів та обчислюється з дня винесення постанови. В той час позивач отримав лист відповідача майже за півтора місяці до подання позовної заяви.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав, що відповідно до вимог законодавства військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаного повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Проте, законодавство не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (в особистій присутності, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів. А обов'язок особисто повідомити (подати) заяву та документи не означає особисто прибути.
Позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву (власноруч підписану) встановленої форми та належним чином засвідчені копії документів (всі додатки до заяви були засвідчені нотаріально, що унеможливлює сумніви в їхній справжності) для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
При цьому у спірних правовідносинах відповідач (до певного часу) не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку направлена позивачем як військовозобов'язаним особисто.
Відповіді відповідача не містили посилання на те, що позивач якимсь чином порушив правила військового обліку тощо, що його особисте прибуття до центру комплектування та соціальної підтримки пов'язане саме з цим. У відповідях не зазначалося, що необхідність особистої явки позивача безпосередньо пов'язана з внесенням відомостей про відстрочку до облікових документів. При цьому жодний нормативний документ не містить положень про те, що реалізація права на відстрочку залежить від можливості/неможливості зафіксувати відомості про відстрочку в облікових документах заявника.
Крім того, у відповідях відповідача чітко та однозначно зазначено, що особиста присутність позивача при поданні документів необхідна виключно для належного розгляду та прийняття рішення щодо відстрочки.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що позивач є особою, яка на підставі п. 4 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має відповідне право на відстрочку від такого призову. Таке право визнано відповідачем у відповіді від 25 серпня 2024 року, з огляду на що відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про надання позивачу відстрочки.
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, то Кодекс України про адміністративні правопорушення, на який посилався відповідач, це питання не регулює. До спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк, визначений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. З моменту коли позивач дізнався про порушення свого права (отримання листа від 05 липня 2024 року) до моменту звернення до суду з позовом встановлений процесуальним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду для захисту своїх порушених прав та інтересів не минув.
Просив задовольнити позов в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним.
Він мав повнорідного брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (підтверджується їх свідоцтвами про народження, в тому числі записами в них про батьків).
16 березня 2022 року брат позивача загинув під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації проти України під час воєнного стану, що підтверджується копіями наступних документів: свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 , що видано 31 травня 2023 року; повідомленням про його смерть, що надіслане відповідачем матері; витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 20 червня 2022 року № 420 (в якому зазначено, що смерть пов'язана із захистом батьківщини); витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 13 квітня 2022 року №102 (по стройовій частині) про виключення ОСОБА_4 із списків особового складу у зв'язку з його смертю; постанови слідчого УСБУ у Дніпропетровській області від 06 квітня 2022 року про встановлення особи трупа.
21 червня 2024 року позивач особисто засобами поштового зв'язку (рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення) подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (на ім'я голови комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) заяву від 21 червня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В заяві, посилаючи на те, що має право на таку відстрочку (як особа, у якої загинув повнорідний брат під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану), просив розглянути цю заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також внести його дані про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ЄДРПВР «Оберіг».
До заяви додав нотаріально засвідчені копії підтверджуючих документів: паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, що йому видані; свідоцтв про народження (свого та брата); свідоцтва про смерть брата; повідомлення про смерть брата; витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 20 червня 2022 року № 420; витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 13 квітня 2022 року №102 (по стройовій частині) про виключення ОСОБА_4 із списків особового складу у зв'язку з його смертю; постанови слідчого УСБУ у Дніпропетровській області від 06 квітня 2022 року про встановлення особи трупа.
Заява з підтверджуючими документами отримані відповідачем 26 червня 2024 року.
Листом від 05 липня 2024 року № 08/10829, що підписаний головою ІНФОРМАЦІЯ_1 (він же голова комісії), на вказану заяву, з посиланням на п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, висловлено прохання: з метою належного розгляду та прийняття рішення, заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, подати особисто.
08 липня 2024 року адвокат позивача звернувся до відповідача із запитом від 08 липня 2024 року № 01/08-07/2024, в якому просив: надати інформацію з приводу прийнятого рішення щодо оформлення позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; якщо комісією ухвалювалося рішення про надання або відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, надати копію відповідного протоколу; у разі прийняття позитивного рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надати позивачу відповідну довідку встановленої форми із зазначенням строку відстрочки та надати підтверджуючу інформацію про внесення актуальних даних про відстрочку до єдиного державного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг»; у разі відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повідомити обґрунтовано у письмовій формі про причини такої відмови.
Листом від 16 липня 2024 року № 08/11290, що підписаний головою ІНФОРМАЦІЯ_1 (він же голова комісії), на вказаний адвокатський запит, з посиланням на п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, висловлено прохання: з метою належного розгляду та прийняття рішення, заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, подати ОСОБА_5 особисто.
13 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив розглянути його попередню заяву про надання відстрочки.
На вказану заяву на адресу позивача надіслано лист від 25 серпня 2024 року № 08/13328, що підписаний головою ІНФОРМАЦІЯ_1 (він же голова комісії), яким повідомлено, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Одночасно в листі висловлено прохання: з метою належного розгляду та прийняття рішення, заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, подати особисто.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Видами військової служби, є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовано ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, і він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (п. 1 зазначеного Порядку).
Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який є додатком 2 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 цього Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до абз. 9 п. 11 цього Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Цей Порядок визначає, зокрема процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п. 1 Порядку).
Відповідно до п.п. 56, 57 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 цього Порядку визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Додатком 5 до цього Порядку є Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з цим Переліком жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, мають подати наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), військовий квиток, витяг із наказу про проходження військової служби, витяг із наказу про виключення із списків особового складу у зв'язку із смертю, повідомлення про смерть за формою, затвердженою Міноборони, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції, рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.
Згідно з п. 59 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 60 зазначеного Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Подана позивачем заява про відстрочку відповідала вимогам законодавства.
Отже, комісія відповідача зобов'язана була розглянути заяву позивача та додані до неї документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження заяви, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади (в разі надіслання запитів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку), в порядку, встановленому законодавством.
Проте, така заява в порядку, встановленому законодавством розглянута не була, чим допущено протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача на те, що з метою належного розгляду та прийняття рішення за заявою позивач мав особисто подати таку заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, - є безпідставними, оскільки заява та документи були подані позивачем особисто. А обраний позивачем спосіб їх подання (засобами поштового зв'язку) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, особиста явка заявника до територіального центру комплектування для подання заяви про відстрочку законодавством не передбачена.
Отже, допустивши протиправну бездіяльність відповідач порушив права та законні інтереси позивача.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При обранні способу захисту та відновлення порушеного права судом враховано те, що позивач як особа, у якої загинув повнорідний брат під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану, що підтверджено документально, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». І таке право відповідачем визнається (що підтверджується листом відповідача від 25 серпня 2024 року № 08/13328, з якого вбачається, що відповідачем аналізувалися заява позивача та додані до неї підтверджуючі документи, за результатами чого відповідач дійшов висновку, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі зазначених норм Закону. І така позиція відповідача у відзиві на позовну заяву не спростована.). З огляду на що в судовому порядку слід зобов'язати комісію відповідача прийняти рішення про надання позивачу такої відстрочки.
Надання ж військовозобов'язаному довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, із зазначенням строку відстрочки, передбачено п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, і така довідка надається в разі прийняття рішення про надання відстрочки - після його прийняття.
Оскільки таке рішення відповідачем ще не прийнято, а має бути прийнято на виконання даного судового рішення, за відсутності підстав вважати, що право позивача на отримання довідки відповідачем буде порушено, тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації - є передчасними, з огляду на що задоволенню не підлягають.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Посилання відповідача на Закон України «Про звернення громадян», Правила надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Кодекс України про адміністративні правопорушення - є неприйнятними, оскільки спірні правовідносини вони не регулюють.
Посилання відповідача на правову оцінку, яка міститься в інших судових рішеннях (крім постанов Верховного Суду), є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права (в тому числі процесуальних), що викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу).
Даний позов не стосується прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а стосується виключно розгляду заяви позивача як громадянина України, який є військовозобов'язаним. Тому для таких правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду з позовом (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України), який позивачем дотриманий. Тому відповідні посилання відповідача в цій частині є безпідставними.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 1 211,20 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Решта судового збору в сумі 1 211,80 грн. такому стягненню не підлягає, оскільки вона зайве сплачена за подання даного позову в електронній формі. Разом з тим такий судовий збір може бути повернутий позивачу з бюджету за його заявою (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 21 червня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2024 року та за наслідками її розгляду прийняти рішення про надання ОСОБА_6 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 04 листопада 2024 року.
Суддя Т.В. Логойда