"04" листопада 2024 р.
Справа № 642/6024/24
Провадження № 2/642/1620/24
04 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», від імені якого діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019 у розмірі 64 697.09 грн., з яких 41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 15624 грн. - прострочена заборгованість по комісії, 1458.21 грн. - збитки від інфляції, 237.11 грн. - 3% річних, а також 2422.40 грн. сплаченого судового збору та 7570 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №22037000108682, відповідно до якого вона отримала кредитні кошти в розмірі 49 600 грн. з обов'язком сплати процентів за користування кредитними коштами, строком до 28.01.2021. АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок ОСОБА_2 . Банк виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив відповідача з умовами кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. На дату звернення ТОВ до суду борг за кредитним договором складає 63 001.77 грн. (41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 15624 грн. - прострочена заборгованість по комісії). У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання позивач також нарахував відповідачу 1458.21 грн. - збитки від інфляції та 237.11 грн. - 3% річних, за період простроченням з 15.12.2021 по 23.02.2022. В обґрунтування нарахування коштів за ч.2 ст. 625 ЦК України представник позивача послався на те, що після введення карантину законом були внесені зміни, зокрема, до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, та доповнено п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». У зв'язку з вищевказаним, 3% річних та індекс інфляції нараховується позивачем за період з 15.12.2021 по 23.02.2022. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.09.2024 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.
Відзиву на позов до суду не надано.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд позовної заяви.
У зв'язку з розглядом справи без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.01.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 підписано кредитний договір №22037000108682.
Відповідно до п. 3.6 договору відповідач при підписанні договору підтвердив, що він ознайомлений з умовами кредитування, з паспортом продукту, з інформацією про розмір винагороди, яку банк отримує від страхової компанії, як агент, за пропонування послуг страхування, з умовами УДБО та погоджується, що договір з боку банку укладається шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитку печатки банку та підпису уповноваженої особи банку.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 49 600 грн зі строком кредитування 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту 28.01.2021; цільове призначення: споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3.5% від суми кредиту; процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.
Відповідно до п.4 договору визначено графік платежів/розрахунку загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором.
Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 28.01.2019 по 14.12.2021 вбачається рух коштів, а також підтверджується зарахування кредитних коштів у розмірі 49 600 грн. на рахунок ОСОБА_2 за № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019, така заборгованість станом на 14.12.2021 складає 63 001.77 грн., з яких 41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 15 624 грн. - прострочена заборгованість по комісії.
Відповідно до довідки від 11.09.2024 на рахунках ТОВ "Цикл Фінанс" обліковується заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019, яка станом на 11.09.2024 становить 63 001.77 грн.
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро», як клієнтом, та ТОВ «Цикл Фінанс», як фактором, укладено договір факторингу №15/12/21.
Згідно з п. 1.1 договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за оплату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договором (портфель заборгованості).
П. 1.2 договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до п. 6.2.2 права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку №3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.
Пунктом 6.6 договору факторингу передбачено, що фактор протягом 10 робочих днів з моменту переходу до фактора права вимоги зобов'язаний письмово повідомити боржників про відступлення права вимоги за формою згідно Додатку №5 до цього Договору.
Відповідно до п. 7.1 договору фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб визначений ч. 1 ст. 1084 ЦК України шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 9 500 001,00 грн без ПДВ за плату.
Згідно з п. 7.2 договору фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в п. 7.1 цього Договору, на вказаній у реквізитах до цього договору рахунок, в день підписання Договору та Акту приймання-передачі прав вимог.
15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» підписано акт приймання-передачі прав вимог за Договором факторингу №15/12/21 від 15.12.2021.
Згідно з витягом Реєстром боржників до Договору фаткорингу №15/12/21 від 15.12.2021, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019 відносно боржника ОСОБА_2 , розмір боргу - 63 001.77 грн., з яких 41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, графа прострочена заборгованість по комісії пуста.
15.12.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» сплачено АТ «Банк Кредит Дніпро» ціну за Договором факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 в розмірі 9 500 001 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №3251.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Матеріалами справи доведено, що 28.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №22037000108682 від 28.01.2019, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти із зобов'язанням їх повернути в строк кредитування. Вказаним договором передбачені істотні умови договору.
Також судом встановлено перехід права майнової вимоги за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019 відносно боржника ОСОБА_2 від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Цикл Фінанс».
Крім того, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконала свого зобов'язання та не повернула позичені кошти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).
Розмір заборгованості з тіла кредиту в розмірі 41 212.21 грн. підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 та розрахунком заборгованості, які сумніву у суду не викликають та не спростовані відповідачем.
Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту в розмірі 41 212.21 грн.
Щодо сплати простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 6165.56 грн., суд вважає також такі позовні вимоги обгрунтованими та доведеними матеріалами справи, враховуючи, що необхідність сплати процентів та їх розмір прямо передбачено кредитним договором, який підписаний відповідачем.
Розмір заборгованості з процентів підтверджується наданим суду розрахунком, а тому наявні підстави для їх стягнення з відповідача.
Щодо стягнення 1458.21 грн. - збитків від інфляції та 237.11 грн. - 3% річних, в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто проценти, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання, тобто вони виступають як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання, тоді як проценти, передбачені кредитним договором, є процентами за користування кредитом, відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Інфляційні витрати та 3% річних нараховані позивачем за порушення боржником виконання зобов'язання з повернення кредиту після строку кредитування, а саме за період з 15.12.2021 по 23.02.2022.
На підставі викладеного, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання основного зобов'язання, наявні підстави для стягнення з неї 3% річних та інфляційних витрат у вищезазначеному розмірі, який підтверджується розрахунком позивача в матеріалах справи.
Щодо вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості з комісії за обслуговування кредитом, суд зазначає наступне.
Так, представник позивача просив стягнути з відповідача 15 624 грн. комісії за обслуговування кредиту, згідно п. 1.2 Кредитного договору №22037000108682 від 28.01.2019.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено щомісячну сплату комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3.5% від суми кредиту.
Між тим, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У справі №204/224/21 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується також з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачці нараховано заборгованість з комісії за обслуговування кредиту в розмірі 15 624 грн.
Між тим, кредитний договір та інші матеріали справи не містять переліку послуг, які пов'язані з обслуговуванням кредиту та за які необхідно сплачувати щомісячну комісію.
Окрім цього, як встановлено судом із витягу з Реєстру боржників до Договору фаткорингу №15/12/21 від 15.12.2021, при передачі права вимоги за кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019 відносно боржника ОСОБА_2 , графа «прострочена заборгованість по комісії» не містить жодної цифри.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредиту.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 49 073.09 грн., яка складається із 41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1458.21 грн. - збитки від інфляції, 237.11 грн. - 3% річних.
Інші вимоги позивача не грунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову заявлено вимогу про стягнення судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2422.40 грн. а також 7 570 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023; додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023, в якому сторонами визначено розмір оплати послуг адвоката; актом приймання-передачі наданих послуг №391 від 11.09.2024 за Договором про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023, в якому міститься перелік наданих послуг адвокатом, витрачений час та вартість таких послуг 7570 грн.; рахунок-фактури від 11.09.2024 про вартість послуг адвоката за договором про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023 - 7570 грн.; платіжну інструкцію №6666 від 11.09.2024 про сплату на рахунок адвоката Дорршенко М.А. оплати за юриичні послуги згідно акту виконаних робіт №391 від 11.09.2024 на суму 7570 грн.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21
Таким чином, за правилами ч.1, п. 3 ч.2 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача необхідно стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної суми позову.
Оскільки позовні вимоги задоволено на 75.85%, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1837.40 грн. судового збору, та 5741.85 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», від імені якого діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №22037000108682 від 28.01.2019, станом на 11.09.2024, в розмірі 49 073.09 (сорок дев'ять тисяч сімдесят три) грн. 09 коп., яка складається із: 41 212.21 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6165.56 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1458.21 грн. - збитки від інфляції, 237.11 грн. - 3% річних.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 40 коп., та 5741 (п'ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 85 коп. - витрат на правову допомогу.
В іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.11.2024.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя