іменем України
02 листопада 2007 року місто Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя у складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
при секретарі Трошкіной О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
в квітні 2005г. ОСОБА_1 звернувся до з позовом в Северодонецький міський суд Луганської області до відповідачів: Голови спостережної Ради ВАС «Оргтехавтоматизація», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритому акціонерному товариству «Оргтехавтоматизація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Симферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації про стягнення частки боргу за договором позики від 17.11.2003р. в сумі 150489,33 грн.; звернення стягнення на нежилі приміщення, загальною площею 438,3м2, що знаходяться в м.Сімферополі по вул..Куйбишева\вул.Київська, 2\79, та складаються з нежитлових приміщень №№121-123, 127-137, 139-140, розташованих на п'ятому поверсі основної кам'яної будівлі загальною площею 5321,9м2, зазначеної в плані літ. «А» , власником яких є ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень від 8.10.2003р. шляхом припинення права власності на вказане майно ОСОБА_2; визнати право власності ОСОБА_1 на нежилі приміщення, загально площею 438,7м2, що знаходяться в м. Сімферополі по вул.Куйбишева\вул.Київській,2\79, та складаються з нежитлових приміщень №№ 121-123,127-137,139-140, розташованих на п'ятому поверсі основної кам'яної будівлі загальною площею 5321,9м2; скасувати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 та зробити запис в Реєстрі права власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 438,3м2, що знаходяться в м.Сімферополі по вул.Куйбишева\вул.Київська, 2\79, та складаються з нежитлових приміщень №№121-123, 127-137, 139-140, розташованих на п'ятому поверсі основної кам'яної будівлі загальною площею 5321,9м2, зазначеної в плані літ. «А» , власником яких є ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень від 8.10.2003р.; видати ОСОБА_1 документ (свідоцтво про право власності або реєстраційне посвідчення або інший документ, передбачений законодавством), що засвідчує право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 438,3м2, що знаходяться в м.Сімферополі по вул..Куйбишева\вул.Київська, 2\79, та складаються з нежитлових приміщень №№121-123, 127-137, 139-140, розташованих по п'ятому поверсі основної кам'яної будівлі загальною площею 5321,9м2, зазначеної в плані літ.«А» , власником яких є ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень від 8.10.2003р.; надати ОСОБА_1 витяг з реєстру прав власності на нежилі приміщення, загальною площею 438,3м2, що знаходяться в м.Сімферополі по вул.Куйбишева\вул.Київська,2\79, та складаються з нежитлових приміщень №№121-123,127-137,139-140, розташованих на п'ятому поверсі основної кам'яної будівлі загальною площею 5321,9м2, зазначеної в плані літ.«А», власником яких є ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень від 8.10.2003р.; зробити відмітку на правовстановлюючих документах про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказані нежитлові приміщення.
Рішенням Северодонецького міського суду Луганської області від 16.05.2005р. позов ОСОБА_1 в частини вищеназваних вимог був задоволений. (а.с.70-74)
15.03.2006р. Апеляційний суд Луганської області задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення Северодонецького міського суду Луганської області від 16.05.2005р.скасував, справу надіслав на новий розгляд в Київський районний суд м. Сімферополя за підсудністю. Підставою скасування рішення було порушення вимог ст.172 ЦПК України (в редакції 1963р.) суд безпідставно розглянув позов за відсутность ОСОБА_2 (а.с.184 )
У ході судового засідання позовні вимоги були уточнені, згідно з якими 17.11.2003 року позивач на підставі договору позики, позичив відповідачу 266000 грн., що еквівалентно 50000 долларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 31.01.2003 року. Відповідач прострочив зобов'язання по виплаті і ніяких заходів для відшкодування не вживає, чим порушує його права. Договір був укладений у письмовій формі і посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського нотаріального округу.
У зв'язку з невиконанням договору позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики- 266600грн; 123329,16грн- суму відсотків і інфляцію за прострочення виконання грошового зобов'язання; 15995,42 грн- суму відсотків за користування позикою; а всього 405924,58грн.
У ході судового засідання представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі наполягала на їх задоволенні по мотивах, висловлених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, пояснив, що доки розглядається їх скарга Верховним Судом України , поданная у порядку розгляду справ у зв'язку з винятковими обставинами, дана справа повинна бути призупинена.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами склалися правовідносини витікаючи із договору позики, що регулюються ст.ст.374-375 ЦК України (в ред.1963Р.) відповідно до яких одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність (в оперативне управління) гроші або речі..., а позичальник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошей... Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей. Договір позики понад п'ятдесят грн. повинен бути укладений у письмовій формі.
Згідно з договором позики від 17.11.2003р. ОСОБА_1(кредитор) передав ОСОБА_2(позичальник) гроші в сумі 266000 грн.. при цьому договір було засвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського нотаріального округу. Згідно договору ОСОБА_2 був зобов'язан повернути борг не пізніше 31.01.2003р.
Вказаним договором, укладеним між сторонами, який відповідав діючому на момент укладення договору законодавству і відповідає законодавству, діючому в даний час, підтверджені обставини виниклих між ними правовідносин. У вказаному договорі позики вказані відомості, що встановлені законом, зокрема сума переданих в позику грошей і термін їх повернення (а.с.29)
При цьому суд відмічає, що в розглянутому договорі від 17.11.2003 року було помилково вказано дату повернення грошей - 31.01.2003 р., в ході судового розгляду встановлено, що датою повернення грошей є 31.01.2004 року. Інших доводів в частині повернення боргу сторона відповідача не навела.
Суд не може погодитись зі стверджеями представника відповідача про те, що за даним договором гроші не передавалися і договір взагалі не передбачав передачу грошей. Свої доводи суд засновує на рішенні колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 19.10.2006 року котрим в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, по мотивах яки навів в суді представник відповідача, відмовлено. Подання скарги у порядку розгляду справи по винятковим обставинам не є безумовною обставиною для призупинення провадження у справі.
На підставі вищевикладеного суд віддає перевагу ствердженням позивача про те, що 17.11.2003 року він на підставі договору позики, позичив відповідачу 266000 грн., що еквівалентно 50000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 31.01.2004 року.
Таким чином суд вважає, що позивачем, відповідно до ст.ст.57-60 ЦПК України, приведено достатньо доказів для обґрунтовування своїх вимог, відповідачем же доказів своїх доводів приведено не було.
Згідно наданого позивачем розрахунку витікає, що з відповідача підлягає стягненню 405924,58грн. які складаються з:
- 266600грн.- основна сума боргу;
- 123329,16грн.- сума боргу з урахування індексу інфляції.;
-15995,42грн. - сума відсотків за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином необхідно стягнути з відповідача заборгованість за договором позики-266600грн; 123329,16грн- суму відсотків і суму інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання; 15995,42грн- суму відсотків за користування позикою, а всього 405924.58грн.
Оплата судового сбору а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладається на відповідача відповідно зі ст.81 ЦПК України в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р.
На підставі ст.ст.374-37 ЦК України(в ред.1963г.), ст.ст.509,526,530,611,1046 ЦК України, керуючись ст.ст.10.11,57-60,212,213, 214,215 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рахунок стягнення боргу- 405924,58грн, за рахунок сплати судового сбору -1700грн. та за оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 30грн., а всего 407654,58( чотириста сім тисяч шестисот п'ятдесят чотири) грн..
На рішення може бути поданий апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його оголошення.