04 листопада 2024 рокуСправа №160/9836/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савін Олег Сергійович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савін Олег Сергійович, до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою Військово-лікарської комісії військової частини № НОМЕР_1 від 11 квітня 2024 року № 3419 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби в десантно-штурмових військах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді гранатометника 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до постанови Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 02.04.2024 він був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ) для встановлення ступеню військової придатності для проходження військової служби. Відповідно до висновку військово-лікарської комісії, оформленого у вигляді довідки №3419 від 11.04.2024, позивача визнано придатним до військової служби в десантно-штурмових військах. Позивач вважає, що вищевказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки в тексті цього ж висновку зазначено про наявність у позивача діагнозу - гіпертонічна хвороба 1-ї стадії. При такому діагнозі позивача повинен був оглянути лікар-кардіолог, проте такий огляд не проводився, що є безперечно порушенням процедури проведення огляду. А відповідно до таблиці «Б» додатку №3 Положення №402 при наявності захворювання, передбаченого ст.41в, особа визнається непридатною для служби в десантно-штурмових військах. Вказане і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/9836/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 22.04.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 22.04.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, з якою недоліки позовної заяви були виправлені.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно з довідками про доставку електронного листа позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) відповідно до військового квитка серія НОМЕР_4 проходить військову службу на посаді гранатометника 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 .
В п. 13 військового квитка вказано, що 25.09.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби за групою ІІ ст.23в,39в розкладу хвороб (наказ Міноборони (СЗРУ) від 2008 р. №402.
Постановою Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 02 квітня 2024 року позивач був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ) для встановлення ступеню військової придатності для проходження військової служби. Копія постанови наявна в матеріалах справи.
Висновок військово-лікарської комісії викладено у довідці №3419 від 11.04.2024, а саме: «солдат за моб. ОСОБА_1 , 1977 р.н., в/ч НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вересні 2023 р.
Проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_1 11 квітня 2024 року.
Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Гіпертонічна хвороба І ст. СН 0 ст. Хронічна вертеброгенна люмбоішиалгія ліворуч, фаза нестійкої ремісії.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з цефалгічним синдромом незначно вираженим. Міжхребцевий остеохондроз попереково-крижового відділу хребта , з м'язово-тонічним синдромом, з незначним порушенням функції хребта.
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі статті 39г, 23г, 41в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби у ДШВ.»
Таким чином, військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у десантно-штурмових військах.
Позивач вважає такий висновок протиправним і зазначає, що при такому діагнозі позивача повинен був оглянути лікар-кардіолог, проте такий огляд не проводився, що є порушенням процедури проведення огляду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ). Цей Закон також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частини 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).
За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
У розумінні пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:
до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в Десантно-штурмових військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;
а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я; потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 6.8. розділу 1 Положення №402 огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності для проходження військової служби за рішенням ДБР з попереднім діагнозом Гіпертонічна хвороба І ст.
В оскаржуваному висновку ВЛК зазначено про наявність у позивача наступних діагнозів: Гіпертонічна хвороба І ст. СН 0 ст. Хронічна вертеброгенна люмбоішиалгія ліворуч, фаза нестійкої ремісії. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з цефалгічним синдромом незначно вираженим. Міжхребцевий остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, з м'язово-тонічним синдромом, з незначним порушенням функції хребта.
Представник позивача вказує, що при такому діагнозі позивача повинен був оглянути лікар-кардіолог, проте такий огляд не проводився, тому вважає це порушенням процедури проведення огляду.
Однак, як зазначено вище, Положення №402 (п.6.8. розділу І) передбачає, що огляд військовослужбовців обов'язково проводиться такими спеціалістами, як хірург, терапевт, невропатолог, офтальмолог, оториноларинголог, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Такий спеціаліст, як кардіолог, в обов'язковому переліку не вказаний. Потребу в додатковому обстеженні визначають саме лікарі за медичними показаннями. Отже, суд не наділений повноваженнями визначати склад лікарів у військово-лікарських комісіях при проведенні медичного огляду.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, зокрема у десантно-штурмових військах, виходить за межі судового розгляду.
Як указано вище, Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (п.2.2. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпунктів 2.5.1. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. (п.п.2.5.4. п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з п.п.2.4.5 п.2.4. глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.п.2.4.10. п.2.4. глави 2 розділу І Положення №402).
Таким чином, ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону, де обстежуються, лікуються і проходять медичний огляд військовослужбовці. При цьому, ВЛК регіону має право переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. А вже постанови ВЛК регіонів можуть бути оскаржені до Центральної військово-лікарської комісії або в судовому порядку.
Відповідно до п.п.2.3.1. п.2.3. глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Центральна військово-лікарська комісія, серед іншого, має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (п.п.2.3.4. п.2.3. глави 2 розділу І Положення №402).
Підпунктом 2.3.5. пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Так, у цій справі позивач оскаржує постанову військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 №3914, якою позивача визнано придатним до військової служби у десантно-штурмових військах.
Разом з тим, позивач не звертався до ВЛК регіону та Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача.
Таким чином, наведені представником позивача підстави не дають вважати, що висновок військово-лікарської комісії в/чА4615, який викладено у довідці №3419 від 11.04.2024, є протиправним.
Під час розгляду цієї справи суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 .
Суддя Н.В. Кучугурна