ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1742/24
провадження № 2-др/753/182/24
30 жовтня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
Головуючий суддя Заставенко М.О.,
з секретарем судового засідання Пічкур А.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кривошей Олександра Юрійовича про ухвалення додаткового рішення,
11.10.2024 до суду надійшла заява адвоката Кривошей Олександра Юрійовича про ухвалення додаткового рішення, у якій представник позивача просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомоги у розмірі 122 000 грн.
Заява обґрунтована наступним. Рішенням від 07.10.2024 у цивільній справі № 753/1742/24 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтва про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності задоволено повністю.
У позовній заяві представник позивачів зазначає, що витрати за послуги з надання правничої допомоги сплачувати ОСОБА_1 . Під час розгляду справи позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 01.12.2023 (далі - Договір), відповідно до якого вартість послуг адвоката Договором та/або Протоколом погодження договірної ціни (далі - Протокол). Протоколом від 25.12.2023 сторони погодили вартість послуг. Протягом всього розгляду справи представником надавались позивачам послуги з правничої допомоги, а саме консультація та надання послуг із підготовки проекту позову, відповіді на відзив, участь представника у судових засіданнях. Також Додатковою угодою № 1 до Договору сторони погодили, що у разі досягнення мети представництва, позивач сплачує адвокату гонорар успіху. Витрати на правовому допомогу позивачем фактично понесені у розмірі 122 000 грн. Оскільки рішення ухвалено на користь позивачів, їх витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню.
У судове засіданні сторони та їх представники не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Від представника відповідачів надійшла заява про перенесення справи, у якій він просить перенести розгляд справи у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.
Беручи до уваги, що суд ухвалює додаткове рішення протягом 10 днів з дня надходження відповідної заяви (ч. 3 ст. 270 ЦПК України), враховуючи те, що представник відповідачів був повідомлений про дату та час розгляду заяви про розподіл судових витрат ще 22.10.2024, суд вважає, що у сторони відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами заяви та підготовки заперечень, якщо сторона відповідача мала би намір на їх подання, а тому об'єктивних підстав для відкладення розгляду даної заяви суд не вбачає.
Також, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності належно сповіщених учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із відсутністю сторін.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї докази, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, пунктів 1, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтва про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності.
Рішенням від 07.10.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено повністю.
До позову представником позивача додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс на момент подання позову, що склало 40 000 грн, а також попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу, які позивач очікує понести - 102 000 грн.
Відповідно до Договору, вартість послуг адвоката Договором та/або Протоколом погодження договірної ціни (п. 4.1.), у разі досягнення мети представництва, позивач сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі, передбаченому додатковою угодою (п.4.4.).
Протоколом сторони погодили вартість послуг, а саме консультування - 10 000 грн, підготовка проекту позову - 30 000 грн, підготовка заперечень - 10 000 грн, представництво інтересів в суді - 4 000 грн за одне засідання, гонорар успіху - 40 000 грн.
Згідно Додаткової угоди, розмір гонорару успіху складає 40 000 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом на підставі Звіту про надані послуги від 19.01.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру № 19/01 від 19.01.2024 встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн; на підставі Звіту про надані послуги від 25.03.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.03.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру № 03/25 від 25.03.2024 встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн; на підставі Звіту про надані послуги від 09.10.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру № 10/09 від 09.10.2024 встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 32 000 грн; на підставі Звіту про надані послуги від 09.10.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру № 10/09-2 від 09.10.2024 встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
Таким чином, якщо стороною документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Щодо витрат позивача по сплаті гонорару успіху, то слід зазначити, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом.
Отже, включення гонорару успіху до витрат на правову допомогу суд вбачає правомірним, а тому підстави для відмови у задоволенні клопотання в цій частині відсутні.
Вказана позиція співпадає з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Комплексний аналіз наданих стороною позивача доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу надає суду можливість зробити висновок, що позивачем документально доведено, що він поніс витрати на правову допомогу у розмірі 122 000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідача не скористались своїм право на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, той факт, що позовні вимоги повністю задоволені, що свідчить про якість наданих послуг, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 122 000 грн є реальними та розумними, а відтак підлягають відшкодуванню.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Суд звертає окрему увагу відповідача, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України).
Враховуючи вище викладене, заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кривошей Олександра Юрійовича про ухвалення додаткового рішення, а з відповідачів підлягає стягненню 122 000 грн витрат позивача на правничу допомогу позивач, тобто по 61 000 грн з кожного.
Одночасно, при ухваленні рішення у справі судом не було вирішено питання про відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору, який сплачений ним при зверненні до суду, а саме 10 583,50 грн.
Оскільки рішення у справі ухвалено на користь позивачів, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодування за рахунок відповідачів по 5 291,75 грн з кожного.
Керуючись, ст.ст. 141, 270 ЦПК України суд,-
Заяву Кривошей Олександра Юрійовича задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 61 000 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 291,75 грн, а всього 66 291,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 61 000 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 291,75 грн, а всього 66 291,75 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , мобільний телефон НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , мобільний телефон, електронна адреса невідомі.
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 , мобільний телефон, електронна адреса невідомі.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Заставенко М.О.
Повний текст додаткового рішення складено та проголошено 30.10.2024.