04 листопада 2024 рокуСправа №160/23673/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 30.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмов, викладених у листі від 28 серпня 2024 року за №47857-3З727/Ш-01/8-0400/24 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 березня 2024 року з розрахунку 85 відсотків, індексацій базового ОСНП 2022, 2023 і 2024 років, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним (граничним) розміром, виходячи із відсоткового значення розміру 85 відсотків, з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням нарахованої індексації у розмірі 1500,00 грн., згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», нарахованої індексації у розмірі 1500,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та нарахованої індексації у розмірі 3732,32 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахування раніше виплачених сум та виплатити заборгованість.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2022 протиправно застосував обмеження її розміру, внаслідок чого пенсія виплачується позивачу в значно меншому розмірі, ніж визначено законом. 30 липня 2024 року позивач звернувся до Відповідача із заявою з приводу здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром. Натомість, відповідач у відповіді на таке звернення зазначив, що пенсію позивача проіндексовано в межах максимального розміру, при цьому, рішеннями суду не було зобов'язано відповідача провести індексацію відповідно до Постанов №118, №168 та №185 понад максимальний розмір, а так само не зобов'язано нараховувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. понад максимальний розмір пенсії. Позивач з такими діями пенсійного органу не погоджується, у зв'язку із чим звернувся із відповідним позовом до суду.
02.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №160/8195/23 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 у розмірі 85% від грошового забезпечення 31364,00 грн, яке визначено станом на 01.01.2022 та зазначено у довідці від 10.03.2023 за №2997, наданій Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022, а не на 01.03.2018, як визначено Постановою №713, підстави для встановлення з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відсутні. Також, відповідачем здійснено нарахування індексації у межах максимального розміру пенсії, а розмір індексації обмежено 1500,00 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років з 12.10.2010 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон України №2262-ХІІ).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №040400006748 від 06.10.2010 пенсія була призначена позивачу у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечечення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №160/8195/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії позивчау з 01.02.2022, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 10 березня 2023 року №2997, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з розрахунку 85 % від грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених коштів.
Також, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі 160/1569/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 червня 2022 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 у розмірі 85% від грошового забезпечення (31364,00 грн.), зазначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10.03.2023 №2997.
Судом встановлено, що після здійсненя перерахунку пенсії на виконання рішення суду відповідач скасував виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., а сам розмір пенсії обчислювався з урахуванням обмеження, визначеного статтею 43 Закону України №2262-ХІІ.
Внаслідок застосованого при перерахунку з 01 січня 2022 року обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами, позивач не отримує щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., а також індексацію згідно з постановами КМУ №118, №168 та №185.
Натомість, відповідач вказує, що відміна виплата щомісячної доплати до пенсії є наслідком того, що ромір пенсії обчислено на виконання рішення суду, визначеного станом на 01.01.2022, а не станом на 01.03.2018, як визначено постановою №713.
Також, непроведення індексації пенсії позивача відповідно до положень постанови КМУ №118 від 16.02.2018 пояснюється тим, що розмір пенсії на виконання рішення суду у справі №160/8195/23 обраховувася з грошового забезпечення станом на 01.01.2022, що виключає право на індексацію.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі- Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, внаслідок внесення змін Законом №3668-VI до статті 43 Закону №2262-XII, частина 7 вказаної статті (в редакції від 06.05.2016 року) передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, тому суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії позивача з 01.03.2024 року, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.03.2024 пенсію позивача проіндексовано відповідно до положень постанов КМУ №185 та №168. Також, з 01.03.2024 нарахована щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн.
Проте, з огляду на те, що відповідач обмежив розмір пенсії під час здійснення індексації з 01.03.2024 та нарахування доплати згідно з постановою №713, перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії.
Отже, на думку суду, права позивача в частині отримання пенсії у належному розмірі мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. та здійсненої індексації відповідно до положень постанов КМУ №185 та №168.
В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, суд погоджується з позицією пенсійного органу з приводу того, що положення постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» №168 та №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначають граничну суму 1500,00 грн., яку не має перевищувати сума нарахованої індексації.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що обмеживши суму нарахованої у 2023 та 2024 роках індексації пенсії, пенсійний орган діяв у межах покладених на нього повноважень та відповідно до вимог чинного нормативно-правового акту, який передбачав проведення такої індексації.
Крім того, суд зауважує, що встановлення постановою Кабінету Міністрів України граничної суми індексації 1500,00 грн. не є звуженням пенсійних прав, свобод та інтересів позивача у розумінні чинного законодавства.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 року по справі №620/12774/23.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Сплачений судовий збір позивачем у розмірі 1211, 20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним (граничним) розміром, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 85% грошового забезпечення, із урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», із урахуванням нарахованої індексації у розмірі 1500 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та нарахованої індексації у розмірі 1500,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
4.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон