Справа № 629/6838/24
Провадження № 1-кс/629/1658/24
04 листопада 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню №12024221110001081 від 27.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Добринька, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не заміжній, оператора у ФОП « ОСОБА_6 », зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_5 04.11.2024 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий вказує, що 16.09.2024 близько о 07-00 год., ОСОБА_4 знаходячись в гостинній кімнаті за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , побачила золоті сережки. належні їй подрузі, ОСОБА_7 , які знаходилися в наданій ОСОБА_7 сумці з під ноутбуку, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрала належні ОСОБА_7 сережки, виконані з золота 585 проби, зі вставкою з каміння «Цирконій», загальною масою 7,3 грамів, чистою масою золота - 5,1 грамів, вартістю у вигляді брухту дорогоцінного металу - 9972,69 гривень.
З місця злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 9972,69 грн.
27.09.2024 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221110001081, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
24.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрювану ОСОБА_4 , яка свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнала та не заперечувала проти застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, вислухавши думку прокурора ОСОБА_3 , який наполягав на задоволенні клопотання, враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.1,4,5 ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового слідства та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у відповідності до п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, які у разі необхідності можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність встановлення строку покладання обов'язків, передбачених частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 24 грудня 2024 року.
Керуючись ст.177-179,193,194,196,395 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню №12024221110001081 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024221110001081 від 27.09.2024, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Строк покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків визначити до двох місяців, до 24.12.2024.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Лозівського району, Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а після направлення справи до суду - на прокурора.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваній ОСОБА_4 .
Копію даної ухвали направити слідчому та прокурору, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8