1-кс/754/3044/24
Справа № 754/15494/24
Іменем України
04 листопада 2024 року
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
04 листопада 2024 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , 2012 року випуску, бежевого кольору, з забороною відчуження, розпорядження та користування, та визначити місце його зберігання на спеціальному майдані тимчасового утримування транспортних засобів, за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно клопотання прокурора, 02 листопада 2024 року приблизно о 10 год. 43 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині пр. Лісовий зі сторони вул. Братиславської в напрямку вул. Мілютенка, поруч будинку № 4 в м. Києві, здійснював маневр розвороту через дорожню розмітку 1.3 ПДР, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «Loncin LX 250 GY-3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , котрий рухався по пр. Лісовому зі сторони вул. Мілютенка в напрямку вул. Братиславської. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «КМКЛ ШМД».
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 03 листопада 2024 року автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , 2012 року випуску, бежевого кольору, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_7 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 грудня 2020 року. На момент ДТП за кермом вище вказаного автомобіля перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , 2012 року випуску, бежевого кольору, який був вилучений 02 листопада 2024 року під час огляду місця ДТП, на даний час зберігається на спеціальному майдані тимчасового утримування транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного транспортного засобу.
У зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, прокурор клопоче про накладення арешту на вказаний транспортний засіб з метою збереження речових доказів.
Прокурор судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність, в якій клопотання підтримала, та просила його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання прокурора та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
02 листопада 2024 року під час огляду місця події ст. слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 вилучено автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального майдану тимчасового утримування транспортних засобів, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 03 листопада 2024 року вилучений в ході огляду місця події автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначила, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, подане нею в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурором в клопотанні доведено підстави вважати, що накладення арешту на вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, містить на собі сліди кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки транспортний засіб, про арешт якого клопоче прокурор, відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КК України, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Щодо вимоги прокурора у клопотанні про визначення місця зберігання транспортного засобу на спеціальному майдані тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Вирішення питання в частині визначення місця зберігання транспортного засобу, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, є виключною компетенцією слідчого у кримінальному провадженні, отже слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на транспортний засіб не має компетенції визначати місце зберігання такого речового доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030002848 від 03 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на: транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , 2012 року випуску, бежевого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 грудня 2020 року, належить ОСОБА_7 , зареєстрованій в АДРЕСА_2 , з забороною його відчуження, розпорядження, користування.
Ухвалу слідчого судді направити прокурору для виконання, володільцю майна до відома.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя -