04 листопада 2024 рокуСправа №160/23853/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 13.03.2024 року (дата набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/25364/23 від 01.01.2024 року), та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 13.03.2024 року.
- щодо відмови оформленої листом №33082-22025/111-01/8-0400/24 від 04.06.2024 року, щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 року (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 року (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем вчинено протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у протиправній відмові пенсійного органу, оформленій листом-відповіддю, №33082-22025/111-01/8- 0400/24 від 04.06.2024 року, щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 року (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
01.10.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 у справі № 160/25364/23 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло документи та прийняло рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років з 13.03.2024 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Ухвалою суду від 15.10.2024р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до наказу ДФС України від 21.09.2021р. за № 0069-о/д підполковника ОСОБА_1 звільненоз посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року по справі № 160/4734/23 було визнано протиправними дії комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 , та зобов'язано комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 року по справі №160/25364/23, було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.08.2023 №0405033180 про відмову у призначенні пенсії, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути документи та подання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №4 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року.
14.03.24 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі 160/25364/23 від 01.01.2024 року, та надання копій документів щодо прийнятого рішення «Про призначення пенсії».
За результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана відповідь, викладену у формі листа за № 25803-13320/111-01/8- 0400/24 від 26.04.2024 року, в якому зазначено, що пенсійним органом на виконання вищевказаного рішення суду позивачу з 13.03.2024 року (з дати набрання законної сили рішення суду) призначена пенсія за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки в резолютивній частині судового рішення відсутня дата з якої слід здійснити перерахунок.
Позивач вважає. що пенсійним органом протиправно було призначено їй пенсію саме з 13.03.2024 року, вказує, що пенсія повинна була бути призначена з 01.10.2021р. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 50 Закону №2262-ХІІ передбачено строки призначення пенсій.
Так, пунктом б) вищенаведеної статті передбачено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 передбачено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Відповідно до ст.. 48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Суд звертає увагу, що в рішенні суду від 19.05.2023р. в справі №160/4734/23 судом було встановлено, що 06.02.2023р. позивач звернулась до Голови комісії з реорганізації ДФС у Дніпропетровській області із заявою про складання та направлення до пенсійного органу подання про призначення пенсії за вислугу років.
Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготовлено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду подання про призначення позивачці пенсії від 08.08.2023р. № 4.
Таким чином, дата з якої у позивачки виникає право на призначення пенсії є саме день подання позивачем письмової заяви про призначення пенсії, а саме 06.02.2023р.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 06.02.2023р.
За вказаних обставин, є протиправним та підлягає скасуванню рішення відповідача про призначення позивачу пенсії з 13.03.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 13.03.2024 року (дата набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/25364/23 від 01.01.2024 року), та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 13.03.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 06.02.2023р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін