Номер провадження 2/754/4352/24
Справа №754/8804/24
Іменем України
24 жовтня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Шклярської К.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Позивачем на виконання ухвали суду у встановлені суддею строки було усунуто зазначені судом недоліки, ухвалою суду від 22.07.2024 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та витребувано від П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
16.08.2024 року від П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду надійшла копія спадкової справи 738/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на 1/3 квартири по АДРЕСА_1 та на квартиру по АДРЕСА_2 . Позивач являється рідним сином померлого ОСОБА_2 та є єдиним спадкоємцем першої черги. Маючі намір прийняти спадщину, 19 червня 2023 року позивач звернувся до 15-ї державної контори м. Києва, проте у прийнятті заяви позивачу було відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини. При цьому позивачу було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом. Вказаний шестимісячний термін позивач пропустив в зв'язку з тим, що до квітня 2023 року він не звертався до контори, бо 2/3 квартири успадкував його син ОСОБА_3 згідно заповіту матері позивача - ОСОБА_4 . Всі документи на квартиру були у сина позивача, сам він з перших діб вторгнення пішов на фронт. 04 лютого 2024 року його було поранено і позивач зміг зайнятися справами після реабілітації свого сина. Коли вперше звернувся наприкінці квітня 2023 року до 15 ДНК, отримав інформацію, що під час військового стану термін збільшено до десяти місяців. У травні-червні, позивач змушений був займатися закриттям власної справи, бо в умовах війни не міг сплачувати оренду. Але не турбувався, бо знав, що ще є час до 24 вересня. Іншої інформації він не отримував та не знав про скасування урядом вказаного 10 місячного терміну, а тому він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 24.09.2024 року було закрито підготовче засідання та призначено слухання справи по суті.
До судового засідання позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду відзив, яким просить винести рішення згідно чинного законодавства та просить слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, місце та час повідомлялись належним чином, надали заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до копі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
19 червня 2023 року позивач звернувся до нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Козак Н.А. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2
19 червня 2023 року постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Козак Н.А. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Судом встановлено, що 19 червня 2023 року державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №738/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відкритою на підставі заяви ОСОБА_1 .
Єдиним спадкоємцем за законом щодо спадкового майна померлого ОСОБА_2 є його син, позивач по справі - ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги.
Постановою Козак Н.А. , державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 19.06.2023 року ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Як було зазначено позивачем, він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що на час смерті його батька в Україні оголошено воєнний стан, тому позивач був певний в тому, що строки для прийняття спадщини на даний час продовжено до десяти місяців, на протязі яких він зможе оформити свої спадкові права, так як він являється єдиним спадкоємцем, а тому з поважних причин не мав змоги вчасно оформити всі відповідні документи.
Особливості спадкування під час воєнного стану, регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
У результаті дій держави-агресора законодавцями внесені низка суттєвих змін, вищевказаними нормативно-правовими актами, щодо прийняття спадщини в умовах воєнного стану, зокрема:
-перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто, за загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, зміни, що почали діяти з 06.03.2022, додали до цього строку ще 4 місяці. Обрахунок строку для кожної конкретної відкритої справи до воєнного стану виглядатиме таким чином - якщо до 06.03.2022 року шестимісячний строк спадкування не сплинув, то він автоматично подовжується ще на 4 місяці і в сумі становить 10 місяців, а якщо сплинув під час воєнного стану, але до 06.03.2022 року, то діє стара норма, за якою строк прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується та становить 6 місяців.
Однак, 18 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469, зазначену норму було скасовано. Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Верховний Суд наголошує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Що стосується додаткового строку, який може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, Вказаний двумісячний строк суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для прийняття спадщини у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Десянський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 04.11.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша